Марк Гоу

Марк Гоу (, 28 травня 1955, Детройт) — американський хокеїст, що грав на позиції захисника, крайнього нападника. Грав за збірну команду США.

Член Зали слави хокею з 2011 року. Володар Кубка Стенлі. Провів понад тисячу матчів у Національній хокейній лізі.

Син Горді Гоу, молодший брат Марті Гоу.

Ігрова кар'єра Хокейну кар'єру розпочав 1969 року виступами за юніорську команду «Детройт Олімпія». Наймолодший хокеїст-учасник Олімпіади, дебютував на зимових Іграх у шістнядцятирічному віці. У складі «Торонто Марлборос» здобув Меморіальний кубок.

1974 року був обраний на драфті НХЛ під 25-м загальним номером командою «Бостон Брюїнс». Але професійну кар'єру розпочав у ВХА захищаючи кольори клубу «Х'юстон Аерос». До сезону 1976–77 він грав на позиції захисника але після переїзду команди та зміни назви на «Нью-Інгленд Вейлерс» Марк перейшов на позицію нападника.

Після припинення свого існування в 1979 чотири команди ВХА перейшли до НХЛ, серед них був і клуб «Гартфорд Вейлерс» кольори якого захищав Марк. Саме в цій команді і виступали разом двоє братів Гоу та батько. Сезон 1980–81 років виявився одним із найкращих для Марка, влітку він був заявлений на Кубок Канади у складі збірної США.

Після травми яку переніс Гоу попросив керівництво «Гартфорд Вейлерс» на зміну команди. Таким чином Марк опинився у команді «Філадельфія Флаєрс».

У складі «Філадельфія Флаєрс» він тричі номінувався на Приз Джеймса Норріса в сезонах 1982–83, 1985–86 та 1986–87 років. У сезоні 1984–85 «Філадельфія Флайєрз» грала у фіналі Кубка Стенлі але поступилась зірковому «Едмонтон Ойлерз» на чолі з Вейном Грецкі, Пол Коффі та Марком Мессьє.

Сезон 1985–86 став одним з найкращих в кар'єрі гравця, він набрав 82 очка, а за рейтингом плюс / мінус в його активі було +85 очок.

Сезон 1986–87 виявився одним з найкращих в історії «Флаєрс». Досить зблансований склад команди, де в лінії захисту окрім Марка грали Бред Маккріммон, а ворота захищав молодий талант голкіпер Рон Гекстолл у лінії нападу Браян Пропп, Рік Токкет та швед Пер-Ерік Еклунд. Вони знову пробились у фінал Кубка Стенлі але поступились в серії з семи матчів «Едмонтон Ойлерс».

Після сезону 1991–92 він на правах вільного агента перейшов до «Детройт Ред-Вінгс», де він і завершив ігрову кар'єру у 1995 році.

Загалом провів 1030 матчів у НХЛ, включаючи 101 гру плей-оф Кубка Стенлі.

Маючи подвійне громодянство виступав за збірну США, на головних турнірах світового хокею провів 19 ігор в її складі. Також у складі збірної Канади брав участь в Суперсерії 1974 року.

Скаут Тривалий час Марк Гоу працював у клубі «Детройт Ред-Вінгс», як скаут, саме як останній він отримав Кубок Стенлі 1997, 1998, 2002 та 2008 роках.

Нагороди та досягнення Срібний призер Олімпійських ігор — 1972. Володар Кубка Джона Росса Робертсона в складі «Торонто Мальборос» — 1973. Володар Меморіального кубка в складі «Торонто Мальборос» — 1974, 1975. Володар Кубка Авко в складі «Х'юстон Аерос» — 1974, 1975. Друга команда всіх зірок ВХА — 1977. Учасник матчу усіх зірок ВХА — 1978. Перша команда всіх зірок ВХА — 1979. Учасник матчу усіх зірок НХЛ — 1981, 1983, 1986, 1988, 1994. Перша команда всіх зірок НХЛ — 1983, 1986, 1987. Нагорода Плюс-Мінус — 1986. Трофей Лестера Патрика — 2016.

Статистика Клубні виступи СезонКлубЛігаРегулярний сезонПлей-оф 1969–70 «Детройт Олімпія»МНХЛ40 30 39 69 21 — — — — —1970–71 «Детройт юн. Ред-Вінгс»ЮОХЛ44 37 70 107 — — — — — —1970–71 «Детройт юн. Ред-Вінгс»Кубок Сентеннайл— — — — — 10 5 19 24 01971–72 «Детройт юн. Ред-Вінгс»ЮОХЛ 9 5 9 14 — — — — — —1972–73 «Торонто Марлборос» ОХА60 38 66 104 27 — — — — —1972–73 «Торонто Марлборос» МК — — — — — 3 4 4 8 61973–74 «Х'юстон Аерос» ВХА 76 38 41 79 20 14 9 10 19 41974–75 «Х'юстон Аерос» ВХА 74 36 40 76 30 13 10 12 22 01975–76 «Х'юстон Аерос» ВХА 72 39 37 76 38 17 6 10 16 181976–77 «Х'юстон Аерос» ВХА 57 23 52 75 46 11 4 10 14 21977–78 «Нью-Інгленд Вейлерс» ВХА 70 30 61 91 32 14 8 7 15 181978–79 «Нью-Інгленд Вейлерс» ВХА 77 42 65 107 32 6 4 2 6 61979–80 «Гартфорд Вейлерс» НХЛ 74 24 56 80 20 3 1 2 3 21980–81 «Гартфорд Вейлерс» НХЛ 63 19 46 65 54 — — — — —1981–82 «Гартфорд Вейлерс» НХЛ 76 8 45 53 18 — — — — —1982–83 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 76 20 47 67 18 3 0 2 2 41983–84 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 71 19 34 53 44 3 0 0 0 21984–85 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 73 18 39 57 31 19 3 8 11 61985–86 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 77 24 58 82 36 5 0 4 4 01986–87 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 69 15 43 58 37 26 2 10 12 41987–88 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 75 19 43 62 62 7 3 6 9 41988–89 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 52 9 29 38 45 19 0 15 15 101989–90 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 40 7 21 28 24 — — — — —1990–91 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 19 0 10 10 8 — — — — —1991–92 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 42 7 18 25 18 — — — — —1992–93 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 60 3 31 34 22 7 1 3 4 21993–94 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 44 4 20 24 8 6 0 1 1 01994–95 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 18 1 5 6 10 3 0 0 0 0Усього в НХЛ 929 197 545 742 455 101 10 51 61 34Усього у ВХА 426 208 296 504 198 75 41 51 92 48

Збірна Рік Команда Турнір 1972СШАОІ600001974КанадаСуперсерія-74724641981СШАКК60442Національна збірна 19 2 8 10 6

Примітки

Посилання