Магдалена Клевська (), повне ім'я Магдалена Юліх-Клеве-Берзька (), також Магдалена фон дер Марк-Клеве (, 2 жовтня 1553 — 30 серпня 1633) — принцеса Юліх-Клеве-Берзька з дому Ла Марків, донька герцога Юліх-Клеве-Бергу Вільгельма Багатого та ерцгерцогині Австрійської Марії, дружина пфальцграфа та герцога Цвайбрюкену Йоганна I Кульгавого.

Біографія Ранні роки Народилась 2 жовтня 1553 року у Клеве третьою дитиною та третьою донькою в родині герцога Юліх-Клеве-Бергу Вільгельма Багатого та його другої дружини Марії Австрійської. Мала старших сестер Марію Елеонору та Анну. Згодом сімейство поповнилося ще двома синами та двома доньками.

Виросла у Дюссельдорфському замку. Також сім'я мала мисливський замок Гамбах на східному краю Пфальцького лісу. Час від часу відвідували замки Юліху та Клеве. Принцес виховувала у дусі протестантизму неодружена тітка Амалія, сестра батька.Woldemar Harleß: Wilhelm V. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 43, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 106–113. В герцогстві панувала атмосфера ліберального католицизму. Hugo Weidenhaupt. Kleine Geschichte der Stadt Düsseldorf. — 10. — Düs: Triltsch, 1993.

Батько, починаючи з 1566 року, переніс кілька інсультів і був частково паралізованим. Матір, страждаючи на меланхолію, з роками почала вважатися божевільною.

Магдалена, як і її сестри, через привілеї, надані імператором Карлом V щодо можливості передачі у спадок земель по жіночій лінії, вважалася вигідною партією.

Шлюбне життя У 25-річному віці стала дружиною 29-річного пфальцграфа та герцога Цвайбрюкену Йоганна I. Весілля відбулося 1 жовтня 1579 року в Бергцаберні. Наречений майже все життя страждав хворобою ніг і був кульгавим. Старша сестра Магдалени, Анна, була з 1574 року одружена зі старшим братом Йоганна, Філіпом Людвігом. У шлюбі Магдалена народила 12 дітей. Резиденціями родини були замки Цвайбрюкену, збудований у 1585 році разом із млином і бібліотекою,Стара фортеця Цвайбрюкену та Манзенгайму.

Чоловік Магдалени інтенсивно займався державними справами. В країні панувала перманентна фінансова криза через борги, нароблені попередним герцогом. Йоганн I, як правитель Цвайбрюкену, зробив у 1588 році кальвінізм державною релігією, ввів у 1592 році обов'язкову загальну шкільну освіту, а у 1593-му — дозволив французьким гугенотам розселятися у Пфальц-Цвайбрюкені, надавши їм для цього місто Анвайлер. Відносини зі старшим братом мав погані.Volker Press: Johann I. von Zweibrücken. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 513. Пішов з життя у серпні 1604 року.

Вдівсто У 1609 році, зі смертю молодшого брата Магдалени, герцогство Юліх-Клеве-Берг залишилося без спадкоємця. Свої претензії на його землі висунули маркграф Бранденбургу Йоганн Сигізмунд — зять Марії Елеонори, яка вже пішла з життя, пфальцграф Нойбургу Філіп Людвіг — чоловік Анни, старший син Магдалени — Йоганн II, а також курфюрство Саксонія. Конфлікт переріс у війну за Клевський спадок. Зрештою, Ксантенський мир 1614 року поділив землі між Бранденбургом і Пфальц-Нойбургом. Претензії Йоганна II не був прийняті до уваги при розділі.

У 1614 році старший син Магдалени наказав прибудувати північне крило до замкової церкви Майзенгайму. Ця будівля, що отримала назву Magdalenen-Bau перейшла у розпорядження Магдалени та стала її удовиною резиденцією.Місто Манзенгайм. Дім герцога Вольфганга Історія замку Магдалененбау

В ході Тридцятилітньої війни її правлячий син намагався зберегти нейтралітет.

Герцогиня пішла з життя у своїй резиденції 30 серпня 1633 року. Була похована у крипті замкової кірхи Манзенгайму.Замкова кірха Манзенгайму

Родина Чоловік — Йоганн I

Діти: Людвіг Вільгельм (1580—1581) — прожив 4 місяці; Марія Єлизавета (1581—1637) — дружина пфальцграфа Фельденцу Георга Густава, мала 11 дітей; Анна Магдалена (11 січня—7 лютого 1583) — прожила 4 тижні; Йоганн (1584—1635) — пфальцграф та герцог Цвайбрюкену у 1604—1635 роках, був двічі одруженим, мав 8 дітей від обох шлюбів; Фрідріх Казимир (1585—1645) — пфальцграф та герцог Цвайбрюкен-Ландсбергу у 1604—1645 роках, був одруженим з Емілією Антверпіаною Нассауською, мав трьох синів; Єлизавета Доротея (1586—1593) — прожила 7 років; Йоганн Казимир (1589—1652) — пфальцграф та герцог Цвайбрюкен-Клеєбургу у 1611—1652 роках, був одруженим зі шведською принцесою Катериною, мав 8 дітей; Амалія Якоба Генрієтта (1592—1655) — дружина графа Якопо Франца де Пестакальда де Інкардіно; Анна Катерина (28 липня—2 грудня 1597) — прожила 4 місяці.

Ще двоє синів та донька народилися мертвими або померли після народження.

Генеалогія

Примітки

Література Guido de Werd (Red.): Land im Mittelpunkt der Mächte. Die Herzogtümer Jülich, Kleve, Berg. 3. Auflage. Boss, Kleve 1985, ISBN 3-922384-46-3. Kurtzer Gegründter und Summarischer Bericht/ Von der Succession an den Gülischen Clevischen und Bergischen/ auch andern dazu gehörigen Landen/ Fürstenthumben/ Graff: unnd Herrschafften/ [et]c. 1610,

Посилання Профіль на Geni.com Профіль на Genealogics.org Профіль на Thepeerage.com Генеалогія Магдалени Юліх-Клеве-Берзької Генеалогія Йоганна Пфальц-Цвайбрюкенського