Володимир Васильович Мона́хов ( 30 вересня 1922, Довгинцеве — 18 листопада 1983, Москва) — російський радянський кіноактор, кінорежисер, кінооператор.
Біографія Народився 30 вересня 1922 року на станції Довгинцеве (тепер в межах міста Кривого Рогу, Дніпропетровська область, Україна). Навчався майбутній актор у криворізькій середній школі №26, що відома містянам також як школа-церква. Брав участь у німецько-радянській війні. Член ВКП(б) з 1943 року. 1952 року закінчив Всеросійський державний інститут кінематографії. З 1969 року викладав у ньому. З 1971 року був секретарем правління Спілки кінематографістів СРСР.
Помер в Москві 18 листопада 1983 року. Похований в Москві на Кунцевському кладовищі.
Творча діяльність Дебютував у кінематографії як актор кінокартини «Безсмертний гарнізон» (1956, режисери Захар Аграненко, Едуард Тіссе, «Мосфільм»). Зняв художні фільми: «За вітриною універмагу» (1955); «Стрибуха» (1955; разом з Федором Добронравовим); «Висота» (1957); «Четверо» (1957); «Доля людини» (1959); «Оптимістична трагедія» (1963). Як режисер поставив картини: «Непрошена любов» (1965); «Про дива людські» (1968); «Нежданий гість» (1972); «Любов моя вічна» (1981).
Відзнаки Нагороджений: орденами СРСР: двома Червоної Зірки (20 березня 1944; 31 травня 1945), Вітчизняної війни ІІ ступеня (25 жовтня 1944); медалями СРСР: «За оборону Сталінграда», «За перемогу над Німеччиною»Пам'ять народу.; Ленінська премія (1960, за фільм «Доля людини»); Заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1964 року.
Примітки
Література
Бахмет Т. Б. Монахов Володимир Васильович //