Норма Генрієтта Карсвелл Форд, у шлюбі Форд Во́кер (; ) ― канадська науковиця, що проклала шлях розвитку медичної генетики як галузі наукових досліджень. Хоч Вокер починала свою кар'єру як ентомологиня і вивчала у Торонтському університеті, у 1930-х роках її зацікавила медична генетика, через що вона пізніше досліджувала генопатологію тоді широко коментованих .
Вона була оригінальною членом-засновницею , з 1947 до 1962 працювала першою директоркою Відділу генетики тодішньої .
Норма Форд Вокер була палкою захисницею жінок у науці, під її наглядом чимало жінок стали першими призначеними керівницями відділів генетики людини у багатьох канадійських університетах.
Її плідна академічна кар'єра — і в генетиці людини, і в ентомології — протривала шість десятиріч. 1958 року Вокер була обрана до Королівського товариства Канади.
Життєпис Норма Генрієтта Карсвелл Форд народилася 3 вересня 1893 року у Сент-Томасі, Онтаріо, у родині В. Форда та Марґарет Генрієтти Дайк. 1914 року вона здобула ступінь бакалавра мистецтв у Торонтському університеті, а 1923 ― ступінь доктора філософії, під керівництвом . Перед тим, як захистити докторський ступінь, у пізніх 1910-х роках Норма Форд викладала біологію у жіночих групах. Протягом 1920-х вона читатиме лекції з біології, здоров'я та генетики людини для різноманітної жіночої авдиторії, зокрема для дівчат з .
На початках Форд вивчала зоологію безхребетних, і на додаток до дипломної роботи (завершена 1923 р.), вона опублікувала кілька робіт з фізіології та поведінки грилоблатидів та заплювницевої мухи, . 1937 року Форд, полишивши ентомологію, стала очільницею дослідження, метою якого було визначити, чи дійсно були генетично тотожними. 1943 року одружилася зі своїм колишнім науковим керівником Едмундом Вокером.
Норма Форд Вокер зробила цінний внесок у генетику людини та стала всесвітньо відомою експерткою з питань багатонароджености. Вона стала першою людиною, що застосувала дерматогліфіку для діагностики синдрому Дауна.
Вокер навчала генетики Олівера Смітіза й разом з ним продемонструвала, що типи гаптоглобіну дістаються у спадок.
1966 року за наукові досягнення їй було надано почесний ступінь в Університеті Квінз, Кінгстон.
Примітки