Карел Ріхтер (; 15 червня 1930, Хлумец-над-Цідліноу) — чеський письменник-документаліст, історик, публіцист і перекладач з російської, польської та німецької. Триразовий лауреат премії ім. Егона Ервіна Кіша, дворазовий лауреат премії ім. Мірослава Іванова та словацької літературної премії ім. Войтєха Замановскего. Почесний громадянин м. Хлумец-над-Цідліноу, засновник та голова комісії з присудження літературної премії ім. Ярослава Голла, яка з 2014 року присуджується за внесок у розвиток документальної літератури. Проживає в місті Прага.

Професійна діяльність Закінчивши гімназію в Новому Биджові він продовжив навчання на педагогічному факультеті Карлового університету, у Військовій академії в місті Брно та в Братиславі. З 1971 по 1989 рік працював у Військово-історичному інституті (м. Прага) науковим співробітником, має науковий ступінь кандидата наук.

Активну письменницьку діяльність веде з 1968 року. Головною темою його творчості є документування воєнних подій, досягнень сучасної науки і техніки, історичні дослідження внутрішньо- та зовнішньополітичних подій. Має декілька спільних робіт автобіографічного характеру з визначними постатями, зокрема, з першим європейським космонавтом Владіміром Ремеком. Деякі твори публікувались у перекладах російською та казахською мовами. Окремим напрямом досліджень Карела Ріхтера є доля етнічних меншин: судетських німців у Чехії, волинських чехів в Україні.

Карел Ріхтер є членом літературних організацій Письменницька спільнота та Клуб письменників-документалістів, в якій до 2019 року був керівником, а наразі є Почесним головою. Крім цього, співпрацює з пресою, радіо (радіодіапазони: Зборов, Боротьба за магістраль, Заборонені спогади, Мир за спинами союзників, читання оповідань з циклу «солдат Франциск та двоє друзів», публіцистичні вистави), телебаченням (серіал Шляхами бойової слави, драматична група Куди смерть не досягне, публіцистичні вистави), брав участь у роботі над фільмом «Бронзові хлопці» (, читає лекції. Є членом та бере участь у роботі в редакційних колегіях, підготовці лекцій, організації літературних дискусій.

Був співзасновником та, до 2015 року, головним редактором журналу Цілком таємно ( — періодичного видання, присвяченого історичним, військово-політичним розслідуванням та висвітленню ще невідомих широкій публіці фактів дипломатичних змов, міжнародного шпіонажу, героїчних вчинків непересічних осіб та незвичайних особистих історій.

Бібліографія

Оригінальні твори Війна почнеться завтра (), співавтор Їржі Ветвічка, Прага: Наша армія, 1969; До порога дому (), Прага: Наша армія, 1976; Танки прямують до Острави (), співавтор С. Петрас, Прага: Наша армія, 1979; Під нами — планета Земля (), співавтор Владімір Ремек, Прага: Наша армія, 1979, 1982; російською: 1981; казахською: 1985; Дорога до Соколова (), Прага: Наша армія 1981; Солдат не здається (), Прага: Наша армія 1978, 1981; Його назвали Отакар (), співавтор Властіміл Кожнар, Прага: Наша армія 1983; Російською: 1985; Ворог — поруч (), співавтор Властіміл Кожнар, Прага: Наша армія, 1985; Десант S 1 ( співавтор Властіміл Кожнар, Прага: Наша армія, 1988; Шлях додому через вогонь (), Прага: Наша армія, 1989; Подія на плацдармі (), співавтор Властіміл Кожнар, Прага: Наша армія, 1990; Справа генерала Власова (), Прага: Панорама, 1991; Чехословацький опір на Сході (), Прага: FMO, 1992; Судети (), Прага: Файма, 1994; Прага: Ноос, 2016; Трагедія генерала (), у: Великий фінал, Бероун, Бароко і Фокс, 1995; Сага роду Кінських (), Хлумец над Цідліноу, 1995, 2008; Диявол Тренк (), Ostrava, Středoevropské nakl. 1996, II. вид. Тржебіч: Акцент, 1998; Підкарпатські русини у боротьбі за свободу (), Прага, 1997; Ким був генерал Піка () співавтор Антонін Бенчик, Брно: Допльник, 1997; … а за ними йшла смерть (), Тржебіч: Темпо, 1998; Прага: Епоха, 2008; Чехи та німці у дзеркалі історії (), св. 1, Тржебіч: Акцент, 1999; Евжен Савойський — володар полів битв (), Тржебіч: Акцент, 2000; Прага: Епоха, 2019; Трагічна доля генерала Геліодора Піки (), співавтор Антонін Бенчик, Прага, 2001; Прага: Остров, 2006; Прага, 2014; Закляті друзі (), Прага, 2002; Пам'ятні битви чеської історії (), співавтор Роман Цілек, Ческі Тєшін: Агаве, 2002; Крізь криваві річки (), Прага, 2003; Брно: Йота, 2017; Апокаліпсис у Карпатах (), Прага, 2003; Брно: Йота, 2017; Фатальна помилка генерала Власова (), Прага, 2003; Прага: Епоха, 2010, 2019; Відвоювання Батьківщини: звільнення Чехословаччини без цензури та легенд (), Прага: Остров, 2005; Кордон, оплачений кров'ю: радянсько-фінські війни () Прага: Епоха, 2006, 2014; Злочин без покарання: масове вбивство в Катині (), Прага: Епоха, 2008, 2019; Хлумец-над-Цідліноу та Хлумецький район в перебігу історії: слідами минулого часу (), Прага: Епоха, 2010; Завойовник світу: антологія битв Александра Великого (), Прага: Епоха, 2010; Хоробре життя і таємна смерть підполковника Сохора (), Прага: МарієТум, 2010 (2011); Герої Чехословаччини: у вирі двох світових війн: 1914-1945 (), співавтор Роман Цілек, Прага: Наша армія, 2011; Хижий шлях до влади (), співавтори - Роман Цілек, Їржі Білек, Прага: XYZ, 2011; Голоси з палаючих домівок: Лідіце, Лежаки, Чеський Малин, Плоштіна, Прлов, Закржов, Яворжічко (), співавтори - Роман Цілек, Пршемисл Веверка, Прага: XYZ, 2011; Сталін чи Троцький? вбивче суперництво влади (), Прага: МарієТум, 2012; Ганібал перед брамою: Карфаген проти Риму 218—202 до н. е. (), Прага: Епоха, 2012; Прага: Епоха, 2019; Капітан Ярош: наказ був не відступати: уся правда про життя та смерть старшого поручика Отакара Яроша (), Прага: Наша армія, 2013; За танком чекала смерть (), Прага: Наша армія, 2014; Аве, Цезар: життєва драма геніального полководця та державника (), Прага: Епоха, 2014; Історична драма волинських чехів (), Прага: Епоха, 2015; Відвоювання Батьківщини: звільнення Моравії та Чехії без цензури та легенд (), Прага: Ноос, 2016; Солдат першої лінії: воєнна драма сина ворогів народу (), Прага: Наша армія, 2017; Останні 100 днів: важливі події наприкінці другої світової війни (), Прага: Епоха, 2018; Війна почалася в Польщі: факти про німецько-радянську агресію (), Прага: Епоха, 2018; Август Непереможний (), Прага: Епоха, 2019; В пазурях більшовицької революції (, Прага: Наша армія, 2019.

Переклади

Через Дукельський перевал (), переклад з російської однойменного твору Д.М.Проектора, Прага: Наша армія, 1962; Зважте ціль (), переклад з російської однойменного твору Н.А.Горбачова, Прага: Наша армія, 1973; Блакитна моя планета (), переклад з російської однойменного твору Г.С.Титова, Прага: Наша армія, 1976; Автономне плавання (), переклад з російської однойменного твору В.А.Устьянцева: Наша армія, 1977; Перед обличчям закону (), переклад з російської однойменного твору Г.І.Айдінова, Прага: Наша армія, 1979; Ураган над степом () переклад з російської однойменного твору Н.А.Горбачова, Прага: Наша армія, 1979; Битва () переклад з російської однойменного твору Н.А.Горбачова, Прага: Наша армія 1981; Мій поручик () переклад з російської однойменного твору В.М.Андреєва, Прага: Наша армія, 1982; Празький Пітавал/ (), чеський переклад німецькомовного твору Егона Ервіна Кіша, Прага: Епоха, 2008;

Примітки