Acinetobacter baumannii — вид грамнегативних протеобактерій родини Moraxellaceae. Вид названо на честь Пола і Лінди Бауман..

Опис Клітини короткі, майже круглі. Їхнє природне середовище проживання невідоме, але вони відповідальні за безліч випадків внутрішньолікарняних інфекцій. Викликають менінгіт, пневмонію, гнійні рани, інфекції кровотоку та урологічні інфекції. Опортуністичні захворювання, викликані Acinetobacter baumannii, можуть не відрізнятися за симптомами від викликаних іншими бактеріями. Бактерія має невеликий ризик для здорових людей, атакуючи тих, хто має знижений імунітет та перебуває в лікарняних стінах вже тривалий час, а також хворих на діабет, з захворюваннями легенів і деяких інших пацієнтів.

A. baumannii входить в так званий комплекс ACB (A. baumannii, A. calcoaceticus і неописаний вид Acinetobacter 13TU). Усередині нього важко відстежити конкретний вид і його вплив. A. baumannii також включають в так званий ESKAPE-патоген (Enterococcus faecium, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa і види з роду Enterobacter), групу бактерій з підвищеною резистентністю до антибіотиків, які відповідальні за більшість лікарняних інфекцій.

У США вид A. baumannii неформально називають «Іракі-бактер» через його несподівану появу у військових госпіталях під час війни в Іраку. Цей вид бактерій довго був проблемним для ветеранів і солдатів, які служили в Іраку та Афганістані. Полірезистентний штам A. baumannii поширився до цивільних лікарень, почасти через транспортування інфікованих солдатів по ланцюжку численних медичних закладів. Під час пандемії коронавірусної хвороби 2019 року у медичних публікаціях неодноразово повідомлялося про коінфекцію A. baumannii внаслідок лікування SARS-CoV-2 у відділеннях інтенсивної терапії.

Ознаки та симптоми інфекції A. baumannii — умовно-патогенний мікроорганізм, що викликає цілу низку різних захворювань, кожне з яких має свої симптоми. Серед можливих різновидів інфекцій A. baumannii:

Пневмонія Інфекції кровотоку Менінгіт Інфекції рани та місця операції, включаючи некротичний фасціїт Інфекції сечовивідних шляхів

Симптоми інфекцій, спричинених A. baumannii, часто неможливо відрізнити від інших опортуністичних інфекцій, спричинених іншими умовно-патогенними бактеріями, включаючи Klebsiella pneumoniae та Streptococcus pneumoniae. 

Симптоми інфекції A. baumannii бувають різними: лихоманка та озноб, висип, сплутаність свідомості та/або зміна психічного стану, біль або печіння при сечовипусканні, сильні позиви до частого сечовипускання, чутливість до яскравого світла, нудота (з блюванням або без нього), біль у м'язах та грудях, проблеми з диханням та кашель (з жовтим, зеленим або кров'янистим слизом або без нього). У деяких випадках A. baumannii може не спричиняти жодних симптомів інфекції або симптомів захворювання, як, наприклад, у випадку колонізації відкритої рани чи місця трахеостомії.

Лікування Якщо інфекції викликані чутливими до антибіотиків ізолятами ацинетобактерій, можливі кілька варіантів лікування, включаючи цефалоспорини широкого спектра дії (цефтазидим або цефепім), комбінований інгібітор бета-лактаму/бета-лактамази (тобто такий, що включає сульбактам) або карбапенем (наприклад, іміпенем або меропенем). Оскільки зараз більшість інфекцій стійкі до багатьох препаратів, для успішного лікування необхідно визначити, чутливість до чого має даний конкретний штам. Традиційно інфекції лікували іміпенемом або меропенемом, але останнім часом спостерігається все більша стійкість A. baumannii до карбапенемів. Через це методи лікування часто зводяться до застосування поліміксинів, зокрема колістину⁣, хоча тетрацикліни показали себе перспективними у боротьбі зі стійкими до багатьох антибіотиків штамами A. baumannii. Колістин вважається препаратом останньої надії, оскільки на додаток до інших побічних ефектів він часто викликає ураження нирок. Методи профілактики в лікарнях зосереджені на частішому митті рук і більш ретельній стерилізації. Нещодавно інфекцію A. baumannii вилікували за допомогою фагової терапії. Фаги — це віруси, які атакують бактерії , і було показано, що вони можуть робити A. baumannii чутливим стосовно антибіотиків, до яких він зазвичай стійкий.

Вчені з Массачусетського технологічного інституту, Гарвардського інституту Броуда та лабораторії інформатики та штучного інтелекту Массачусетського технологічного інституту за допомогою глибокого навчання виявили сполуку під назвою галіцин, яка може дієво знищувати A. baumannii. Ця сполука — давно відомий препарат, якому таким чином знайшли нове застосування. Винайдений таким чином препарат-кандидат абауцин має вузький спектр дії. Зосурабалпін знищує A. baumannii, дієвий на тваринних моделях і зараз знаходиться на першій фазі клінічних випробувань.

Випадки у ветеранів, поранених в Іраку та Афганістані Американські та інші західні солдати в Іраку та Афганістані ризикували отримати травматичні ушкодження через стрілянину та саморобні вибухові пристрої. Раніше вважалося, що інфікування відбувається через зараження A. baumannii під час поранення. Подальші дослідження показали, що, хоча A. baumannii зрідка зустрічається в природному середовищі, інфекція, швидше за все, була внутрішньолікарняною, ймовірно, через здатність A. baumannii зберігатися на штучних поверхнях протягом тривалого часу, а також через те, що поранені солдати під час евакуації перебували в численних медичних закладах. Поранених бійців спочатку доправляли до закладів І рівня, де їх стан стабілізували. Залежно від тяжкості поранення, солдатів могли перевести до закладу II рівня, де працює передова хірургічна бригада, для додаткової стабілізації. Залежно від логістики населеного пункту, поранених солдатів могли переводити між цими закладами кілька разів, перш ніж нарешті доправляли до великого шпиталю в зоні бойових дій (рівень III). Як правило, через 1–3 дні, коли стан пацієнтів стабілізувався, їх перевозили літаком до регіонального закладу (IV рівень) для подальшого лікування. Для солдатів, які служать в Іраку чи Афганістані, це зазвичай був регіональний медичний центр Ландштуль у Німеччині. Зрештою, поранених солдатів переводили до лікарень на батьківщині для реабілітації та додаткового лікування. Такий багаторазовий вплив багатьох різних медичних середовищ, видається, є причиною того, що інфекції A. baumannii стають все більш поширеними. Стійкість A. baumannii до багатьох антибіотиків є основним фактором, що ускладнює лікування та реабілітацію поранених солдатів і призводить до додаткових смертей.

Лікарі «Національного військово-морського медичного центра» (NNMC) змушені були вдатися до надзвичайних заходів інфекційного контролю. В солдатів, які прибували, брали мазки з пахвової западини та паху. Поки посіви не покажуть негативний результат на ацинетобактер, солдатів тримали в ізоляції. Лікарі та медсестри обов'язково одягали рукавички та халати, коли контактували з ними. Однак після такої ізоляції солдати та члени їхніх родин могли вільно виходити з палати — найголовніше було, щоб лікарі та медсестри не поширювали бактерії від одного пацієнта до іншого. У NNMC зробили ще один крок: інфіковані та заражені пацієнти утримувалися в окремих палатах, відокремлено від тих, хто не має результату тесту на ацинетобактер.

Захворюваність у лікарнях Зараження A. baumannii, які відносять до опортуністичних інфекцій, дуже поширені в лікарняних установах. A. baumannii становить дуже незначний ризик для здорових людей; однак є чинники, які підвищують ризик зараження:

Ослаблена імунна система Хронічні захворювання легенів Цукровий діабет Тривале перебування в лікарні Захворювання, яке потребує використання апарату штучної вентиляції легенів Лікування відкритої рани в лікарні Лікування, що потребує інвазивних пристроїв, таких як сечові катетери

A. baumannii може передаватися через прямий дотик з поверхнями, предметами та шкірою заражених людей.

Занесення A. baumannii та його подальша наявність в лікарнях добре задокументовані. A. baumannii зазвичай заноситься в лікарню колонізованим пацієнтом. Завдяки своїй здатності виживати на штучних поверхнях і протистояти висиханню, він може залишатися на цих поверхнях та інфікувати нових пацієнтів протягом деякого часу. Підозрюють, що розмноженню ацинетобактерій baumannii сприяє постійне вживання антибіотиків пацієнтами в лікарнях. Ацинетобактерії можуть передаватися через дотик від людини до людини або через дотик із забрудненими поверхнями. Ацинетобактерії можуть потрапляти в організм через відкриті рани, катетери та дихальні трубки."Multidrug-Resistant Acinetobacter baumannii (MDRAB)." WHO Western Pacific Region, WPRO | WHO Western Pacific Region, 1 Nov. 2010, www.wpro.who.int/mediacentre/factsheets/fs_20101102/en/. У дослідженні європейських відділень інтенсивної терапії у 2009 році було виявлено, що A. baumannii викликає 19,1% випадків пневмонії, пов’язаної з вентиляцією легень. +Задокументовані дослідження випадків Країна Посилання Австралія Бразилія Китай Німеччина Індія Південна Корея Велика Британія США

Зовнішні посилання

Acinetobacter baumannii у MicrobeWiki

Типовий штам Acinetobacter baumannii у BacDive — Базі метаданих бактеріального різноманіття

Виноски