Шарль-Каміль Сен-Санс (; ; 9 жовтня 1835, Париж — 16 грудня 1921, Алжир) — французький композитор, органіст і піаніст, музичний критик і громадський діяч. Член Інституту Франції (1881), почесний доктор Кембриджського університету (1893), почесний член Петербурзького відділення Російського музичного товариства (1909).
Біографічні відомості
Каміль Сен-Санс — автор творів різних музичних жанрів, зокрема 13 опер, 3-х симфоній, ораторій, численних камерних ансамблів. Також Сен-Санс залишив значну музикознавчу спадщину. Серед значних робіт — «Гармонія й мелодія» (1885), «Портрети й спогади» (1899). За редакцією Сен-Санса опубліковано повне зібрання творів Ж.-Ф. Рамо, ряд опер К.-В. Глюка та ін.
Шарль-Каміль Сен-Санс народився 9 вересня 1835 року. Наприкінці того ж року від різкого загострення сухот у віці тридцяти семи років помер батько Каміля. Дитина залишилася під опікою двадцятишестирічної матері й бабусі.
Мати Сен-Санса була художницею-акварелісткою, що допомогло залучити Каміля до образотворчого мистецтва. У віці двох з половиною років Каміль вже пройшов початковий курс гри на фортепіано під наглядом бабусі. Дитяча музика з примітивним акомпанементом лівої руки дитині не подобалася. «Бас не співає» — говорив він зневажливо.
Ледь ознайомившись зі світом музики, Каміль став складати, а незабаром і записувати композиції. Найперший зі збережених записів датований 22 березня 1839 року.
Навесні 1843 року дитину віддали на навчання фортепіанної гри відомому піаністові й композитору Камілю Стаматі. Професор був вражений чудовою підготовкою семирічного хлопчика і лише вдосконалив уже наявні піаністичні навички. З жовтня того ж року почалися заняття Каміля гармонією і контрапунктом з рекомендованим Стаматі П'єром Маледаном. Після трьох років занять з хлопчиком Стаматі визнав його підготовленим до перших концертних виступів. Вони відбулися 20 січня та 10 лютого 1846 року. А 6 травня того ж року Каміль дав великий концерт у залі Плеєль, — цей день став датою початку його піаністичної кар'єри.
Список творів
Опери
«Жовта принцеса» (1872), op. 30; «Срібний дзвіночок» (1877, друга редакція — 1913); (1877), op. 47; «Етьєн Марсель» (1879); «Генріх VIII» (1883); «Прозерпіна» (1887); «Асканіо» (1890); «Фрінея» (1893); «Фредеґонда» (1895; закінчив і оркестрував Ернест Гіро); «Варвари» (1901); «Гелена» (1904; одноактна); «Предок» (1906); «Деяніра» (1911).
Вокально-симфонічні та хорові твори
Меса для чотирьох солістів, хору, органу та оркестру, op. 4; «Сцени Горація», op. 10; Різдвяна ораторія, op. 12; «Персидська ніч» для солістів, хору і оркестру, op. 26-біс; 18-й псалом, op. 42; Ораторія «Потоп» op. 45; Реквієм, op. 54; «Ліра й арфа» (за поемою Віктора Гюго) для солістів, хору і оркестру, op. 57 (1879); «Нічний спокій» для хору, op. 68 № 1; «Ніч» для сопрано, жіночого хору і оркестру, op. 114; Кантата «Небесний вогонь» (текст Армана Сильвестра) для сопрано, хору, оркестру, органа і читця, op. 115; «Лола». Драматичні сцени для солістів та оркестру за поемою Стефана Бордеза, op. 116: Прелюдія, Мрія, Соловей, Танго, Висновок; «Кроки алеєю» для хору, op. 141 № 1; Ave Maria для хору та органу, op. 145; Ораторія «Земля обітована» (1913).
Твори для оркестру
Симфонія № 1 Es-dur, op. 2; Симфонія № 2 a-moll, op. 55; Симфонія № 3 c-moll (з органом), ор. 78 (1886);
Симфонічні поеми
«Прядка Омфали», ор. 31 (1869); «Фаетон», ор. 39; «Танець смерті» («Danse macabre»), ор. 40; «Юність Геракла», ор. 50; «Віра», три симфонічні картини, ор. 130; Перша і Третя рапсодії на теми бретонських народних пісень, ор. 7-біс Музика до вистави «Андромаха» (1903) Музика до кінофільму «Вбивство герцога Ґіза», ор. 128 (1908)
Концерти
П'ять концертів для фортепіано з оркестром Три концерти для скрипки з оркестром Два концерти для віолончелі з оркестром
Інші твори для соло інструментів та оркестру
Овернська рапсодія для фортепіано з оркестром, ор. 73 (1884); Вальс-каприс для фортепіано з оркестром «Весільний пиріг», ор. 76; Фантазія «Африка» для фортепіано з оркестром, ор. 89; Інтродукція та Рондо каприччиозо для скрипки з оркестром, ор. 28; Концертна п'єса для скрипки з оркестром, ор. 67; Хаванез для скрипки з оркестром, ор. 83; Андалузький каприс для скрипки з оркестром, ор. 122; Сюїта для віолончелі та оркестру, ор. 16-біс; Алегро апасіонат для віолончелі з оркестром, ор. 43; «Муза і Поет» для скрипки і віолончелі з оркестром, ор. 132; Романс для флейти з оркестром, ор. 37; «Оделетта» для флейти з оркестром, ор. 162; Тарантела для флейти і кларнета з оркестром, ор. 6; Концертштюк для валторни з оркестром f-moll, ор. 94; Концертна п'єса для арфи з оркестром, ор. 154;
Камерні твори
«Карнавал тварин» для камерного ансамблю Два фортепіанних тріо Два струнних квартети Фортепіанний квартет Фортепіанний квінтет Каприс на теми данських і російських пісень для флейти, гобоя, кларнета і фортепіано, ор. 79; Септет для труби, струнного квінтету та фортепіано, ор. 65; Дві сонати для скрипки і фортепіано Колискова для скрипки і фортепіано, ор. 38; Триптих для скрипки і фортепіано, ор. 136; Дві елегії для скрипки і фортепіано, ор. 143 і ор. 160; «Арія годинника з маятником» для скрипки і фортепіано; Фантазія для скрипки та арфи, ор. 124; Дві сонати для віолончелі та фортепіано Сюїта для віолончелі та фортепіано, ор. 16 (існує і в оркестровій версії); Алегро апасіонато для віолончелі та фортепіано, ор. 43 (існує і в оркестровій версії); Романс для віолончелі та фортепіано, ор. 51; Сафіческая пісня для віолончелі та фортепіано, ор. 91; Соната для гобоя та ф-п. (Ор.166); Соната для кларнета і ф-п. (Ор. 167); Соната для фагота та ф-п. (Ор. 168). Численні твори для фортепіано соло
Твори для органу
Вокальні твори
Пісні та романси на вірші французьких авторів
Літературні твори
«Гармонія і мелодія» (1885), «Портрети й спогади» (1900), «Витівки» (1913), «Германофілія» (1916).
Мультимедіа
Переклади українською Українська поетеса і перекладачка Тетяна Череп-Пероганич переклала з російської інструментальний твір Каміля Сен-Санса для голосу «Лебідь» (слова Є. Юр'єва) з концертно-камерного репертуару Євгенії Мірошниченко. Цей переклад увійшов до видання «Душа — се конвалія ніжна…», що вийшло друком в 2021.
Примітки
Література Роллан Р., К. Сен-Санс, в его кн.: Музыканты наших дней, Собр. соч., т. 16, Л., 1935; Кремлев Ю., К. Сен-Санс, М., 1970; Harding J., Saint-Saëns and his circle, L., .
Michael Stegemann: Camille Saint-Saëns and the French Solo Concerto from 1850 to 1920. Portland OR: Amadeus Press, 1991. ISBN 0-931340-35-7 Saint-Saëns, Camille by Hugh Macdonald, in 'The New Grove Dictionary of Opera', ed. Stanley Sadie (London, 1992) ISBN 0-333-73432-7
Посилання
Про композитора на сайті Львівської філармонії Біографія на сайті belcanto.ru