Отто Макс Кегель (; 16 жовтня 1895 року, Фюссен, Баварія, Німецька імперія — 27 червня 1946 року, Швабах, Німеччина) — комендант концентраційного табору Равенсбрюк (січень 1940 року — серпень 1942 року), комендант концентраційного табору Майданек (серпень 1942 року — жовтень 1942 року), комендант концентраційного табору Флоссенбюрг (29 квітня 1943 року — 24 квітня 1945 року), оберштурмбанфюрер СС.
Біографія Народився у Фюссені, Баварія. У 12 років втратив батька. Закінчив 6 класів сільської школи. У 1913 добровольцем вступив в баварську піхоту. Учасник 1-ї світової війни. Після демобілізації повернувся до Баварії і деякий час служив митним офіцером в Гарміші на австро-німецькому кордоні. Потім працював агентом фірми лижного приладдя і на цій посаді здійснював постійні поїздки по Австрії і Швейцарії. Входив до складу різних правих організацій, в т.ч. Народного блоку, Союзу Оберланд, Добровольчого корпусу Оберланц. Один з перших активістів нацистського руху.
Кар'єра
Учасник «Пивного путчу» 1923. У 1929 вступив в СС. З липня 1932 — на постійній службі в Загальних СС. У 1933 його перевели в загони «Мертва голова» до Дахау. Був особисто знайомий з інспектором концтаборів Т. Айке. Потім служив у в'язниці гестапо «Колумбія» (Берлін), а через кілька місяців переведений в Заксенгаузен. З січня 1937 — заступник коменданта Дахау. З вересня 1938 служив в жіночому концентраційному таборі Ліхтенбург. З січня 1940 — комендант концтабору Равенсбрюк (біля концтабору Флоссенбург на північ від Берліна). Він керував будівництвом казарм, бараків, обладнанням території. Встановив в таборі нестерпний для ув'язнених режим. З 1942 — комендант табору знищення Майданека, де організував масове знищення євреїв та інших ув'язнених. В кінці 1943 переведений комендантом Флоссенбюрга. Створив в таборі системи «знищення працею» (всього за час його існування з 112 тис. ув'язнених загинуло 80 тис.). В кінці війни в таборі були страчені видні учасники руху Опору, в тому числі німецькі офіцери: адмірал В. Канаріс і генерал Г. Остер, словацькі генерали: Р. Вієст і Я. Голіан, радянські генерали: С. Є. Данилов, А. Д. Кулешов, К. Е. Куликов, П. Г. Макаров, П. Г. Новиков, Т. Я. Новиков, В. І. Прохоров, І. М. Шепетов. 23.04.1945 табір був звільнений американськими військами, а Кегель був заарештований. Перебуваючи у в'язниці, покінчив життя самогубством через повішання у своїй камері.
Сім'я У 1929 році втратив єдиного сина.
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу Нагрудний знак «За поранення» в чорному Почесний хрест ветерана війни з мечами Перстень «Мертва голова» Почесна шпага рейхсфюрера СС
Примітки
Посилання
Silke Schäfer: Zum Selbstverständnis von Frauen im Konzentrationslager. Das Lager Ravensbrück Dissertation, TU Berlin 2002. Tom Segev: Die Soldaten des Bösen. Zur Geschichte der KZ-Kommandanten. Rowohlt, Reinbek bei Hamburg 1995 року, ISBN 3-499-18826-0. Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich: Wer war was vor und nach 1945. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 2005. ISBN 3-596-16048-0.