Елізабет Софі Шерон (, 3 жовтня 1648, Париж— 3 вересня 1711, Париж) — французька художниця, за життя її визнали талановитою поетесою, музиканткою, художницею та науковицею.
Життєпис З малого віку, батько-художник, навчав Елізабет мистецтва емалі та мініатюрного живописуClement Part 2. Її батько був суворим кальвіністом і намагався вплинути на доньку, аби вона прийняла його релігійні вірування. Мати Елізабет була завзятою римо-католичкою, вона переконала дочку провести рік у монастирі. В час майбутня художниця гаряче прийняла католицьку віру. У 22, в 1670 році її прийняли в Академію королівських королівств де скульптури та художників портретів під спонсорством впливового художника Шарля Ле БрунаElizabeth Cheron Brief Biography at the Brooklyn Museum 'Dinner Party' database of notable women. Accessed October 2017. Елізабет була четвертою художницею, яка вступила до академії, через дев'ять років після Кетрін Жирардон і через три роки після Мадлен та Женев'єв, двох дочок Луї де Булонь.
Елізабет регулярно виставлялась у Салоні, а заодно писала вірші та переклади. Вільно володіла івритом, грецькою та латиною. Вона опублікувала свою книгу з Псалма переказів в 1694 році, як, «Essay de pseaumes et cantiques mis en vers, et enrichis de figures». Її літературний талант був визнаний в 1699 році, коли її назвали членкинею в Падуї під академічним іменем Ерато. Пізніше її псалми поклали на музику Жаном-Батістом Друар де Буссе та Антонією Бембо, венеціанською дворянкою. Вона була ласкавою донькою обох своїх батьків і присвячувала свої заробітки братові Луї, який вивчав мистецтво в Італії. Протягом усього життя Елізабет було байдуже до пропозицій про одруження, багато з яких були від відомих чоловіків з її інтелектуального кола. У 1708 році, у віці 60 років, і на подив своїх друзів вона вийшла заміж за Жака Ле Хея, інженера короля, після чого вона була відома як Мадам Ле Хей.
Елізабет Шерон померла у віці шістдесяти трьох років і похована в церкві Сен-Сюльпіс, Париж. Наступні рядки розміщені під її портретом у церкві:
«Незвичне володіння двома вишуканими талантами зробить Шерон прикрасою для Франції на всі часи. Ніщо, крім витонченості її пензля, не може зрівнятися з досконалістю її ручки».
Праці Особливо добре відомі її портрет Антуанетти Дешульєр та її «Зішестя з Хреста». Її помітні праці:
Livre des Principes à Dessiner, 1706; Книга принципів малювання Psaumes et Cantiques mis en vers, 1694; Псалми та пісні Le Cantique d'Habacuc et le Psaume, traduit en vers; Пісня про Авакума і Псалом, перекладений вірш Les Cerises Renversées, невеликий вірш, опублікований у 1717 р. Після її смерті та вкладений латинськими віршами Ро в 1797 р.
Галерея
Примітки
Список літератури
CHÉRON, Elizabeth Sophie Essay de Pseaumes mis en vers. Paris Michel Brunet 1694 listed on Bibliopoly by Martayan Lan, Inc. Accessed December 2007. CHERON, ELIZABETH SOPHIE at Women in the fine arts, from the Seventh Century B.C. to the Twentieth Century A.D. by Clara Erskine Clement, Part 2 out of 7 (1904). Accessed December 2007. At project Gutenberg