«Dance Me to the End of Love» — пісня канадського співака Леонарда Коена, написана у 1984 році. Коен уперше виконав її у своєму альбомі «Various Positions» (1984). Пісню записували численні виконавці, а у 2009 році її описували як таку, що «ось-ось стане класичним стандартом».
Оригінальна версія Леонарда Коена «Dance Me to the End of Love» — пісня Леонарда Коена 1984 року, яку він уперше записав для свого альбому «Various Positions». Інструментальна частина твору нагадує традиційну музику в стилі «клезмер». Коли в інтерв'ю 1985 року Коена запитали, чи не звучить його музика «більш по-єврейськи», він відповів: Коли його почали розпитувати про таке формулювання, Коен додав: Відтоді пісню переспівували різні артисти, а саму її описували як таку, що «ось-ось стане стандартом».
Хоча за своєю структурою твір нагадує пісню про кохання, «Dance Me to the End of Love» насправді була натхненна Голокостом. В інтерв'ю на радіо у 1995 році Коен так висловився про цю пісню:
У 1996 році видавництво «Welcome Books» у межах серії «Art & Poetry» опублікувало книгу «Dance Me to the End of Love», у якій текст пісні супроводжувався репродукціями картин Анрі Матісса.
Чарти Чарт (2016) Позиція Франція (SNEP) 42
Версія Мадлен Пейру
Джазова співачка включила «Dance Me to the End of Love» до свого другого сольного альбому «Careless Love» (2004). Пісня вийшла як другий сингл до альбому і відтоді стала невід'ємною частиною її концертної програми.
Версія Пейру ввійшла до п'ятого й останнього саундтреку серіалу «Близькі друзі» (Queer as Folk), а також звучить у саундтреку до комп'ютерної гри 2009 року «The Saboteur».
У 2012 році видання «The Huffington Post», беручи інтерв'ю у Пейру, описало цю пісню як «незабутню інтерпретацію 2004 року… без сумніву, одну з найяскравіших подій у сучасній музиці. Натхненний, вишуканий кавер, який не лише викликав незліченні порівняння зі співом Біллі Голідей, а й приніс волелюбній музикантці заслужену мистецьку славу».
Учасники запису Мадлен Пейру — вокал, акустична гітара Дін Паркс — гітари Ларрі Голдінгс — фортепіано, орга́н Estey Девід Пілтч — контрабас Джей Беллероз — ударні, перкусія
Інші версії Кейт Гібсон — у 1995 році у саундтреку до фільму «Дивні дні» Талія Зедек — на її альбомі 2001 року Been Here and Gone Антоніс Калоянніс — грецькою, під назвою Chorepse Me (Dance Me)https://1drv.ms/u/s!AptgyLLNTnZ9hLtHkFdhL9WT1RWb0g?e=N1QsEr Хорхе Дрекслер — на його альбомі 2008 року Cara B Господиня Барбара — у своєму альбомі 2009 року I'm No Human Марк Сеймур — у австралійській телевізійній драмі 2003 року CrashBurn The Civil Wars — в альбомах Live at Eddie's Attic (2009) та Barton Hollow (2011) Патрісія О'Каллаган — у своєму альбомі 2012 року Matador: The Songs of Leonard Cohen Клезмер консерваторний гурт — на їх альбомі 2000 року Dance Me to the End of Love. Zorita — на їх альбомі 2012 року «Amor Y Muerte» Дастін Кенсру (Тричі) — у своєму «живому» «кавер» альбомі 2016 року Thoughts That Float on a Different Blood Стінг виконав пісню на концерті 2017 Tower of Song: A Memorial Tribute to Leonard Cohen«Watch Tower of Song: A Memorial Tribute to Leonard Cohen on Wednesday, January 3 on CBC» . CBC Arts, December 29, 2017. Шарон Браунер і Карстен Тройке, 2018
Живопис Шотландський живописець Джек Веттріано створив картину з такою ж назвою. Він також зробив дві інші картини, названі на честь творів Леонарда Коена та натхненні ними: одну за мотивами роману Коена «Beautiful Losers», а іншу надихнула його пісня «Bird on the Wire». Коли його запитали на шоу Диски Desert Island Desert Island Discs Веттріано згадав альбом Леонарда Коена I'm Your Man як один із своїх обов'язкових () записів.
Примітки