Госвін Ойген Ебергард Едуард Фрідріх фон Унгер (; 12 жовтня 1885, Берлін — 22 червня 1972, Целле) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту.
Біографія Син генерала кавалерії Вольфганга фон Унгера і його дружини Александри, уродженої Едле фон Грюн. 4 серпня 1904 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. 31 березня 1920 року звільнений у відставку. 1 березня 1934 року вступив в службу комплектування. З 1 грудня 1937 року служив в 7-му відділі (військові науки) Генштабу сухопутних військ. З 16 вересня 1939 року — 1-й офіцер Генштабу 10-го військового округу. З 20 квітня 1940 року — знову в Генштабі сухопутних військ. З 3 жовтня 1940 року — начальник Генштабу 3-го військового округу, з 25 березня 1943 по 25 лютого 1945 року — 33-го армійського корпусу, одночасно в червні-вересні 1944 року — командир 196-ї піхотної дивізії. З 30 березня по 5 квітня 1945 року виконував обов'язки командира свого корпусу і командувача вермахтом в Центральній Норвегії. З 15 квітня 1945 року — бойовий комендант Нойруппіна і Людвігслюста. 6 травня взятий в полон британськими військами. 17 грудня 1946 року звільнений.
Сім'я 2 березня 1924 року одружився з Урсулою фон Рор. В пари народились 3 сини (1925, 1934 і 1936).
Звання
Фанен-юнкер (4 серпня 1904) Лейтенант (19 жовтня 1905; патент від 25 квітня 1904) Оберлейтенант (18 квітня 1913) Гауптман (27 січня 1915) Майор запасу (1 квітня 1920) Майор у відставці (1 лютого 1935) Майор служби комплектування (5 березня 1935) Оберстлейтенант служби комплектування (1 квітня 1939) Оберстлейтенант (1 квітня 1941) Оберст (1 лютого 1942) Генерал-майор (1 серпня 1944)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу 1-го класу (1 грудня 1915) Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років) Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами (24 грудня 1940) — отримав 2 нагороди одночасно.
Посилання
Біографічні дані.