Чорногузка брунатоваЗаморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІІ: підродини тонкохвісткові (Lepturinae) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161—170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170 (Stenurella melanura Linnaeus, 1758 = Leptura similis Herbst, 1784 = Leptura sutura nigra DeGeer, 1775 = Strangalia melanura (Linnaeus) Mulsant, 1863 = Stenurella sennii Sama, 2002 = Stenurella samai Rapuzzi, 1995 = Stenurella pamphyliae Rapuzzi & Sama, 2009) — вид жуків з родини Скрипунових.

Поширення У зоогеографічному відношенні S. melanura приналежна до групи західнопалеарктичних видів, палеарктичного комплексу. Вид широко розповсюджений у Європі, західній частині Росії, на Кавказі та на прилеглих територіях.

Екологія

В Українських Карпатах S. melanura є звичайним, часом, масовим видом, особливо в передгірних районах, оскільки вид прив'язаний до листяних лісів. Імаго трапляються на квітах арункусу, гадючника, королиці, деревію (Achilea submillefolia L.) та ін.

Морфологія

Імаго S. melanura — вид невеликих розмірів, 6-10 мм. Забарвлення тіла — чорне. Надкрила, у самців, жовто-бурого кольору, а у самок — червоні з чорними вершинами та швом. Ноги чорні. Передньоспинка дзвоноподібна без перетяжки перед основою, а тільки з невеличкими заглибинами з країв. Її передній край облямований.

Личинка Личинка відрізняється від личинок близьких родів тим, що гранули дорзальних мозолів черевця — це два поперечно витягнених еліпси, які неперервані на середині. На боках голови розміщено по одному маленькому вічку при основах вусиків. Схожа морфологія личинки характерна і для близьких родів — Leptura, Pedostrangalia, Etorufus та ін.

Життєвий цикл Життєвий цикл триває 1-2 роки.

Примітки

Література Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43 Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47; Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.; Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112–127; Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251–252; Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131–132; Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43; Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.

Посилання http://www.biolib.cz/en/taxon/id11294/ http://www.cerambyx.uochb.cz/stenmel.htm