Людвік Конаревський (; 18 серпня 1885, Вілянув, Польща — 2 жовтня 1954, Істебна, Польща) — польський художник, скульптор і педагог.

Життя та творчість Вивчав живопис у класі Конрада Кшижановського і скульптуру під керівництвом Станіслава Ленца і Кароля Тихого у варшавській Школі витончених мистецтв, куди вступив у 1904 році. У зв'язку з участю в революційних маніфестаціях 1905 року у Варшаві змушений був покинути місто і поїхати до Кракова, де продовжив своє навчання в 1905-1910 роках в місцевій Академії образотворчих мистецтв ім. Яна Матейка. Серед вчителів були такі художники, як Станіслав Дембіцький, Юзеф Мегоффер, Ян Станіславський.

Після закінчення навчання упродовж двох років подорожує разом зі своїм другом, художником і скульптором, Яном Валахом. Вони відвідують Мюнхен, Відень, Париж і Рим. У 1913 році Конаревський розписує православну церкву в селі Розол, поблизу Стрия, у нинішній Західній Україні. Тоді ж він подорожує Карпатами, де знайомиться з гуцульською культурою і мистецтвом.

У 1914 році художник одружується з Ядвігою Валах, сестрою його друга Яна. Подружжя їде у Мазовію, щоб відвідати батька Ядвіги. З початком Першої світової війни та розгортанням бойових дій в Польщі сім'я Конаревських переїжджає вглиб Росії й оселяється в селі Грачовка поблизу Бузулука, в Середньоволжському краї Росії. Т ут Людвік займається з дітьми біженців з Польщі та Литви, а з 1918 року викладає історію та малювання в бузулуцькій школі. Тут же, в Оренбурзькому краї, народжується його син, також Людвік, який пішов шляхом батька і в майбутньому став художником. В Бузулуці проходить перша персональна виставка Конаревського (1918), незабаром він бере участь у виставці в Москві.

На початку 1920 року сім'я Конаревських повертається до Польщі. Спочатку вони живуть в Любліні, потім у Варшаві, а влітку того ж року переїжджають в Устронь, у Тешинську Сілезію. У 1923 році художник вже остаточно селиться в Сілезії, в гміні Істебна. У місцевій школі він організовує викладання мистецтва, зокрема пластики. З початком Другої світової війни сім'я повертається до Кракова, де і знаходиться під час німецької окупації. У 1945 році майстер відкриває своє художнє ательє в Катовицях і організовує викладання скульптури в Державній художній школі в Ридултови (названої згодом його ім'ям). У 1948 році художник повертається в Істебну.

Людвік Конаревський, який працював в таких областях мистецтва як живопис, скульптура, вітраж, дотримувався у художньому плані стилю модерн, а в політичних і естетичних поглядах підтримував рух младополяків, оновлення польської культури і зближення її з загальноєвропейськими тенденціями.

Галерея

Література The lexicon of the Polish artists and foreign — active in Poland (died before 1966), вид. Jolanta Maurin-Białostocka and Janusz Derwojed, vol. 4 Wrocław 1986, p.78-80, Konarzewski Łukasz: Ludwik Konarzewski senior, [в:] «Ziemia śląska», вид. Lech Szaraniec, vol. 2, Katowice 1989, p.49-50

Примітки

Посилання The coal and the chisel (Węgiel i dłuto), The Polish Film Chronicle (Polska Kronika Filmowa) no. 6/49; edited by Olga Borzechowa, photography: Henryk Makarewicz, reading: Andrzej Łapicki