Петлівка тонкаЗаморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина III: підродини тонкохвісткові (Lepturinae) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161–170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170 (Strangalina attenuata Linnaeus, 1758) — вид жуків з родини Вусачі.
Поширення S. attenuata — входить до складу групи транспалеарктичних видів у палеарктичному зоогеографічному комплексі.
Петлівка тонка широко розповсюджена у лісовій і лісостеповій зонах УкраїниZamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206. В Карпатах вид трапляється у передгір'ях, і тільки на південно-західному макросхилі заходить в пояс букових лісівZamoroka A.M. The longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of the Eastern Carpathian Mountains in Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 2018, 13 (2): 655-691..
Екологія Комахи зустрічаються на квітах моркви дикої (Daucus carota L.), деревію та ін. Виліт жуків спостерігається на початку липня і триває до кінця серпня. Личинка заселяє різноманітні листяні породи дерев.
Морфологія
Імаго S. attenuata — жук середніх розмірів. Довжина тіла коливається від 10 до 17 мм. Передньоспинка з сильно витягнутими в сторони дуже загостреними задніми кутами. Надкрилля дуже вузькі, витягнуті (особливо у самців), на вершині косо зрізані. Відросток передньогрудей короткий, загострений, средньогрудний — широкий. 5-е черевне кільце довге, циліндричне. Задні лапки дуже довгі, з чітко помітним 4-м члеником. Загальний фон тіла чорний. Надкрила червоно-рудого кольору з трьома чорними перев'язями і вершиною. Ноги, вусики, частина (♀) або все черевце (♂) рудого кольору. Часто ноги та вусики частково затемнені.
Личинка У личинки з кожної сторони голови по одному очку. Вусики короткі, 3-членикові. Пронотум в основній половині зморшкуватий. З боків евстернуму є плями мікроскопічних шипиків. Ґранульовані мозолі черевця, майже, не оточені мікроскопічними шипиками. Довжина — близько 18 мм, ширина — 4 мм.
Життєвий цикл Генерація триває 1-2 роки.
Примітки
Література Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43 Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47; Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.; Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112–127; Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251–252; Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131–132; Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43; Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.
Посилання http://www.cerambyx.uochb.cz/strangatt.htm http://www.biolib.cz/en/taxon/id11299/