«Міраж» — радянський, а потім російський музичний колектив, що працює переважно в стилі євродиско.
Історія
1986-1988: «Зірки нас чекають». Період Гулькиної і Разіної
У 1985 році композитор і клавішник Андрій Литягин, студентка Московської державної консерваторії, вокалістка Маргарита Суханкіна, гітарист Сергій Проклов і вокаліст Михайло Кірсанов об'єдналися в аматорський колектив «Зона активності» і записали свій перший демозапис під назвою «Інформація з газет». Спочатку солістом в проекті «Зона активності» був Михайло Кірсанов, який складав вірші і співав, а Андрій Литягин грав на клавішах. Напрямком колективу став нью-вейв. «Пісні були божевільні, - згадувала Суханкіна в інтерв'ю журналу Rolling Stone, - я ревіла, кричала, видавала якісь нелюдські звуки» .
Роком пізніше, в лютому 1986 року, колектив отримав назву «Міраж» і незабаром влаштувався в СПМ «Рекорд», де Литягин зібрав студію для професійного запису. Через деякий час Литягиним було складено 12 композицій, на які поет Валерій Соколов поклав вірші, орієнтовані на жіночий вокал. Для виконання вокальних партій до перших пісень автори запросили Маргариту Суханкіну. Погодившись, співачка взяла участь у записі композицій «Зірки нас чекають», «Відео» і «Ця ніч», проте брати участь у записі решти матеріалу для майбутнього альбому відмовилася, так як мала намір зробити оперну кар'єру і не хотіла бути поміченою в гурті, який виконує популярну музику.
Після тривалих пошуків і проб Андрієм Литягиним в джазовій студії одного з московських палаців культури була знайдена нова вокалістка для «Міража» - Наталія Гулькіна.
Вона виконала вокальні партії ще для п'яти пісень: «Сонячне літо», «Божевільний світ», «Я не хочу», «Електрика», «Чарівний світ». Після додавання до восьми записаних композиціям інструментальної «Близько опівночі» 3 березня 1987 року побачив світ дебютний альбом гурту Зірки нас чекають. Крім вокалісток, в записі альбому також взяли участь співробітник студії «Звук» Андрій Лукінов, гітарист Сергій Проклов, Костянтин Брагін, Олексій Рящін. Згодом, для перевидання на компакт-диску, в 1994 році альбом був перезаписаний на студії Mirage Music за участю вокалістки Катерини Болдишевої і Ігоря Бабенко, який займався ремастерингом.
Через півроку після виходу першого магнітоальбома «Міража» пробуджений інтерес до гколективу підштовхнув Литягина до вирішення почати гастрольну діяльність. Поповнившись ще однієї солісткою, Світланою Разіною, колектив приступив до участі в перших концертах. У короткі терміни щільність гастрольної діяльності «Міража» досягла 80 - 90 концертів на місяць. У першому складі «Міража» на концертах виступали, за винятком солісток, гітарист Сергій Проклов (на концертах його підміняв Ігор Пономарьов), клавішник Роман Жуков і барабанщик Сергій Солопов.
1988-1990: «Знову разом». Період Ветлицької - Салтикової - Овсієнко
Незважаючи на велику популярність і затребуваність, в 1988 році Наталія Гулькіна і Світлана Разіна покинули гурт, створивши власні проекти - колективи «Зірки» і «Фея» відповідно. Незабаром на зміну їм прийшла Наталя Ветлицька. Вона пробула у складі колективу недовго - протягом 1988 року, після чого вийшла з її складу і зайнялася сольною кар'єрою. Однак саме Ветлицька знялася в першому відеокліпі «Міража», в якому виконала попурі з трьох пісень - «Я не хочу», «Ця ніч» і «Музика нас зв'язала», яка до того моменту ще не була видана. Незначний час в 1988 році також пропрацювала Інна Смирнова, згодом стала солісткою гурту «Фея».
Улітку 1988 року на обладнанні, наданому студією «Звук», «Міраж» записав другий магнітоальбом - « Знову разом». Для запису вокальних партій знову була запрошена Маргарита Суханкіна; також в записі брали участь Андрій Литягин (аранжування, клавішні), і Олексій Горбашов (гітара). Поява останнього в колективі справило значному впливу на подальшу творчість «Міража»: з'єднання танцювальної музики з фатальною гітарою згодом стало візитною карткою гурту «Міраж».
1989 рік для гурту «Міраж» був ознаменований активною гастрольною діяльністю. На концертах гурту під плюс-фонограму з голосами Гулькіної і Суханкіної виступали молоді солістки Тетяна Овсієнко та Ірина Салтикова. Остання пропрацювала в колективі недовго. З відходом Салтикової Овсієнко стала не тільки єдиною, провідною солісткою, а й «обличчям» гурту «Міраж». У 1989 році гурт знявся як камео в радянській музичній комедії «Наша людина в Сан-Ремо», де виконав пісню «Я більше не прошу», а також вперше взяв участь у фестивалі «Пісня року», виступивши з піснями «Музика нас зв'язала» і «Новий герой». Перша композиція мала великий успіх і вийшла у фінал конкурсу. Тим часом Литягин і Горбашов в студії почали роботу над третім альбомом «Не в перший раз».
1990—1999: Період Болдишевої
У 1991 році в гурті відбулася зміна солістки — за рішенням керівника Андрія Литягина місце Тетяни Овсієнко зайняла Катерина Болдишева. Ще до її приходу в колектив для запису третього альбому в 1989 році була запрошена Маргарита Суханкіна (у шлюбі на той час Маруна). Підготовлений альбом у виконанні Суханкіної тоді не було видано, і в даний час цієї версії альбому «Не в перший раз» 1989—1990 років не існує. Незважаючи на те, що в 1992 році альбом вже був готовий до видання у виконанні Болдишева, важка економічна ситуація в країні змусила гурт відкласти випуск альбому на невизначений термін. Концертна діяльність колективу тривала з вокалісткою Катериною Болдишевої, яка, на відміну від своїх попередниць, виконувала пісні власним голосом. У цей період гурт виступав виключно живцем, даючи при цьому 20-30 концертів на місяць. Криза 1998 року змусила гурт практично згорнути свою гастрольну діяльність на батьківщині. У період з 1999 по 2004 роки гурт за участю Катерини Болдишевої і Олексія Горбашова активно гастролював в країнах Західної Європи.
У 1997 році був виданий перший альбом реміксів гурту — «Danceremix», під час запису якого були використані вокальні партії Суханкіної, записані в тому ж році. Аранжування до цього альбому зробив звукорежисер і композитор Роман Мухачов.
1999-2005: Нові склади Початок одному з найбільш суперечливих етапів розвитку гурту поклав Андрій Литягин, вирішивши відродити гурт «Міраж» в новому складі: для концертних виступів під старі переаранжувальні плюс-фонограми були відібрані три молоді дівчини. В даний період «Міраж» записав альбоми «Версія 2000» (1999), «Dance remix 2000» (2000), «Назад в майбутнє» (2001), «Кинь» (2003). Останній включав в себе треки, які планувалося видати в 1991 році в альбомі «Не в перший раз», інші представляли собою збірники реміксів на раніше видані треки.
У 2004 році відбулася велика кількість знакових для гурту подій. Видавництво «Джем» запропонувало Андрію Литягину завершити розпочату ним в 1992 році роботу і видати третій номерний альбом гурту «Міраж» - «Не в перший раз». Після успішного укладення договору видавництво почало відповідну роботу. Тим часом в «молодому» складі гурту відбулися зміни: замість трьох попередніх солісток, які виступали на концертах під фонограму Суханкіної, в колективі з'явилися чотири нові дівчини: Ніколь Амбразайтіс, Євгенія Морозова, Олена Степанюк і Марія Харчева. У 2004 році, коли гурті «Міраж» «виповнювалося» 18 років, в Росії пройшла серія концертів, присвячених цій події, включаючи концерт в спорткомплексі «Олімпійському». Ініціаторами та організаторами ювілейного концерту стали генеральний директор «Міраж-М'юзік» Олександр Букрєєв, Олексій Горбашов, Катерина Болдишева, Тетяна Овсієнко та Видавництво «ДЖЕМ». У проведеному концерті взяли участь практично всі колишні і діючі учасники гурту «Міраж»: солістки і вокалістки Тетяна Овсієнко, Ірина Салтикова, Катерина Болдишева, Наталія Гулькіна, Маргарита Суханкіна, Світлана Разіна, клавішник Олександр Хлопков, гітарист Олексій Горбашов і інші. З колишніх солісток в концерті не брала участь Наталя Ветлицька. Примітно, що всі виконавиці, що брали участь в концерті, включаючи Салтикову і Овсієнко, співали виключно своїми голосами.
2005-2007: Гулькина - Суханкіна. Зародження дуету
Незадовго до концерту в «Олімпійському» дві колишні вокалістки «Миража» - Наталія Гулькіна і Маргарита Суханкіна, раніше не знайомі одна з одною, об'єдналися в дует. Не маючи права на використання назви «Міраж» для спільної концертної діяльності, вони спочатку вирішили виступати під ім'ям «Соло на двох», а потім - власні імена, під якими в 2004 році був виданий сингл «Міраж Любові», а в 2005 році - альбом «Просто Міраж». На обох дисках не було жодної композиції з колишнього репертуару гуртку, відповідно, жодної пісні, написаної її засновником, Андрієм Литягиним. Після виходу альбому дует Гулькіна і Суханкіна приступив до активної концертної діяльності, що викликало невдоволення з боку керівництва «Міража». Так, одного разу Литягин заявив в інтерв'ю, що Суханкіна ганьбить його як композитора своїми «убогими рімейками», розміщеними в Інтернеті. У листопаді 2004 року Маргарита Суханкіна піддалася нападу і побиття з боку невідомих біля під'їзду власного будинку, а пізніше вказала на Литягина як на можливого замовника даного нападу . Про погрози на свою адресу з боку Литягина повідомляла і Наталія Гулькіна. «Ці люди, - розповідала вона в інтерв'ю, - намагаються нам зривати концерти, намагалися зірвати випуск синглу, вони пишуть листи, факси, загрози, вони не залишають нас у спокої...» .
Через деякий час Суханкіна і Гулькина, незважаючи на недавні конфронтації, пішли на співпрацю з Литягиним. З цього моменту за їх дуетом закріпилася назва «Золоті голоси гурту "Міраж"», а потім «гурт композитора Андрія Литягина "Міраж"». У зв'язку з цим молодий склад гурту був перейменований в «Міраж-Junior», і цей проект почав свою паралельну творчу діяльність, залишивши за собою право на виконання творів з репертуару гурту «Міраж». У 2006 і 2007 роках знову возз'єднався «дорослий» «Міраж» послідовно видав три концертні альбоми, що включають записи з концерту в «Олімпійському», «Дискотеки СРСР» в Санкт-Петербурзі і деякі інші рідкісні записи. Один з дисків був перевиданий в серії «Grand Collection». Крім усього іншого, в цей період було видано DVD «" Міраж "18 років» з концертними записами і mp3-колекція, що включає, крім аудіофайлів, книгу зі спогадами учасників про групу «Міраж».
У квітні 2007 року на церемонії вручення премій «Кращі з кращих» гурт «Міраж» в «золотому складі»: Андрій Литягин, Катерина Болдишева, Олексій Горбашов і Олександр Букрєєв (директор гурту) був нагороджений медалями та дипломами «Професіонал Росії» за внесок в культуру і мистецтво.
2008—2011: «Міраж» Гулькіної і Суханкіної
У 2008 році видавництво «Джем» закінчило роботу над виданням альбому «Не в перший раз», вокальні партії для якого були записані вокалісткою «Міража» 1990-х років Катериною Болдишевої, а гітарні — гітаристом Олексієм Горбашовим. Раптово Андрій Литягин висловив своє незадоволення результатом роботи, заявивши, що всі вокальні партії в альбомі мала заспівати Маргарита Суханкіна, незважаючи на попередні заяви про те, що для виконання пісень з цього альбому в 1991 році і була запрошена в колектив Болдишева. На захист своєї позиції він звернувся до суду, проте незабаром відмовився від позову, внаслідок чого Арбітражний суд міста Москви в особі судді Барабанщикова припинив провадження у справі. Легітимність альбому «Не в перший раз» у виконанні Катерини Болдишевої підтвердив Хамовнічеський суд міста Москви в особі судді Кананович, відмовивши 3 липня 2009 року Андрію Литягину в позові до торгової компанії «Каприз» та видавництва «Джем», які займалися розповсюдженням альбому.
У цьому ж, 2008, році «гурт композитора Андрія Литягина „Міраж“» в складі Наталії Гулькіної і Маргарити Суханкіної здобув перемогу в телепроєкті телеканалу НТВ «Суперстар 2008. Команда мрії» за участю колишніх вітчизняних естрадних зірок як радянської епохи, так і 1990 х років.