Ольша́ни — нині неіснуюче село в Україні, що розміщувалось на території сучасного Луцького району Волинської області, між селами Буків та Сирники, на березі річки Серна.

Хронологія

бл. 1542 — Ольшани у переліку володінь Беати Костелецької княгині Острозької. 1549 — Ольшани згадуються в скарзі князів Любецьких на дружину князя Сангушка, де її піддані козаки зайшли на їхні володіння перейшовши річку Тростянку. 1568 — Дружина Семена Митьковича Бабинського Марія Микитівна з Чапличів записує Ольшани своєму сину Андрію Семеновичу Бабинському. У володінні бояр Бабинських. 1569 — у складі Волинського воєводства Королівства Польського Речі Посполитої. (до того, Велике Князівство Литовське) 1574 — розмежування ґрунтів між селами Буків, Сирники та Ольшани. 1577 — частиною села Ольшани володіє Василь Андрійович Бабинський. 1603 — Ольшанами володіють Іван Андрійович Бабинський та Лев Андрійович Бабинський. 1610 — частина села Ольшани належить Марині Борзобогатій-Красинській, дружині Лева Бабинського. 1619 — Марина Бабинська з Борзобогатих-Красинських записує своєму брату Олександру Борзобогатому-Красинському посесію на частину Ольшан. 1629 — В Ольшанах 15 димів якими володіє Марина Львова Бабинська (Борзобогата-Красинська). 1650 — Ольшанами володіють Юрій Гораїн та його дружина Катерина Іванівна Бабинська. 1652 — в Ольшанах налічується 6 димів, що належатть Юрію Гораїну. 1653 — В Ольшанах 4 дими, що належать Юрію Гораїну. 1743 — Франц та Лукаш Бабинські записують Ольшани Марії Францівні Бабинській. 1758 — Ян Казимир Стецький купує Ольшани у В. Малевського за 33 000 злотих. 1795 — Ольшани у складі Луцького повіту, Волинської губернії Російської імперії. 1917—1920 — у складі Української Народної Республіки 1921—1939 — у складі гміни Княгининок, Луцького повіту, Волинського воєводства, Польської Республіки. Поряд існувала колонія Ольшани. 1939—1941 — у складі Луцького району Волинської області УРСР. 1941—1944 — у складі Райхкомісаріату Україна. 1947—1950 — Село Ольшани припиняє своє існування. Мешканці розселені по сусіднім селам радянською владою. Село визнане «неперспективним», зокрема через непокору колгоспній системі.

Джерела

Національно-визвольна війна в Україні. 1648—1657. Збірник за документами актових книг / Керівник проекту Музичук О. В.; Упор.: Сухих Л. А., Страшко В. В. Державний комітет архівів України. Центральний державний історичний архів України, м. Київ. — К., 2008. — 1011 с. Ст. 272, 277, 701, 729. Баранович Олексій Іванович. Залюднення України перед Хмельниччиною: Волинське воєводство.  Київ. 1930. Ч. 1 : Залюднення Волинського воєводства в першій половині XVII ст. / ВУАН. — 1930. ст. 66 Львівська Наукова Бібліотека ім. В.Стефаника. Відділ рукописів. «Виписки з кустинського архіву Стецьких». Ф. 91(1) оп.56 (1) II — 3. 2010. т.1. Арк. 421—429

Посилання

Eastern Borderlands Places http://www.kami.net.pl/kresy/ Зникле село на Волині. Н. Р. Токарчук.https://vseosvita.ua/library/znikle-selo-na-volini-111888.html

Примітки