Механічні приціли

Механíчні прицíли — система фігурних маркерів вимірювання (зазвичай металевих), які використовують як приціли для допомоги в прицілюванні пристроїв, таких як вогнепальна зброя, арбалети або телескопи, без використання оптики, як в рефлекторних, голографічних та оптичних прицілах.merriam-webster.com — iron sight a metallic sight for a gun as distinguished from a sight depending on an optical or computing system

Механічній приціли зазвичай складаються з двох частин: цілика, який змонтований перпендикулярно лінії прицілювання у задній частині зброї, та мушки, яка може мати кулеподібну форму, стійки, нахиленої планки або кільця. Відкриті приціли мають проріз як цілик, а апертурні мають форму круглого отвору. Цивільна, мисливська зброя та зброя поліції звичай має відкриті приціли, а от багато бойових гвинтівок використовують коліматорні приціли.

Перші та прості механічні приціли були фіксованими, їх було складно регулювати. Багато механічних прицілів розроблені для регулювання прицілювання вогнепальної зброї за допомогою регулювання прицілів по вертикалі або горизонталі.Hawks, Chuck. «Choosing the Right Sight» , Chuck Hawks Web site. Retrieved July 24, 2008. Багато зброї має регульований цілик.

Коли потрібна точність, наприклад для полювання або снайперської стрільби, замість механічних зазвичай використовують оптичні приціли. Механічні приціли можна використовувати разом з іншими прицільними пристроями (або з деякими видами вмонтованої оптики), як резервних.

Теорія

У вогнепальній зброї, де метальний предмет рухається за балістичною траєкторією, мушка і цілик (приціл) повинні знаходитися на лінії візування з ціллю, утворюючи так звану точку прицілювання у полі зору стрільця. Прицілювання — це процес в якому лінія прицілювання (відома як вісь візування) регулюється таким чином, щоб перетинатися з траєкторією кулі на відстані до цілі, тому точка прицілювання відкалібрована для накладання на точку влучання кулі. Механічні приціли забезпечують горизонтальні та вертикальні орієнтири, що дозволяють стрільцю точно наводити зброю на цілі.

Цілики (приціли) гвинтівок зазвичай змонтовані у вигляді ластівчиного хвоста на стволі або ствольній коробці, біля очей стрільця, що дозволяє легко візуально визначити виріз. Мушки кріпляться до стволу за допомогою з'єднання типу ластівчин хвіст, паяння, вгвинчування або забивання біля дульного зрізу, часто на нахильній планці. Деякі мушки мають з'ємні ковпачки призначені для зменшення відблиску, а якщо ковпачок круглий, це дозволяє оку природним чином вирівнювати приціл.

У ручній зброї мушка монтується на рамці (у револьверах) або на затворі (у самозарядних пістолетах). Можливі винятки в залежності від типу ручної зброї. Наприклад, цілик короткоствольних револьверів це паз у верхній планці рами, а мушка є ножеподібною планкою. У деякій зброї мушка може бути змонтована на кронштейні у вигляді скоби, яка охоплює затвор.

При використанні механічних прицільних пристосувань з клинковим або штировим прицілом стрілець повинен центрувати стійку мушки з виїмкою цілика (прицілу), а верхня частина мушки і цілика повинні бути на одному рівні. Оскільки око може фокусуватися на одній фокальній точці одночасно, а мушка, цілик (приціл) та мішень є різними точками, лише одна з цих трьох точок може бути в фокусі. Яка точка буде в фокусі залежить від типу прицілу, а одна зі складностей для стрільця утримувати фокус на вірній точці для найкращого прицілювання. В основному радять фокусуватися на мушці.

Через паралакс, навіть крихітна помилка у куті прицілювання призводить до траєкторії, яка відхиляється від траєкторії цілі, в результаті чого куля не влучає в ціль; наприклад, стрілець з пневматичної гвинтівки на 10 метрів намагається влучити в коло номер 10 на мішені, яке становить собою крапку діаметром 0,5 мм на відстані в 10 м кулею діаметром 4,5 мм, помилка лише на 0,2 мм в прицілюванні може призвести до промаху (промах на 3 мм від точки влучання). На відстані 1000 м таке ж зміщення буде збільшено в 100 разів, що дасть помилку понад 300 мм, що в 1500 разів більше зміщення прицілу.Розрахунки припускають довжину прицільної лінії або лінію візування 660 мм Збільшення відстані від мушки до цілика (прицілу) (має назву довжина прицільної лінії або лінія візування) допомагає зменшити можливі кутові помилки і, якщо приціл має механізм покрокового регулювання, буде регулюватися меншими кроками у порівнянні з ідентичною короткою лінією візування. Якщо мушка розташована на передньому кінці ствола, довжину прицільної лінії можна збільшити перемістивши цілик (приціл) зі ствола на ствольну коробку або хвостовик.

Зовсім інакше працюють приціли дробовиків, які допомагають стріляти по малим, рухливим цілям (стрільба по крилу або по тарілочкам). Цілик, в прицілі, відсутній, а орієнтир задньої точки забезпечується правильним і послідовним розташуванням голови стрільця. Яскрава (зазвичай латунна або срібляста, біла або флуоресцентна) намистина розташована на кінці стволу. Часто, така намистина розташовується на піднятій вентильованій пласкій пластині, яка охолоджує ствол і зменшує ефект марева. Замість фокусування, як в гвинтівці або пістолеті, стрілець з рушниці фокусується завжди на ціль, а несфокусоване зображення стволу і намистини поміщається нижче цілі (розташування нижче цілі, залежить від того, піднімається або опускається ціль) і трохи попереду цілі при бічному русі. Цей метод прицілювання не такий точний, як комбінація цілик/мушка, але є більш швидким, а широке розсіювання дробу дозволяє влучити навіть при деяких помилках в прицілюванні. Деякі дробовики також мають кулеподібний приціл з намистиною посередині, де невелика намистина розташована посередині планки, що дозволяє краще вирівняти ствол.

Дробовики також можуть мати приціли гвинтівкового типу. Зазвичай дробовики з такими прицілами використовують для полювання на індичок.

Відкриті приціли

Відкриті приціли зазвичай застосовуються там, де цілик знаходиться на значній відстані від ока стрільця. Вони забезпечують мінімальне перекриття поля зору стрільця, але можуть впливати на точність. Зазвичай відкриті приціли мають квадратну стійку або намистину як мушку на стійці. Для прицілювання стійку або бусину вирівнюють по вертикалі та горизонталі в центрі прорізу цілика. Для центрального утримання мушка розташовується в центрі цілі, розділяючи ціль навпіл по вертикалі та горизонталі. Для утримання на 6 годин мушка розташовується трохи нижче цілі і центрується горизонтально. Утримання на 6 годин добре лише якщо відомі розмір цілі та відстань, якщо ці фактори змінюються, стрільцю треба вносити поправки в прицілювання. З точки зору стрільця, у прорізі цілика повинні бути однакові проміжки між прорізом і ціликом з обох боків; розміри цих проміжків дають змогу зрозуміти куди зміщено ствол зброї (ліворуч або праворуч). Вертикальне вирівнювання здійснюється суміщенням верхньої частини цілика і мушки або розташування намистини одразу над V або U-подібним вирізом. Якщо не вирівняти стійку в V- або U-подібному вирізі, постріл буде не точним. Якщо стійка розташована над V- або U-подібним вирізом куля пройде вище цілі. Якщо стійка не доходить до верхньої частини V або U-подібного вирізу куля пройде нижче цілі.

Приціли Партріджа, названі на честь винахідника Е. Е. Партріджа, американського спортсмена 19-го століття, складалися з квадратної або трикутної стійки та квадратного вирізу. Такі приціли є найпоширенішими серед відкритих прицілів. Їм надають перевагу при цільовій стрільбі, оскільки більшість стрільців вважають, що в таких прицілах вертикальне вимірювання є більш точним ніж у інших типах прицілів. V-подібні та U-подібні вирізи є варіантами прицілу Партріджа, назви походять від видів вирізу цілика.

Серед типів відкритих прицілів є приціли з запобіжними ріжками на цілику (buckhorn), з запобіжними напівріжками на цілику (semi-buckhorn) та експрес (express). Приціли з запобіжними ріжками на цілику мають подовження, що виступають, які формують над ціликом широке майже замкнуте кільце. Приціл з запобіжними напівріжками на цілку схожий на попередній, але має більш широку злегка вигнуту виїмку з більш точною «V» в центрі і є стандартним для класичних важільних гвинтівок Winchester та Marlin. Експрес приціли зазвичай використовують на великокаліберних гвинтівках, які призначені для полювання на велику дичину. За формою вони нагадують широку і довгу літеру «V» з білою смугою яка позначає низ цілика та великою білою або золотою намистиною на мушці. Ці приціли не так закривають ціль, як деякі інші, що корисно у випадку коли тварина атакує. На близькій відстані та коли потрібно зробити швидкий, але не точний постріл (наприклад, коли стрілець полює на велику дичину) можна цілитися за допомогою мушки, як у дробовій рушниці, цілик ігнорується, а мушка наводиться на ціль. Коли є час варто цілитися, як зазвичай за допомогою мушки і цілика.

Відкриті приціли мають багато переваг: вони найпоширеніші, не дорогі у виробництва, нескладні у використанні, міцні, легкі, на них не впливають погодні умови і вони не потребують батарей. З іншого боку, вони не такі точні як інші види прицілів, а також їх складно або не можливо регулювати. Прицілювання через відкриті приціли займає багато часу — довше за все цілитися через приціл з запобіжними ріжками, партрідж, приціли з «U» та «V» подібними вирізами допомагають цілитися швидше; лише експрес приціли є відносно швидкими. Крім того, відкриті приціли можуть закривати нижню частину поля зору стрільця, а через обмеження глибини різкості людського ока, не підходять для стрільців з неідеальним зором.

Апертурні приціли

Апертурні приціли варіюються від прицілів «ghost ring» (примарне кільце), тонке кільце якого розпливається до майже невидимості (тому «ghost» (примара)) до цільових апертурних прицілів де використовують великі диски або інші блокувальники з невеликими отворами-апертурами. Загалом, чим товще кільце, тим точніше приціл і чим тонше кільце, тим швидше прицілювання.

В теорії під час прицілювання крізь апертурний приціл часто стверджують, що людське око автоматично центрує мушку при погляді через апертуру цілика, тим самим забезпечуючи точність. Проте, апертурні приціли є точними навіть без центрування мушки крізь апертуру цілика через явище, яке називається придушенням паралакса. Це пов'язано з тим, що, коли отвір менше діаметра зіниці ока, сам отвір стає вхідною зіницею для всієї оптичної системи цілі, мушки, задньої апертури та ока. Поки діаметр отвору повністю розміщується в діаметрі зіниці ока, точне візуальне розташування мушки в задньому отворі кільця не впливає на точність, а точність лише починає незначно погіршуватися через паралаксний зсув, коли діаметр отвору починає зазіхати на зовнішню сторону діаметра зіниці ока. Додатковою перевагою апертурних прицілів є те, що менші апертуризабезпечують більшу глибину різкості, завдяки чому ціль стає менш розмитою при фокусуванні на мушку.

В умовах недостатнього освітлення явище придушення паралаксу помітно краще. Глибина різкості при огляді залишається такою ж, як і в яскравих умовах. Це контрастує з відкритими прицілами, де зіниця ока стає ширше в умовах низької освітленості, що означає велику діафрагму і більш розмиту ціль. Недоліком цього є те, що зображення через приціл з апертурою темніше, ніж при відкритому прицілі.

Такі приціли використовують на цільових гвинтівках в кількох дисциплінах, а також на деяких військових гвинтівках, наприклад Pattern 1914 Enfield та M1917 Enfield, M1 Garand, серії No. 4 Enfield та на серії штурмових гвинтівок M16 тощо.

Приціл ghost ring