Шайхзада Мухаметзакирович Бабич (, ; , хут. Асяново, Уфимська губернія — 28 березня 1919) — башкирський і татарський поет і політичний діяч. Класик башкирської національної літератури. Діяч башкирського національно-визвольного руху, один з членів Башкирського Уряду (1917—1919). Голова Всебашкирского союзу молоді «Тулкин» (1917—1918).

Біографія

Народився 1895 року в селі Асяново Бирського повіту Уфимської губернії (нині в Дюртюлинському районі Башкортостану). Походив з башкирів-вотчинників села Кігазитамаково Куюкової тюби Канлинської волості (нині Мишкинського району Башкортостану).

Шежере Бабичевих: Бабич (1688—1749) → МухтарУ 1813 році князь У. Ю. Дашков (Дашкін) писав про нього таке: «нині в Бірському повіті живе в хут. Тартишевому на Дуванейській землі з числа отписних Кальнінської землі лісовими угіддями користується башкирець Мухтар Бабісев» (1742—1822) → похідний осавул Ішбулди (1778—1814) → зазначеної мулла Гілуан (Галіян) (1811—?) → Мухаметзакир (1847—1922) → Шайехзада (1895—1919). У деяких документах Бабич вказував своє походження таким чином: «канлинський башкир», а у статті в газеті «Башкорт» — «син канлинца». Татарська і башкирська походження поета також знайшло відображення в його творчості.

Початкову освіту здобув у рідному селі, в медресе у свого батька Мухаметзакіра — указного мулли Асянського махалля. У 1910 році він переїхав у казахські степи, навчав дітей казахів.

У 1911—1916 роках вчився в медресе «Галія» в Уфі. У роки навчання Ш. Бабич глибоко захопився літературою, брав участь у літературних і музичних гуртках, друкувався в рукописному журналі медресе «Парлак». Після закінчення навчання він поїхав в Троїцьк, працював учителем, одночасно співпрацював у журналі «Акмулла».

Літні місяці 1917 року знаходиться в Уфі, потім переїхав до Оренбурзі, де на перших порах працював у сатиричному журналі «Кармак» («Вудочка»).

З осені 1917 року Ш. Бабич учасник башкирського національного руху, секретар Башкирського обласного (центрального) шуро (ради) Автономного Башкортостану, редактор газети «Башкорт», керівник молодіжної організації башкир «Тулкын» («Хвиля»).

У 1918—1919 роках працює військовим кореспондентом у башкирському війську.

Єдиний прижиттєвий збірник віршів Ш. Бабича «Сині пісні. Молодий Башкортостан» вийшов у 1918 році в Оренбурзі.

25 лютого 1919 року призначається співробітником відділу башкирської радянської друку Башревкому.

28 березня 1919 року при переході Башкирського війська на бік РСЧА Шайхзада Бабич та його товариш, поет Габдулхай Іркабаєв були вбиті червоноармійцями 1-го Смоленського стрілецького полку в селі Зілаїр Башкирської АРСРЦГИА РБ, Ф. 1107. Оп, 1. Д. 128. Л. 50 об..

Твори Вірші:

«Ми» «Пам'яті Аміра Карамишева» «Молитва воїна» «Віршовані звернення до башкирському народу з приводу угоди з більшовиками» (1919). «Хіялбай» «Примирилися» «Заради народу» (1914) «У боротьбі проведи коротке життя» (1915, вид. Тисячі дев'ятсот двадцять два) «Розплющ очі, джигіт!» «Курай» «Коректорам та складачам» «Хай живуть робітники!» (1917) «Соціалістам-зрадникам» «О, книга» «Нещасний я» «Наш сад» «Дощик, лий!» «Скарга» «Хай живе робітник!» «Подарунок свободи» «Подібність часткова» «Весняна пісня» «Красуні» «Мій ангел» «Квітник імен» «Скрипка» «Мандоліна» «Несподівано» «Поспішаю» «Два шакірда» «Повчання (Самому собі)» «Ефенді Габдулла Тукаєв» «Коза і свиня» «Стій, заткнувшись…» «Душа» «Сум» «Пісні „Галії“» «Кажуть» «Совість і амбіція» «Шкодує» «На смерть Тукая» «В очікуванні пісні» «Хіба зрівняється?» «Експромт» «Ти прислала, тітка…» «У пригніченому стані» «У блаженному стані» «По річці спливає…» «Для народу» «Одна хвилина» «Благополуччя і знання» «Жадібність — диявол» «Багач і бідняк» «Коли немає в грудях…» «На місяць зійшов» «Чи згодні ми…» «Кажан» «Розбрат думок» «Вперед, моя нація!» «Нарікання поета» «Дай волю…» «Плач п'янички» «Експромт» «Я!» «Прожиті роки» «Борошно» «У хвилину безнадійності» «Поради» «Весняні свята» «Пам'яті високоповажного Хазрета Сунчалея» «Тимер моє благословення» «Мій ангел» «Миру» «Очікування» «Хто?» "Гуска (Спогади дитинства) «Дні минулі» «Алегоричні вірші (До десятиріччя медресе „Галія“)» «Голос» «Полетіли» «Зимова дорога» «Пробудження (Спогади отроцтва)» «Милостивого день (Спогади про літо)» «Я — геній» «Пісня радості» «Шість років» «В імлі життя» «Щастя» «Алла або Ібліс» «Знаю, Махмут…» «Після Гаїті» «Беззуба дівчина» «Для кого» «Квіти» «Тиха ніч (В аулі)» «Біля солов'я, що в клітці» «Дівчина» «Все пішло» «Напис на надгробку юного поета» «Хочу» «Йшов я без сліду…» «Сцена нашого життя» «Баямо» «Крізь замерзле вікно…» «Піди, Сабія!» «Акліме» «Бобер шапки дають…» «Шамсікамар» «Душа моя!» «Метаморфоза мусульманина» «Торжество тварюк» «Дар свободи» «Кривава тінь» «Мулла» «Війна» «Очікування» «Ей, більшовик!» «У розгулі дум» «Фальшивий соціаліст» «Живий-здоровий я…» «Кривошея моя…» «Список номер один» «Червоні заклики» «Грунт» «У відповідь на лист товариша-солдата» «Я сильний!» «Жуйка гірких слів» «Пісні дьомських берегів» «О першій годині від'їзду» «Пісні» «Роздувати море…» «Я на станцію…» «Хто що робить?» «Свято» «Піднос» «Права нога і ліва нога» «Неси» «Хмари виснут…» «Військовий марш (на мотив пісні „Ескадрон“)» «Вороги» «Любов» «Два лебедя» «День 2-е січня» «Весняна пісня» Башкирія

Інші твори

Балада «Клоп» (1916) Поема «Газазил» (1916) Цикл епіграм «Кітабеннас»

Твори

Шигырьләр. X. Госман кереш сүзе.— Казан: Таткитап нәшр., 1958.— 155 б. Һайланма әҫәрҙәр. — Өфө, 1958. у російському перекладі: Вибрана лірика. — Уфа, 1966

Пам'ять

У 1993 році режисер Малік Якшимбетов зняв документальний фільм «На камені кров моя густа» про поета Шайхзаде Бабиче. У 1995 році Уряд Республіки Башкортостан заснував державну молодіжну премію імені Шайхзади Бабича. На батьківщині поета в 1995 році був відкритий музей Ш. Бабича. Школі хутора Асяново і башкирської гімназії с. Зилаїр присвоєно ім'я Ш. Бабича. Встановлено погруддя поета в Асяново, Сібаї, Зілаїрі та в родовому селищі Бабичевих — селі Кігазитамаковому Мишкинського району Башкортостану. Встановлені меморіальні дошки на будівлі медресе «Галія» і в будівлі с. Зилаїр, де загинув поет. Вулиці багатьох населених пунктів Башкортостану носять ім'я Ш. Бабича. У Челябінську розташовується Бібліотека башкирської і татарської літератури імені Ш. Бабича. У 2017 році режисер Булат Юсупов зняв художній фільм «Бабич» про великого башкирському поета і громадсько-політичного діяча Шайхзаде Бабиче. У фільмі роль поета виконав актор Ільгіз Тагіров . 28 червня 2019 року відкрито пам'ятник поетові перед будівлею телецентру в Уфі.

Примітки

Література

Посилання

«Великий Бабич» фільм Бикбаев Р. Т. Бабич, Шайхзада Мухаметзакирович // Башкирська енциклопедія / гол. ред. М. А. Ильгамов.  — Уфа: ГАУН «Башкирська енциклопедія», 2015—2020.  — ISBN 978-5-88185-306-8. Равіль Бикбай. «Крилатий Бабич» Вірші Ш. Бабича (в перекладі на російську мову) Родовід Шайхзады Бабича Село Асяново — батьківщина поета Указ/ Фарман № 1/ Башкирського центральної ради/ Шуро/ Усього башкирскому народу, Башкирським районним і повітовим радам, Оренбург, Караван-Сарай листопад 1917