Геохронологі́чна шкала́ (; ) — послідовний ряд геохронологічних еквівалентів загальних стратиграфічних підрозділів і їхньої таксономічної підлеглості.
Загальний опис Кожному геохронологічному підрозділові відповідає підрозділ стратиграфічний — матеріальний вираз гірських утворень певного геологічного часу. Стратиграфічні підрозділи об'єднуються в стратиграфічну шкалу, що відбиває послідовність стратиграфічних підрозділів осадових, вулканічних та метаморфічних порід.
Історія запровадження У другій половині XIX століття, у 1881—1900 роках, на II—VIII сесіях Міжнародного геологічного конгресу (МГК) були ухвалені головні принципи ієрархії і номенклатура більшості сучасних геохронологічних підрозділів. З часом базова схема 1900 року Міжнародної геохронологічної шкали французького геолога Е. Ренев'є уточнювалася й видозмінювалася.
Геологічні періоди отримували власні назви й перейменовувалися за різними ознаками. Найчастіше вживалися географічні назви тих місцевостей, де стратиграфія періоду була вперше науково виділена й описана. Так, назва кембрійського періоду походить від , назви Уельсу, коли він був у складі Римської імперії, девонського — від графства Девон в Англії, пермського — від Пермського краю, юрського — від гір Юра в Альпах. На честь стародавніх племен названі вендський (венди — німецька назва слов'янського народу лужицьких сербів), ордовицький і силурійський (племена кельтів) періоди. Рідше вживалися назви, пов'язані зі складом порід. Кам'яновугільний період названий через велику кількість вугільних пластів, а крейдовий — через широке поширення письмової крейди.
Великий внесок в розробку Геохронологічної шкали вніс американський палеонтолог Престон Клауд.
В Україні за радянських часів ініціатором радіометричних досліджень у 1930-х роках був В. І. Вернадський.
Принципи побудови Відносний геологічний вік порід, що містять палеонтологічні рештки, визначається на підставі палеонтологічних методів: біостратиграфічного, спорово-пилкового та інших. У докембрійських породах органічні рештки трапляються рідко, тому провідне значення при розчленуванні цих порід належить методу ізотопного аналізу. При зіставленні осадових гірських порід, що не містять палеонтологічних решток, магматичних порід і при стратиграфічному розчленуванні кернів використовуються літологічні і геохімічні методи, геофізичні методи розвідки, дані палеомагнітних досліджень.
Значення Розчленування шарів гірських порід і зіставлення різних стратиграфічних підрозділів дає змогу робити висновки про геологічну історію та будову конкретних досліджуваних районів, складати геологічні карти, проводити розшуки і розвідку корисних копалин.
Сучасний варіант геохронологічної шкали
У таблиці подано сучасний варіант геохронологічної шкали.