Роберт Кнаусс (; 14 червня 1892, Штутгарт, Німецька імперія — 14 лютого 1955, Ронко-сопра-Аскона, Швейцарія) — німецький офіцер, один з керівників військово-повітряної освіти, доктор політичних наук, генерал авіації.
Біографія 1 липня 1910 року вступив в 125-й піхотний полк. Учасник Першої світової війни. Пройшов льотну підготовку, льотчик-спостерігач. В 1919 році служив у Великому Генштабі. 20 січня 1920 року звільнений з армії. Працював у цивільній авіації, з 1 липня 1924 року — керівник нічних польотів, з 1 вересня 1925 року — керівник управління фрахту компанії «Deutscher Aerolloyd AG». В січні 1926 року очолив управління перевезень «Deutschen Lufthansa AG», з 1928 року — одночасно довірена особа фірми. Близький знайомий Ергарда Мільха, підтримкою якого постійно користувався. Після того, як в 1933 року почалось створення люфтваффе і Мільх зайняв керівні пости в Імперському міністерстві авіації, Кнаусс очолив інспекцію перевезень «Люфтганзи», а в 1934 був включений до складу Ради директорів. 1 квітня 1935 року зарахований в люфтваффе. З 12 березня 1936 року — командир 1-ї групи бомбардувальної ескадри «Бельке», з 1 жовтня 1937 року — навчальної ескадри «Грайфсвальд». 10 квітня 1940 року призначений начальником штабу командувача ВПС в Норвегії, 9 травня 1940 року — 1-го повітряного флоту. Учасник Французької кампанії. 5 жовтня 1940 року був відкликаний до Берліна і призначений начальником Академії люфтваффе, яка готувала командні кадри для ВПС. Кар'єра Кнаусса закінчилася з падінням впливу Мільха, і 19 січня 1944 року він був відсторонений від керівництва академією і зарахований в резерв ОКЛ. 8 травня 1945 року взятий в полон французькими військами. 28 грудня 1945 року звільнений.
Звання
Фанен-юнкер (1 липня 1910) Фенріх (25 лютого 1911) Лейтенант (18 листопада 1911) Оберлейтенант (18 вересня 1915) Гауптман (18 жовтня 1918) Майор (1 квітня 1935) Оберстлейтенант (1 листопада 1935) Оберст (1 січня 1938) Генерал-майор (1 серпня 1940) Генерал-лейтенант (1 серпня 1942) Генерал авіації (1 березня 1944)
Нагороди
Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Пам'ятний знак пілота (Пруссія) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років) Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
Бібліографія
Die deutsche, englische und französische Kriegsfinanzierung, Dissertation 1922, auch in Sozialwissenschaftliche Forschungen, hg. von der sozialwissenschaftlichen Arbeitsgemeinschaft, Abt. V Heft. 1, 1923 Die Grenzen der Wirksamkeit des Staates, in: „Bergisch-Märkische Zeitung“, 1923 Nr. 818 Der deutsche Luftverkehr, in: „Württembergische Wirtschafts-Zeitschrift“ 4/1924, 277-278 Württemberg und der Luftverkehr, in: „Württembergische Wirtschafts-Zeitschrift“ 5/1925, 341-345 Im Großflugzeug nach Peking. Der erste Weltflug der Deutschen Lufthansa, 1927 Luftverkehr und Politik, in: „Deutsche Lufthansa“ 5/1930, 17-20 Luftkrieg 1936, unter dem Pseudonym Major Helders 1932 veröffentlicht Die Zertrümmerung von Paris, unter dem Pseudonym Major Helders 1932 veröffentlicht Luftkrieg 1938, unter dem Pseudonym Major Helders 1934 veröffentlicht Die deutsche Luftflotte, Denkschrift an Staatssekretär der Luftfahrt Erhard Milch, 1933 Der Luftverkehr und seine wehrpolitische Bedeutung, in: „Wissen und Wehr“ 18/1937, 176-187 Die Führung des Luftkrieges im Spiegel des Auslandes, in: „Wissen und Wehr“ 18/1937, 422-438 Die Welt des Fliegers – Das Buch der Weltluftfahrt, 1950 Der innere Aufbau eines deutschen Verteidigungsbeitrags, in: „Deutsche Rundschau“ 78/1952, 237-248 Die politische Erziehung des künftigen deutschen Soldaten, in: „Deutsche Rundschau“ 78/1952, 769-775 Der Soldateneid und der 20. Juli, in: „Der Bürger im Staat“ 2/1952, 25-27 Die Armee in der Demokratie, 1953 Denkschrift über künftige Ausbildung von Generalstaboffizieren (Entwürfe), gemeinsam mit Oberst i. G. a. D. Viktor von Loßberg und Prof. Dr.-Ing. Walter Herrmann
Література
Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688 Heinz Fahrenberg: Robert Knauß 1892-1955. Ein Vorbild
Примітки