М'я́нма (; ), офіційна назва — Респу́бліка Сою́зу М'я́нма (); до 1989 року — Бірма — країна на південному сході Азії, що межує на заході з Бангладеш, на північному заході з Індією, на північному сході з Китаєм, на південному сході з Лаосом і Таїландом, а також на південному заході омивається водами Андаманського моря і Бенгальської затоки. Площа країни — 676 578 км²; столиця країни — місто Найп'їдо; її найбільше місто та головний порт — колишня столиця Янгон (раніше Рангун).
М'янма є членом ООН з 1948, Всесвітнього банку, Міжнародного валютного фонду, Всесвітньої торгової організації, Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Крім того, вона входить до групи економічної співпраці БІМСТЕК (Бангладеш, Індія, М'янма, Шрі-Ланка, Таїланд) і підтримує тісні економічні відносини з КНР.
Країна залишається роздираною міжетнічною боротьбою між безліччю етнічних груп, а громадянська війна в М'янмі, яка триває в світі, є однією з найтриваліших. Організація Об'єднаних Націй та правозахисні організації задокументували системні порушення прав людини . Громадянська війна створила серйозну гуманітарну кризу; за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), у країні перебуває понад 1,3 мільйона біженців та шукачів притулку, а також понад 3,5 мільйона людей, переміщених всередині країни .
Етимологія Слово «М'янма» () означає «швидкий», «сильний» і перегукується зі словом «М'я», яке має значення «смарагд». На походження особистих імен та географічних назв в М'янмі традиційно впливає думка м'янмарських астрологів. Бірманцями, які складають більшість населення країни, використовується самоназва «Бама» (). До 1989 року держава офіційно іменувалася Бірманський Союз, а скорочено — Бірмою. Назва «Бірма» має зовнішнє походження і всередині країни непопулярна.
У жовтні 2010 року М'янма змінила назву країни з «Союзу М'янма» на «Республіка Союзу М'янма», також були змінені герб і прапор держави.
Географія
Географічне положення М'янма межує з Індією (1463 км) і Бангладеш (193 км) на заході, з Китаєм (2185 км) на північному сході, з Лаосом (235 км) на сході та Таїландом (1800 км) на південному сході. З півдня і південного заходу її береги омиваються водами Бенгальської затоки та затоки Моутама (Мартабан), а також Андаманського моря. Площа країни, включаючи прилеглі острови, становить 678 тис. км², довжина берегової лінії — 1930 км.
Рельєф
Майже половину території займають мусонні ліси, річки Іраваді і Салуїн у центральній низинній частині оточені горами на півночі, сході та заході.
Західні та східні райони М'янми — гірські. На заході простяглися хребти Паткай, Нага, Чин, Аракан з висотами переважно 500—2000 м (максимальна висота 5866 м — вершина Кхакабо-Язі). Всю східну частину М'янми займає Шанське нагір'я — середня висота близько 1000 м. Між західними гірськими хребтами та Шанським нагір'ям лежить центральна низовина, якою протікають річки Іраваді та Сітаун (Сіттанг). Надра М'янми багаті на корисні копалини: вольфрамово-олов'яні, свинцево-срібні та свинцево-цинкові руди. Є також родовища нафти, вугілля, залізної руди, коштовного каміння (рубінів, сапфірів, опалів), бурштину тощо. Ліси займають близько 60 % території. Налічується понад 250 порід дерев. На узбережжі та на вологих схилах гір — вічнозелені тропічні ліси, у більш посушливих гірських зонах — ліси широколистяні (дуб, каштан та інші), у високогірній місцевості — хвойні. Тваринний світ М'янми багатий: слони, носороги, мавпи, олені, буйволи, антилопи, тигри, леопарди.
Клімат Переважає в основному тропічний і субекваторіальний клімат. Виділяються три сезони: Вологий — з кінця травня по кінець жовтня; Прохолодний — з кінця жовтня по середину лютого; Жаркий — з середини лютого по кінець травня.
У січні середньомісячна температура становить +24 °C, в Янгоні, +21 °C в Мандалаї, максимальна температура влітку зазвичай становить +41 °C. Проте, мають місце і сплески температури навколишнього середовища. Так, 7 травня 2023 року, бірманські ЗМІ повідомили, що в одному з міст на сході країни було зафіксовано температуру 43,8 °C — найвищу за останнє десятиліттяУ В'єтнамі зафіксували найвищу температуру в історії країни: більше 44 °C. 08.05.2023, 01:17. У гірських районах набагато прохолодніше (зокрема, на Шанському нагір'ї температури вночі в зимовий період можуть іноді опускатися нижче нуля), в долинах температури січня не перевищують +15 °C.
Максимум опадів випадає в липні. Кількість опадів залежить від висоти та експозиції схилів щодо вологонесучих мусонних вітрів, що дмуть з південного заходу. На узбережжі областей Ракхайн і Танінтаї за рік випадає в середньому 4600-5100 мм опадів, а на центральній рівнині — всього 635 мм. У Сітуе (Акьяб) середня річна кількість опадів досягає 4950 мм, у Мінбу, в дощовій тіні хребта Ракхайн в Сухому поясі — лише 740 мм, в Янгоні — 2510 мм.
Гідрографія
Основні річки беруть початок у горах і належать до басейну Індійського океану. Максимум річкового стоку припадає на сезон мусонних дощів, в цей період часто відбуваються повені, в решту часу багато річок міліють і пересихають. Прибережні низовини заболочені, в результаті чого морські припливи відчуваються деколи на відстані 100 км і більше від берега.
Найбільшими річками М'янми є Іраваді, Меконг, Салуїн, Сітаун і Чиндуїн. Озер небагато, найбільше з них — озеро Інле на Шанському нагір'ї.
Історія
Бірманська історія тісно пов'язана з історією сусідніх країн — Китаю, Індії, Бангладеш, Лаосу та Таїланду. З 1824 колонія Британської імперії до 1937 року, входила до складу Британської Індії.
У 1943 проголосила незалежність як Бірманська держава. Під час Другої світової війни японці, намагаючись відрізати постачання Китаю, окупували Індокитай. Японська окупація була жорстокою, тому адміністрація не мала підтримки серед населення. У 1945 році британці звільнили Мандалай й окупували країну.
У 1948 повторно здобула незалежність і вийшла зі Співдружності націй.
У 1962 генерал У Не Він вчинив військовий переворот і встановив власну диктатуру (1962—1988).
У 1973—1974 прийнято «цивілізовано» конституцію за зразком держав із президентським правлінням.
Улітку 1988 в країні почались протести проти диктатури військових, але вони були придушені. Генерал Со Маунг захопив владу в результаті військового перевороту 1988 року; у 1989 році введено воєнний стан; країна перейменована в М'янму, а столиця — в Янгон. У 1990 році опозиційна група, що відкололася, сформувала «паралельний уряд» на території, захопленій заколотниками. Продовжувались військові сутички, порушення прав людини, зберігався воєнний стан. Опозиційна лідерка Аун Сан Су Чжі отримала у 1991 році Нобелівську премію миру. У 1992 році військові учинили погром мусульман у провінції Аракан; воєнний стан скасований, хоча політична воля залишається обмеженою. У 1992 році генерал Тан Шве змінив Со Маунга на чолі керівної хунти.
Через військову диктатуру країна виявилася закритою для Заходу. Централізація економіки з великою часткою державного регулювання та соціалізму призвело до суттєвих змін. У серпні — вересні 2007 в Янгоні спалахнули масові заворушення, в ході яких було вбито близько 100 осіб.
Наприкінці 2011 намітилася тенденція до поліпшення відносин М'янми з країнами Заходу. З 1 січня 2012 року скасовано візові санкції Євросоюзу щодо керівництва країни. 1 квітня 2012 року в М'янмі пройшли довибори в парламент на 46 мандатів. З 43 округів, 41 мандат отримала Національна ліга за демократію на чолі з Аун Сан Су Чжі. Загальні вибори в парламент у 2015 році виявилися вкрай вдалими для НЛД, вона виборола більшість у парламенті та обрала нового президента в березні 2016 року.
1 лютого 2021 року у М'янмі стався державний переворот — військові затримали очільницю МЗС і фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі, президента М'янми Він М'їна та інших керівників. Державна влада надана головнокомандувачу збройними силами Мін Аун Хлайну. У країні на рік оголошено надзвичайний стан.
Адміністративний поділ
За конституцією 2008 року М'янма є федеративною державою. Країна розділена на 7 адміністративних областей (таїнг), 7 штатів (пуй-ні) і 5 самоврядних зон.
Штати: Качин; Кая; Мон; Ракхайн; Чин; Шан.
Адміністративні області: Іраваді; Магуе; Мандалай; Пегу; Сікайн; Танінтаї; Янгон.
Самоврядні зони: Ва; Дану; Кокан; Нага; Палаунг; Пао.
Області й штати діляться на райони (мьоне), які складаються з міст (мьо) і сільських волостей (підрайонів), які об'єднують міські квартали (якве) і групи сіл (чейюа).
Столиця
Столиця М'янми — місто Найп'їдо (Мандалайський адміністративний округ), утворене за три кілометри на захід від міста П'їнмана.
Питання про перенесення столиці з Рангуна (Янгона) в П'їнману розглядалося з 2001 року, проте остаточне рішення було прийнято 6 листопада 2005 року. Точний час початку переміщення столиці в П'їнману — неділя, о 6:37 — вибрано відповідно до астрологічних прогнозів. Перенесення королівської столиці в історії Бірманської імперії відбувалися часто, традиційно вони мотивувалися несприятливими прогнозами астрологів. Проте цього разу, на думку експертів, рішення про перенесення резиденції уряду було прийнято з міркувань геостратегічної безпеки. Рангун, найбільше місто країни, розташоване поблизу узбережжя та відкрите для потенційної атаки з моря. П'їнмана, розташована в гористій місцевості на 500 км північніше, є добре укріпленим стратегічним військовим центром, де за часів японської окупації (1942—1945) розташовувався штаб Бірманської національної армії, очолюваної генералом Аун Саном. Це перше перенесення столиці з моменту здобуття країною незалежності.
27 березня 2006 столицею назване нове місто Найп'їдо, утворене на місці невеликого селища в безпосередній близькості від П'їнмани.
Населення
Республіка Союз М'янма — поліетнічна країна, серед громадян республіки є представники більш ніж ста народностей.
Населення М'янми становить 54 409 800 осіб та посідає 26-те місце у світі. Проте всі оцінки є грубими, оскільки останній повний перепис населення проводилася в 1931 році, а частковий — в 1983 році. Останній повний перепис пройшов у 2014 році. Фертильність на 2014 рік — 2,18. Середній вік — 27,9 років.
Основні етноси:
бірманці — 68 % шани — 9 % карени — 7 % араканці — 4 % китайці — 3 % індійці — 2 % мони — 2 % качини — 1,5 % інші народності — 3,5 %.
Релігія
М'янма — багатоконфесійна країна, проте переважна більшість населення — буддисти (школа Тхеравада). Конфесійний склад населення:
буддисти — 89 % християни — 4 % мусульмани — 4 % анімісти — 1 % інші — 2 %.
Економіка
Валюта — М'янмський к'ят. Найменша купюра в обороті 50, а найбільша — 10 000. 1 м'янмський к'ят = 100 п'я.
М'янма — аграрно-індустріальна країна з перевагою аграрного сектора. Основні галузі промисловості: переробка сільськогосподарських продуктів, текстильна і взуттєва, деревна, мідна, вольфрамова, залізоробна, конструкційних матеріалів, фармацевтична та мінеральних добрив.
За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001: внутрішній валовий продукт — $41 млрд (1993). Темп зростання внутрішнього валового продукту — 5 % (тут і далі — 2001). Прямі закордонні інвестиції — $ 131,5 млн. Імпорт — $ 1,2 млрд (головним чином Сінгапур — 31,2 %; Таїланд — 12,4 %; Японія — 12,3 %; Китай — 9,1 %; Малайзія — 8,0 %). Експорт — $ 746 млн (головним чином Індія — 13,1 %; Китай — 10,9 %; Сінгапур 9,9 %; Таїланд — 8,2 %). Головна експортна культура — рис.
Експорт: рис, каучук, джут, тикове дерево, нефрит, рубіни, сапфіри.
Див. також: Корисні копалини М'янми, Історія освоєння мінеральних ресурсів М'янми, Гірнича промисловість М'янми.
Транспорт Головний морський порт — Янгон. Є внутрішнє і міжнародне авіасполучення. Державна авіакомпанія «Myanmar Airways» обслуговує внутрішні лінії, а державна компанія «Myanmar International Airways» — рейси в інші держави Південно-Східної та Південної Азії. У середині 1990-х років було засновано декілька приватних фірм, літаки яких працюють на лініях, що зв'язують великі міста країни.