Русин Марко Олександрович () (, Кінешма, Іваново-Вознесенська губернія, РСФРР — , Берестя, БРСР) — білоруський композитор, музикант, педагог. Член Союзу радянських композиторів БРСР (від 1951 року).
Життєпис Народився у Кінешмі, на той час Іваново-Вознесенської губернії Радянської Росії.
З початком Німецько-радянської війни потрапив на фронт. У 1942—1945 роках керував армійським ансамблем та був начальником клубу.
Навчався в Державному музично-педагогічному інституті ім. Гнесіних по класу композиції у Михайла Гнесіна Деякі рукописи його творів зберігаються у фонді Михайла Гнесіна в Російському державному архіві літератури та мистецтва . Закінчив інститут 1951 року по класу композиції у Арама Хачатуряна.
По закінченні інституту у 1951—1977 роках працює у Бресті викладачем музичного училища та консультантом Будинку народної творчості.
1951 року як професійний композитор запрошений на посаду завідувача музичною частиною Державного театру імені Ленінського комсомолу Білорусії у Бересті (від 1955 року — Берестейський обласний театр драми і музики). Від цього часу він пише твори до постановок театру. Протягом двох десятиліть багато спектаклів ідуть в супроводі оркестру під його керівництвом. 1967 року за спектакль «Берестейська фортеця» театр удостоєний Премії Ленінського комсомолу в галузі літератури, мистецтва, журналістики та архітектури. З цією виставою театр гастролював і в Україні.
Твори Твори: для солістів, хору та симфонічного оркестру — кантата «Вогні на Волзі» (слова Л. Черноморцева, 1951); для симфонічного оркестру — Святкова увертюра (1958); для струнного оркестру — Сюїта (1959); для оркестру народних інструментів — Увертюра (1948), Сюїта (1950); для балалайки та оркестру народних інструментів — Концерт (1949); для баяна та оркестру народних інструментів — концерти: I (1954), II (1961); для скрипки і фортепіано — Скерцо (1962), Соната (1954), Три пьеси (1958); для віолончелі та фортепіано — Соната (1959), Мініатюри (1961); для фортепіано — Сонатина (1954), Варіації (1955), П'ять п'ес (1956); для голосу та фортепіано — романси на слова О. Пушкіна і О. Блока (1950); хори та пісні на слова радянських поетів; музика до драматичних спектаклів Берестейського театру ім. Ленінського комсомолу Білорусії, серед них «Дон Сезар де Базан» (1954), «Одруження Фігаро» (1956), «Люди, яких я бачив» (1958), «Іркутська історія» (1960), «Звільнений Дон-Кіхот» (1961), «Собака на сіні» (1962), «Фінал» (1964), «Отелло» (1965), «Берестейська фортеця» (1967), «Люди і камені» (1968), «Волинщик зі Стракониць» (1969), «Дон Хіль Зелені штани» (1970), «Золоте вухо» (1972), «В ніч місячного затемнення» (1972), «Дама-невидимка» (1972), «Чинчрака» (1974).
Відомі учні
Ігор Корнелюк Лев Гунін
Примітки
Джерела Русин Марк Александрович.— Большая биографическая энциклопедия Николай АЛЕКСАНДРОВ. К 100-летию Марка Александровича Русина, брестского композитора и педагога.— Брестский Курьер, 18.06.2021 Посилання Академическая музыкальная биография Льва Гунина Российский государственный архив литературы и искусства: ф. 2954 Гнесин Михаил Фабианович,1. Нотные рукописи: оп. 1 ед. хр. 664 Русина Марка Александровича, 28 июня - 10 декабря 1951 гг. 2пп., 7 лл.; ф. 2954 оп. 1 ед. хр. 952 Русин Марк Александрович. Скерцино для ф-п. 1940-е гг. 2 лл.
Див. також