Є́мчиха — село в Україні, у Обухівському районі Київської області. Населення становить 530 осіб.
Географія Селом тече струмок Городок.
Історія В історичних документах вперше згадується наприкінці XVIII ст. (1790 рік) під назвою Ямчуха.
Поблизу Ємчихи розкопано кургани доби бронзи (III — І тисячоліття до н. е.), скіфського (VII—VI ст. до н. е.) та сарматського (II — І ст. до н. е.) часів, а також курган кочівників X—XII ст. Біля села збереглися залишки городища часів Київської Русі.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Козинської волості Канівського повіту Київської губернії мешкало 1514 осіб, налічувалось 280 дворових господарств, існувала православна церква, школа та 2 постоялих будинки.
.
Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Ємчиха Богуславського, з 1846 р. Козинської волості Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/yemc_001.xml
11 травня 1918 року Ємчиха опинилася у самому центрі польсько-німецького конфлікту : ІІ польський корпус було зусібіч оточено у Ємчисі німецькими частинами з метою силового роззброєння. В результаті бою польські частини були змушені скласти зброю.
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 577 осіб, з яких 229 чоловіків та 348 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 527 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 98,30 % російська 1,51 % білоруська 0,19 %
Інфраструктура В селі діє десятирічна загальноосвітня середня школа та Будинок культури. У 2002 році проведено реконструкцію з розширенням будівлі місцевої школи за проєктом архітектора Леоніда Данилка.
Уродженці села Коломієць І. П. — доктор сільськогосподарських наук, професор
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
Примітки
Джерела Ємчиха Ємчиська загальноосвітня школа
Посилання