Тютюнниця звичайнаЗаморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІІ: підродини тонкохвісткові (Lepturinae) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161–170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170 (Alosterna tabacicolor Mulsant, 1863 = Allosterna tabacicolor (DeGeer) Colas, 1928 = Leptura chrysomeloides Schrnk. = Alosterna tabacicola (DeGeer) Duffy, 1953)

Поширення У хорологічному плані A. tabacicolor належить до транспалеарктичних видів у складі палеарктичного зоогеографічного комплексу. Вид широко розповсюджений у Європі, на Кавказі, Росії, Туреччині.

Екологія В Карпатському регіоні A. tabacicolor масово поширена в передгірних районах, де є евдомінантом, становлячи, іноді, понад 50% від загальної чисельності усіх інших видів Вусачів. У гірських районах вид менш чисельний, і входить у групу субдомінантів або субрецидентів. Літ триває з кінця травня до першої половини серпня. Причому у передгірних районах виліт спостерігається у травні і триває до кінця червня, а у гірських районах — в середині червня і триває до середини серпня.

Морфологія

Імаго Дрібний вид розміром 5-9 мм. Очі виїмчасті. Щоки перед очима короткі — коротші за половину діаметра ока, проте добре помітні. Голова позаду скронь з глибокою шиєподібною перетяжкою, задні краї скронь сильно виступають. Лобний шов поперечний, прямий. Вусики досягають вершини надкриль у самців, а у самок — коротші. Передньоспинка довша за свою ширину. Забарвлення тіла — чорне, тільки надкрила буро-жовті. Ноги цілком руді, іноді частково затемнені. Третій членик задньої лапки вузький, розділений навпіл.

Личинка Личинка довжиною до 10 мм, з шириною 2 мм. Тіло витягнене. Скронево-тім'яні долі голови утворюють довгий шов. Лобні шви виражені чітко, і впадають у вусиковий отвір. На голові наявні шість епістомальних щетинок. Гіпостом — широкий і в водночас короткий. З кожної сторони голови по одному округлому вічку з яскравою пігментною плямою, що є архаїчною ознакою. Вусики короткі, двочленикові. Верхня губа широко поперечна, слабо склеротизована. Мандибули короткі, з виїмчастим ріжучим краєм, із середини мають косу боріздку. Пронотум при основі слабо зморшкуватий, без латеральних боріздок. Ноги довгі, що також є архаїчною ознакою. Спинні рухові мозолі черевця розміщені на 1-6 сегментах, а черевні — на 1-7. Дихальця вузькі, овальні, з 4-5 краєвими камерами. Дев'ятий сегмент черевця не озброєний.

Життєвий цикл Личинки розвиваються у деревині більшості листяних порід, ненадаючи перевагу певним видам, заселяють кору прикореневої зони стовбурів дерев. Життєвий цикл триває 1-2 роки.

Примітки

Література Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43 Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47; Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.; Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112–127; Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251–252; Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131–132; Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43; Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.

Посилання http://www.biolib.cz/en/taxon/id11234/ http://www.cerambyx.uochb.cz/alltab.htm