Дірш Вітáлій Михáйлович (Vitaly Dirsh) ( — ) — український та британський ентомолог. Автор ґрунтовних досліджень з фауністики й таксономії Orthopteroidea, в тому числі першоописів багатьох нових для науки таксонівRagge, D. R., Jago, N. D. Vitaly Mikhailovich Dirsh, V. M. // Antenna: Bulletin of the Royal Entomological Society of London, 1983, 7 (4): 186—187.
Життєпис Віталій Михайлович Дірш народився у місті Ковелі на Волині. Під час Першої світової війни родина переїхала до більш безпечного тилу — спочатку до Москви, згодом (1918) до Симбірську. В останньому Віталій навчався, ймовірно — у місцевій гімназії. Три роки по тому родина переїхала знову, цього разу — до Києва. Юнак навчався у Київському університеті (1922—1926).
Одержавши диплом, він став спочатку позаштатним, потім штатним науковими співробітником зоологічного музею Інституту біології та зоології АН УРСР (1928—1931). З 1934 року Віталій Михайлович працював завідувачем лабораторії у Кримському НДІ захисту рослин (Ялта).
Під час Другої світової війни, коли Україна була окупована нацистами, В. Дірш перебрався до Херсона. Тут він працював у сільгоспінституті. Коли лінія фронту стрімко переміщувалася на захід, вчений виїхав до Одеси, а звідти — до селища Гальбтурн на сході Австрії. Після завершення війни В. Дірш разом з іншими біженцями на три роки потрапив до табору переміщениях особ в Шлірбахському монастирі на півночі Австрії. Після звільнення (травень 1948) вчений приїхав до Лондона, де обійняв посаду таксономіста у Протисарановому центрі.
1972 року він став пенсіонером, але продовжив займатися наукою ще кілька років. Протягом багатьох років він страждав від серйозних вад здоров'яМалахиева-Мирович В. Маятник жизни моей… 1930—1954. — М.: АСТ, 2015. — 894 с. . Батька підтримував його син, Володимир Дірш. 19 грудня 1982 року Віталій Михайлович помер.
Наукова діяльність Понад півстоліття тривала напружена та результативна діяльність В. М. Дірша по вивченню ортоптероїдних комах. Працюючи позаштатним, а пізніше штатним науковим співробітником Зоомузею ВУАН, він створив чималу колекцію палеарктичних прямокрилих (Orthoptera)Київ. Провідник / Ф. Ернст ред. — Київ: Держтрест «К.-Д.», 1930, c. 204. — 800 с. — URL: http://stud.uu.edu.ua/upload/dozvillya/Ekscursiyni_programi/Kiyiv/Kiev1930.pdf . У 1920-х роках В. Дірш співробітничав з біогеохімічною лабораторією («Біогел») АН СССР (Ленінград). У 1928 році академік В. І. Вернадський приїздив до Києва і запросив В. М. Дірша підключитись до польових робіт, які мали на меті вивчення біохімічного складу саранових. Дірш відразу повідомив про це англійському колезі Б. П. Уварову і той звернувся до Вернадського з проханням інформувати його з результатами вказаних досліджень. Так В. Дірш познайомив двох видатних вчених і сприяв їх наступному співробітництвуСорокина М. Ю. Из переписки с В. И. Вернадским // Природа, 2001, 3: 73–77.
Влітку 1928 року в Україні працювала Південна експедиція «Біогела». Четверо її учасників збирали рослинні та тваринні матеріали на Дніпровській біостанції АН УРСР (с. Старосілля), а двоє проводили хімічний аналіз зібраного у лабораторії Київського інституту народного господарства (КІНГ). Допомагати гостям залучили українських фахівців, серед яких були й ентомологи — В. В. Совинський та В. М. Дірш. У «Біогелі» Вернадський планував створити біологічний відділ, для організації якого запросив Дірша на посаду наукового співробітника за договором. Наступного року Південна експедиція на чолі з В. М. Діршем працювала на науково-дослідній станції луківництва (50 км на північ від Києва)Дмитро Євстахійович (Остапович) Белінг (1882—1949), с. 137—147. В: Володимир Іванович Вернадський. Листування з українськими вченими. — Т. 2. Кн. 1: Листування: А–Г. — К. : [б. в.], 2011. — 824 с. . Але реалізувати задумку про створення відділу не вдалосяВернадский В. И. Собрание сочинений: в 24 т. — М. : Наука, 2013 . Т. 16. Переписка с А. П. Виноградовым. Письма по научно-организационным вопросам / науч. ред. и сост. академик Э. М. Галимов. — 2013. — 524 с. .
В. М. Дірш листувався не лише з Вернадським та Уваровим, а й із знаним російським ентомологом А. П. Семеновим-Тянь-ШанськимАрхив Российской Академии Наук. Описи. URL: http://db.ranar.spb.ru/ru/list/id/988 .
Під час роботи у Криму В. Дірш, відповідно специфіці нового місця роботи, провадив, головним чином, актуальні на той час прикладні дослідження (шкідники каучуконосних рослин, використання яйцеїда трихограми проти комах-шкідників та ін.). За дослідження інсектицидної дії піретруму він одержав ступінь кандидата наук (Київський університет, 1940).У Москві, а потім у Ялті виходить друком його, ймовірно, перша книга. Вона присвячена захисту винограду від шкідливих організмівНе виключено, що вона не була першою. 1930 року у Києві виходили пізнавальні дитячі книжечки, автором яких зазначений такий собі В. Дирш: О пауке и мухе: Рассказ для детей дошк. возраста. — К.: Культура. — 12 с.; Хліб-рослини.– [К.]: Молодий більшовик — с..
Працюючи в Києві та Криму, він обробляв колекційні матеріали, зібрані у Середній Азії, на Далекому Сході. Прагнучи зробити результати досліджень відомими у науковому світі, публікував їх у статтях, які інколи писав німецькою, або англійською і часом вони виходили друком на Заході. Це робило його ім'я знаним у колі фахівців і, напевне, полегшило адаптацію в еміграції.
У Великій Британії Віталій Михайлович невдовзі отримав посаду старшого наукового співробітника Протисаранового дослідницького центру у Лондоні (ALRC), на яку його узяли за рекомендацією голови центру Б. П. Уварова. В. Дірш обіймав її понад 20 роківКрыжановский О. Л. Полководец противосаранчовых армий // Природа, 2001, 3: 61–66 Вернадский В. И. Собрание сочинений: в 24 т. Т. 20. Дневники В. И. Вернадского 1923—1934 гг. / науч. ред. и сост. академик Э. М. Галимов. — 2013. — 560 c.. Невдовзі він став автором численних статей та фундаментальних зведень з тропічних прямокрилих. Особливо вагомим став доробок вченого у вивчення фауни Африки. Він опублікував фауністичні монографії щодо таких чималих і — до його праць — майже не вивчених територій як Конго, Ангола, Мадагаскар, а також Галапагоські острови.
Разом з тим В. Дріш плідно розробляв таксономію акридоїдних комах. Він встановив чотири нові родини прямокрилих, близько 100 їх нових родів і описав як нові для науки понад 200 видів і підвидівURL: https://www.gbif.org/species/ . Праці Віталія Михайловича зберігають наукове значення й досі. Приміром, на його монографію «The African Genera of of Acridoidea» (1965, 579 сторінок) зареєстровано близько 270 посилань у наукових працях, що вийшли після неї https://scholar.google.com/scholar?hl=ru&as_sdt=0%2C5&q=vitaly+dirsh&oq=. Зібраний та/або визначений ним ентомологічний матеріал ретельно зберігається у фондах найвідоміших природничих музеїв різних країн і досліджуються спеціалістами.
Визнання
У 1949 році В. М. Дріша обрали дійсним членом Британського ентомологичного товариства (The British Entomological and Natural History Society). Колеги надали його ім'я 14 таксонам прямокрилих комах, в тому числі — трьом родам: <small>Chorthippus dirshi Fishelson, 1969 Conophyma dirshi, Bey-Bienko), 1948 Conophyma dirshi Bey-Bienko, 1948 Dirshia Brown, 1962 Dirshidium Brown, 1970 Dirshilla Wintrebert, 1972 <small>Euschmidtia dirshi Descamps, 1964 Lophothericles dirshi Descamps, 1977 Pseudoceles dirshi Popov G.B. 1951 Taramassus dirshi Baccetti, 1962 Uvarovium dirshi Uvarov, 1933 Xenocatantops dirshi Willemse, 1968 Xenocatantops dirshi dirshi Willemse, 1968
Цікавий факт Ще у 1927 році В. М. Дірш встановив новий рід для знайденої у Туркменії акриди і дав йому назву на честь свого, згаданого вище, колеги — Uvarovium. П'ять років вже Б. П. Уваров описав як новий для науки вид цього роду, назвавши його Uvarovium dirshi Uvarov, В. Р. Studies in the Iranian Orthoptera. 11. Some new or less known Acrididae // Труды Зоологического института АН CCCP, 1933, 1: 223—224 (див. фото праворуч). Таким чином, у назві однієї комахи поєдналися прізвища двох ентомологів, які чимало років працювали пліч-о-пліч.
Наукові праці 1920-1941 <small><small> Матеріали до пізнання простокрильців Київщини // Труди фіз-мат. відділу Української академії наук.– К., 1926.– №. IV.– С. 53–63. Матеріали до пізнання простокрильців Київщини // Збірник праць Зоологічного музею, 1926, 1: 35–45. Studies on Orthoptera from Turkestan and Persia // Boletín de la Real Sociedad Española de Historia Natural, 1927, 27: 290—302. Новий вид роду Ameles Burn. (Fam. Mantidae, Orthoptera) // Збірник праць Зоологічного музею, 1927, 3: 57–58 (німецькою мовою). До пізнання роду Gampsocleis Fieb. (Orthoptera, Tettigonioidae) // Збірник праць Зоологічного музею, 1927, 3: 147—158 (німецькою мовою). Ортоптерологічні замітки // Збірник праць Зоологічного музею, 1928, 5: 467—471 (німецькою мовою). До пізнання фавни Orthoptera Далекого Сходу // Збірник праць Зоологічного музею, 1929, 7: 219—231 До пізнання фавни Orthoptera Далекого Сходу // // Труди фіз-мат. відділу Української академії наук.– К., 1929.– №. 7: 221—235. A new species of the genus Stenobothrus Fisch. from Crimea (Orth. Acrid.) // Boletín de la Real Sociedad Española de Historia Natural. 1931, 31: 711—714. Шкідники каучукодайних рослин на Україні // Журнал Біо-Зоологічного циклу ВУАН, 1934, 4(8): 41–58. Геохимические константы v и e некоторых видов насекомых // Труды Биогеохимической лаборатории, Т. 3. — М.– Л. : Изд-во АН СССР, 1936, с. 45–49. Опыт использования Trichogramma evanescens Westw. в Крыму // Защита растений. 1937. — N15. — С. 69–80. Постэмбриональный рост Pachyulus flavipes // Зоологический журнал, 1937, 16, 2: 324—335. Вредители виноградной лозы и меры борьбы с ними. Москва: б.и., 1938. — 64 с. Вредители виноградной лозы в Крыму и меры борьбы с ними. Ялта: ВНИИВиВ «Магарач», 1941. 68 с. 1949 <small><small>The genus Thalpomena Saussure,1884(Orthoptera, Acrididae) and its allies // Transactions of the Royal Entomological Society of London, 1949, 100: 363—391 Three new African Oedipodinae (Orthoptera: Acrididae). Annals and Magazine of Natural History, London // 1949.12 2:764-775 Revision of Western Palaearctic species of the genus Acrida Linne (Orthoptera: Acrididae) // Eos, Revista española de Entomología. 1949. 25:15-47 Two new species of Pezotettix Burmeister, 1840 (Orthoptera: Acrididae) // Proceedings of the Royal Entomological Society of London (B) 1949. 18:177-179 1950-і роки <small><small>Revision of the group Truxales (Orthoptera, Acrididae) // Eos, Revista española de Entomología. 1950. Tomo extraord. 1950:119-248 A new species of the genus Dericorys (Serville), (Orthoptera, Acrididae) // Proceedings of the Royal Entomological Society of London (B), 1950: 19: 18—20. A contribution to the fauna of Acrididae of Syria and neighbouring countries. Eos, Revista española de Entomología. 1950. 26:55-71 Two new African injurious grasshoppers // Bulletin of Entomological Research, London, 1950, 41: 317—320. Two new African injurious grasshoppers. Bulletin of Entomological Research. 1950. 41:317-320 A practical table for the determination of sexes of nymphs of Locusta migratoria migratorioides (R. & F.) (Orthoptera: Acrididae). Proceedings of the Royal Entomological Society of London (B). 1950. 19:136-138 Some new and little-known African Acrididae (Orthoptera) // Proceedings of the Royal Entomological Society of London (B) 1951, 20: 73—79. Revision of the group Truxales (Orthoptera: Acrididae) // Eos, Revista española de Entomología. Tomo Extra. 1951:119-247, 224 figs, 10 maps A new injurious Indian grasshopper (Orth.: Acrid.) // Bulletin of Entomological Research. 1951. 41:599-601 A new grasshopper (Orth., Acrididae) damaging groundnuts // Bulletin of Entomological Research. 1951. 42:41-43 New Biometrical Phase Character in Locusts // Nature, 1951, 167, 281—282. A new injurious Indian grasshopper (Orthoptera, Acrididae) // Bulletin of Entomological Research London, 1951, 41: 599—601.