Тетра́рхія () — в античні часи так називали певну територію поділену на чотири територіальні одиниці на чолі з окремими правителями. Найчастіше термін вживається в наступних контекстах:
Тетрархія Діоклетіана (у Римській імперії в часи Діоклетіана) — розподіл влади між чотирма співправителями, які керували різними частинами імперії. При завоюванні (чи включенні до сфери свого впливу) елліністичних і не тільки держав Близького Сходу римляни часто розподіляли таку державу на окремі частини, як правило на чотири, правителі таких васальних князівств звалися тетрархами, саме про таких тетрархів (чотиривладників) згадується в Новому Заповіті.