Євгенія Матвіївна Верби́цька (10 листопада 1904, Катеринослав — 5 липня 1965, Москва) — українська радянська і російська радянська радянська оперна співачка (меццо-сопрано).
Біографія Народилася 10 листопада 1904 року в місті Катериноставі (нині Дніпро, Україна). Протягом 1921—1926 років навчалась у Київській консерваторії (викладач Михайло Енгель-Крон). Після здобуття освіти співала у Київській опері. З 1931 року — солістка Ленінградського театру опери та балету імені Сергія Кірова, з 1941 року — Ленінградської філармонії, протягом 1948—1959 років — Большого театру у Москві.
Померла в Москві 5 липня 1965 року. Похована в Москві на Востряковському кладовищі.
Творчість У репертуарі співачки були оперні арії, романси російських і західно-європейських композиторів, зокрема Бориса Лятошинського, Юрій Шапоріна, сольні партії у 9-й симфонії Людвіга ван Бетговена, кантаті «Олександр Невський» Сергія Прокоф'єва. Партії:
Княгиня («Русалка» Олександра Даргомижського); Єгорівна («Дубровський» Едуарда Направника); Ваня, Ратмир («Життя за царя», «Руслан і Людмила» Михайла Глінки); Кончаківна («Князь Ігор» Олександра Бородіна); Ольга, Графиня («Євгеній Онєгін», «Пікова дама» Петра Чайковського); Кларіче («Любов до трьох апельсинів» Сергія Прокоф’єва); Маґдалена («Ріголетто» Джузеппе Верді); Ерда («Золото Рейну» Ріхарда Вагнера); Ядвіга («Вільгельм Телль» Джоаккіно Антоніо Россіні); Своячка, Бабариха («Майська ніч», «Казка про царя Салтана» Миколи Римського-Корсакова). </div> Записала кілька платівок, знялась у фільмі-опері «Борис Годунов» (1954, роль няньки Ксенії).
Відзнаки Заслужена артистка РРФСР з 1940 року; Орден «Знак Пошани».
Примітки
Література ; І. М. Лисенко. Вербицька Євгенія Матвіївна // ;