Обіццо I д'Есте (; Есте, 1110 — Феррара, 25 грудня 1193) — італійський військово-політичний діяч доби Середньовіччя, голова Дому Есте у 1137—1193 роках, маркіз Мілану та Генуї у 1184—1193 роках, лідер партії гвельфів Феррари з 1186.
У 1163 році допоміг імператору Фрідріху Барбароссі у боротьбі з Вероною, Падуєю та Віченцею. Втім, вже у 1167 році приєднався до Ломбардської ліги, спрямованої проти імператора.
У 1177 році прибув у Венецію для того, щоб бути присутнім під час підписання угоди між Ломбардською лігою та імператором. Його почт складав 180 осіб, що свідчило про значний політичний вплив.
У 1182 році був призначений подестою Падуї, а у 1184 отримав від імператора титул маркіза Мілану та Генуї. Обіццо був першим представником Дому Есте, що згадується в історичних джерелах з титулом «маркіз».
У 1186 році Обіццо фактично очолив партію гвельфів у Феррарі, що суттєво вплинуло на подальшу долю Дому Есте, який з того часу почав відігравати все більш суттєву роль на Півночі Італії.
Помер Обіццо І на Різдво 1193 року. Після його смерті Дім Есте очолив не його син Аццо V д‘Есте (помер того ж року, що й батько), а онук — Аццо VI д‘Есте.
Родина Дружина (з 1124) — Софія да Лендінара.
Діти: Гарсенда Фроя Аделаїда Аццо V д‘Есте, син-спадкоємець Томмазіна Боніфаціо (?-1228), «людина зброї»
Генеалогія
Примітки
Джерела Antolini C., Il dominio Estense in Ferrara. Ferrara, 1896
Посилання