Ліхтенштéйнське князі́вство () — мікродержава на заході центральної Європи, межує з Австрією на сході і Швейцарією на заході. Конституційна монархія. Основні політичні партії: Вітчизняний союз, Прогресивна бюргерська, Християнська соціальна. Грошові одиниці — Ліхтенштейнський франк (монети) та Швейцарський франк (купюри).
Площа 160 км²; столиця — Вадуц; рельєф: Альпи, частина долини Рейну на заході.
Очолює державу князь Ганс Адам II (з 1989), глава уряду — Даніель Ріш (з 2021); політична система — дуалістична монархія; голова держави — князь, що скликає й розпускає ландтаг (парламент) і затверджує закони.
Експорт: харчові продукти, поштові марки, мікропроцесори, стоматологічні інструменти та протези, промислові інструменти для високопрофесійного будівництва.
Населення 38 896 осіб (на 30.06.2020) — головним чином німецького походження (алеманська народність), близького до населення Швейцарії, Форарльбергу, південно-західної Німеччини і Ельзасу; мова німецька (державна), у побуті переважає алеманський діалект німецької мови.
Більшість релігійного населення — римо-католики.
Разом з Узбекистаном є однією з двох країн світу, якій для виходу до світового океану необхідно перетнути щонайменше дві держави.
Природа
Князівство Ліхтенштейн — одна з найменших держав Європи, затиснута між Швейцарією та Австрією, проте його природне різноманіття вражає навіть досвідчених географів і натуралістів. На невеликій площі зосереджено типовий альпійський світ: глибокі долини, стрімкі гірські схили, високогірні луки, хвойні ліси та багатий тваринний світ. Природа Ліхтенштейну є яскравим прикладом того, як у компактному просторі можуть поєднуватися різні ландшафтні пояси, кліматичні умови та екосистеми.
Ліхтенштейн — країна Центральної Європи, яка розміщена в Альпійських горах між 47° та 47°10' північної широти та 9° та 9°32' східної довготи. Країна належить до малих країн континенту, займає площу 160 км², з кордоном довжиною 76 км, і межує зі сходу з Австрією (кордон становить 35 км), а на заході та півдні — зі Швейцарією (кордон становить 41 км). Вважається 4-ю з найменших держав континенту та 6-ю з найменших країн світу. Ця маленька держава є подвійно безстічною — тобто немає виходу до моря, і її води через річкові басейни не впадають безпосередньо у Світовий океан.
Геологічно Ліхтенштейн належить до Альпійської складчастої системи. Основу гір утворюють вапняки, доломіти, мергелі та пісковики, сформовані переважно в мезозойську еру. Складчасті структури, насуви та розломи — типовий результат альпійського орогенезу. Вапнякові породи зумовлюють розвиток карстових форм рельєфу: тріщин, невеликих печер, підземного стоку води. У долині Рейну поширені алювіальні відклади — гравій, пісок і мул, принесені річкою з верхів'їв Альп.
Рельєф країни різко контрастний. Найнижча точка — долина Рейну (близько 430 м над рівнем моря), тоді як найвища вершина — гора Граушпіц (2599 м). На сході піднімаються гірські масиви Ретійських Альп, що займають понад дві третини всієї площі князівства. Перепади висот створюють чітку висотну поясність, що значною мірою визначає клімат, ґрунти, рослинність і тваринний світ. На заході країни тягнеться широка долина Рейну, яка є найнижчим і найрівнішим географічним елементом князівства. Саме тут розташовані основні населені пункти, сільськогосподарські угіддя та транспортні шляхи. Долина утворена давніми алювіальними відкладами, що зробили ґрунти родючими для сільського господарства: від пісків і глин до важких суглинків і моренних нашарувань.
Клімат Ліхтенштейну помірно континентальний з виразними альпійськими рисами. На нього значно впливають висота місцевості та рельєф. У долині Рейну клімат м'якший, із теплим літом і відносно помірною зимою, тоді як у горах зими суворі, зі стійким сніговим покривом. Середні температури липня в низинах становлять від +18 до +20 °C, а в січні — від 0 до –2 °C. У високогір'ї температура може опускатися значно нижче. Характерним кліматичним явищем є фен — теплий і сухий вітер, що спускається з гір і може різко підвищувати температуру повітря, впливаючи як на природні процеси, так і на самопочуття людей.
Найважливішою водною артерією країни є річка Рейн, яка не лише формує кордон, а й відіграє ключову роль у гідрології та ландшафтах Ліхтенштейну. Рейн має альпійський характер: швидка течія, сезонні коливання рівня води, значна роль талих льодовикових вод. Окрім Рейну, територією країни протікають численні короткі гірські потоки — Саміна, Вальзербах та інші. Вони мають велике значення для формування ерозійних форм рельєфу та живлення екосистем. Природних озер у Ліхтенштейні майже немає; водний баланс підтримується переважно річками та підземними водами. На відміну від багатьох альпійських країн, у Ліхтенштейні немає великих озер, проте існує невелике природне озеро — Гампрінер Зеле площею близько 2,6 га, утворене після руйнівної повені Рейну в 1927 році.
Ґрунтовий покрив Ліхтенштейну тісно пов'язаний з рельєфом і кліматом. У долині Рейну переважають родючі алювіальні ґрунти, що історично сприяли розвитку землеробства. На схилах гір поширені бурі гірсько-лісові ґрунти, сформовані під хвойними та мішаними лісами. У високогір'ї ґрунти малопотужні, кам'янисті, часто представлені гірсько-лучними різновидами. Вони придатні переважно для природних луків і пасовищ, а не для рільництва.
Флора Ліхтенштейну відзначається виразною висотною поясністю. У нижніх частинах долини поширені культурні ландшафти — луки, поля, сади, виноградники. Тут збереглися й залишки природних заплавних лісів із верби, вільхи та тополі. На середніх висотах домінують ліси з ялини європейської, ялиці білої, буку лісового. Вище з'являються модрина та сосна гірська. Ліси займають близько 20 % території й виконують важливу екологічну функцію: захищають схили від зсувів, регулюють водний режим і є оселищем для багатьох видів тварин. Вище лісової межі простягаються альпійські луки, багаті на трав'янисті рослини й квіти: едельвейс, тирлич, анемони, рододендрони, різні види дзвоників та інші рослини, пристосовані до суворого клімату. Навесні та влітку ці луки перетворюються на яскраві квіткові килими.
Фауна Ліхтенштейну типова для Альпійського регіону. Серед ссавців поширені сарна, олень благородний, бабак, лисиця, борсук. У важкодоступних гірських районах трапляється козел альпійський — символ збереженої дикої природи. Пташиний світ представлений як лісовими, так і гірськими видами. Тут мешкають глухець, тетерук, беркут, канюк, а також численні співочі птахи. Гірські потоки є середовищем існування для форелі та інших холодноводних риб. Значну роль відіграють безхребетні — комахи, павуки, молюски, які забезпечують функціонування екосистем, зокрема запилення рослин.
Попри невеликі розміри, Ліхтенштейн приділяє значну увагу охороні природи. У країні створено низку природних резерватів, ландшафтних охоронних зон і екологічних коридорів. Основна мета — збереження альпійських ландшафтів, біорізноманіття та традиційного природокористування. Держава активно співпрацює зі Швейцарією та Австрією в межах міжнародних екологічних програм, спрямованих на охорону Альп. Важливу роль відіграє екологічна освіта та залучення населення до природоохоронних ініціатив. Найвідомішою природоохоронною територією країни є Руггеллер-Ріт — водно-болотний заповідник, розташований у північній частині країни. Це залишок колишніх рейнських боліт, які майже повністю зникли в Центральній Європі. Територія має виняткове значення для збереження рідкісних видів орхідей, земноводних та водоплавних птахів.
Історія
У межах герцогства Швабія на території нинішнього Ліхтенштейну розташовувалися феодальні володіння Шелленберг і Вадуц, що увійшли потім до складу Священної Римської імперії. 1507 року імператор Максиміліан надав Вадуцу особливі права і привілеї, включаючи суверенітет і збір податків. Ці права були передані австрійській сім'ї Ліхтенштейнів. У 1699 році Шелленберг, а в 1712-му Вадуц були продані князеві Ліхтенштейну. У 1719 році обидві території було об'єднано в одне князівство. З цією датою пов'язують утворення держави Ліхтенштейн. Князівство стало частиною Священної Римської імперії. 1806 року воно ввійшло до складу Рейнського союзу, сформованого Наполеоном Бонапартом. Останній за деякий час оголосив князівство незалежною державою. Було створено армію, що складалася з 80 вояків. Щоправда, цього ж року Баварія оголосила війну Ліхтенштейну й спрямувала сюди армію. З 1815 по 1866 рік Ліхтенштейн входив до складу Німецького союзу, причому 1860 року Ліхтенштейни стали спадковими членами верхньої палати австрійського парламенту, а 1866-го, за Йоганна II Ліхтенштейна (1840—1929) князівство здобуло незалежність. У австро-прусській війні 1866 року Ліхтенштейн виступав як союзник Австрії, з 1876 по 1918 рік мав тісні зв'язки з Австро-Угорщиною.
Після Першої світової війни Ліхтенштейн розірвав договір з Австрією і переорієнтувався на Швейцарію: 1921 року укладено угоду про торгівлю і поштову службу, 1924 року укладено митний союз. Відтоді валютою Ліхтенштейну є швейцарський франк. З 1919 року Швейцарія представляє дипломатичні й консульські інтереси Ліхтенштейну за кордоном.
Під час Другої світової війни князівство дотримувалося нейтралітету. 1990 року Ліхтенштейн вступив до ООН, 1991 року — до Європейської асоціації вільної торгівлі.
1993 року Марко Фрік замінив Ганса Брунгарта на посаді прем'єр-міністра, яку той обіймав 15 років. 2001 року прем'єр-міністром став Отмар Гаслер, голова Партії прогресивних громадян.
Прапор Первісний прапор Ліхтенштейна мав вигляд полотнища прямокутної форми, на якому були розташовані горизонтальні смуги червоного і жовтого кольорів, відповідних геральдичним кольорам правлячої на той період династії. Але у XIX столітті символ держави зазнав змін, верхня його частина стала яскраво-синього кольору, а нижня — криваво-червона. Такі зміни були пов'язані із забарвленням традиційного одягу, який носили слуги й придворні при княжому дворі. Синій колір на прапорі Князівства Ліхтенштейн є символом неба, а червоний — символізує призахідне у горах сонце.
У верхній частині прапора з лівого боку зображена корона, яка символізує княжу владу і єдність народу та династії князів. Зображення корони на державний прапор було додано у 1936 році, коли на Олімпійських іграх у Берліні виявилося, що прапор Князівства Ліхтенштейн абсолютно ідентичний державному прапору Гаїті. Саме тоді був прийнятий указ додати на синю смугу золоту корону, колір якої символізує духовне об'єднання княжої сім'ї та жителів держави. У 1982 році було змінено дизайн корони, завдяки чому вона стала більш ажурною, і був затверджений остаточний проєкт прапора.
Також державними символами Князівства Ліхтенштейн є штандарт князів Ліхтенштейн і державний прапор, який замість зображення корони містить герб, розташований у центральній частині полотнища. Цей прапор піднято на флагштоку на княжому замку як символ незалежної держави.
Політична структура
Ліхтенштейн — дуалістична монархія. Глава держави — князь Ганс-Адам II, який фактично керував країною з 1984 року, а вступив на престол 13 листопада 1989-го. Князь здійснює управління державою, візує законодавчі акти, що приймаються ландтагом (парламентом), представляє Ліхтенштейн у взаєминах з іншими державами, призначає державних службовців, має право помилування.
Законодавчий орган — ландтаг, який складається з 25 депутатів, що обираються прямим таємним голосуванням за системою пропорційного представництва (15 депутатів від Оберланда і 10 депутатів від Унтерланда) строком на 4 роки.
З відома парламенту князь призначає коаліційний уряд у складі його голови і 4 радників (три представники парламентської більшості й два представники опозиції).
Суспільне і політичне життя Ліхтенштейну регламентоване конституцією, прийнятою 5 жовтня 1921 року і доповненою поправками 1938, 1939, 1965 і 1990 років.