Тонкохвістка кільчастаЗаморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІІ: підродини тонкохвісткові (Lepturinae) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161–170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170 (Leptura annularis Fabricius, 1801 = Leptura mimica Bates, 1884 = Leptura arcuata Panzer, 1793 nec Linnaeus, 1758 = Strangalia arcuata (Panzer) Mulsant, 1863) — рід жуків з родини Скрипунових.
Поширення L. mimica є європейсько-сибірським видом у складі європейсько-сибірського зоогеографічного комплексу. Ареал виду охоплює всю Європу і простягся до Сибіру. В Карпатському Єврорегіоні — звичайний вид. у гірській частині трапляється порівняно рідко, а в передгір'ях — масовий.
Екологія Комахи зустрічаються на квітах кмину, бузини чорної (Sambucus nigra L.), свидини, крушини ламкої (Fragnula alnus Mill.), пухироплідника калинолистого, королиці звичайної та ін. Літ триває з травня по липень. В рівнинній частині регіону перша поява виду фіксувалася в третій декаді травня, а максимум чисельності припадає на другу декаду червня. Літ тут припиняється на початку липня. В гірській місцевості L. mimica вилітає в середині червня і зустрічається до, майже, кінця липня. Вид тісно приурочений до листяних лісових формацій. Личинка розвивається в деревині листяних порід.
Морфологія
Імаго L. mimica належить до середнього розміру вусачів. Довжина її тіла коливається в межах 12-20 мм. Тіло вузьке, струнке, вкрите золотавими волосками. Надкрила від яскраво-жовтого до блідо-жовтого забарвлення з трьома чорними перев'язями. Перша перев'язь має специфічний зубець. Окрім перев'язів чорними також є вершини і основа надкрил. У самців вусики до половини, а також передні гомілки та основи стегон жовтувато-червоні. У самок вусики та ноги цілком рудуваті.
Життєвий цикл Життєвий цикл триває 2 роки.
Примітки
Література Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43 Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47; Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.; Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112–127; Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251–252; Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131–132; Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43; Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.
Посилання http://www.biolib.cz/en/taxon/id223300/ http://www.cerambyx.uochb.cz/leptarc.htm