Павло Костянтинович Голуб'я́тников (; 29 жовтня 1892, Санкт-Петербург — 29 січня 1942, Ленінград) — російський і український радянський, художник–авангардист, педагог, член Асоціації революційного мистецтва України, Об'єднання сучасних митців України та Ленінградського відділення Спілки художників СРСР з 1932 року.

Біографія Народився року у місті Санкт-Петербурзі (тепер Росія). Впродовж 1913—1916 років навчався в Художній школі Товариства заохочення мистецтв у Миколи Реріха, потім у 1916—1918 роках на фізико-математичному факультеті Петроградського університету та у 1918—1924 роках в Петроградських державних вільних художніх майстернях у Кузьми Петрова-Водкіна. Дипломна робота — картина «Гроза»Павло Костянтинович Голуб'ятников (1892—1942). Другий російський авангард. .

У 1921—1923 роках викладав у Петроградському художньому технікумі; у 1925–1930 роках — у Київському художньому інституті; у 1930–1932 роках — у Харківському художньому інституті; у 1932–1936 роках в Інституті живопису, скульптури та архектури та у 1936–1941 роках у художніх студіях у Ленінграді. Помер 29 січня 1942 року від дистрофії в блокадному Ленінграді. Похований в Санкт-Петербурзі на Смоленському цвинтарі.

Творчість Картини художника тяжіють до примітивізму. Серед робіт:

«Натюрморт з цукром» (1918—1920, дерево, левкас, сухозлітне золото, темпера); «Перехожі» (1919; Нижньотагільський музей образотворчих мистецтв); «Натюрморт з бутилкою» (1921, полотно, олія); «Громовиця» (1921—1926); «Автопортрет» (1922, папір, вугілля); «Місто» (1922); «Ранок» (1926); «Дахи» (1926, полотно, олія); «Рибалки» (1926—1927); «Натюрморт. Бузок» (1926—1927); «Літак над селом» (1927, полотно, олія); «Киянка» (1927, папір, олія); «Голова жінки» (1928, полотно, олія); «Діти в саду» (1928, полотно, олія); «Рибалки» (1929); «Автопортрет з місяцем» (1931, полотно, олія); «В'їзд колони тракторів до колгоспу» (1932; Національний художній музей України); «Натюрморт із грушами» (1934); «Ніч» (1934); «Дружина» (1936); «Сонячний день» (1940); «Архангел Салафіїл, що молиться за людей» (1940, полотно, олія; Нижньотагільський музей образотворчих мистецтв); «Місто» (1941). </div> <small>«Літак над селом»<small>«Архангел Салафіїл, що молиться за людей»<small>«Автопортрет з місяцем»<small>«Голова жінки»<small>«Киянка» Впродовж 1936—1939 років працював над створенням 3-х томного «Атласу кольору», який повинен був включати в себе близько 120 тисяч колірних шкал. Атлас кольору і багато його живописних творів загинули під час німецько-радянської війни при бомбардуванні Ленінграда.

Брав участь у мистецьких виставках з 1926 року, зокрема у 1926 році, за пропозицією Давида Бурлюка, брав участь у виставці «Анонімного товариства» в Нью-Йорку, з якої його твори були придбані Кетрін Дрейер і колекціонером Крістіаном Брінтоном. У 1928 році експонувався на Міжнародній бієнале живопису і малюнка в Венеції. У 1929 році з виставки «Графіка і книжкове мистецтво в СРСР» в Амстердамі його роботи не повернулися, є припущення, що вони «осіли» у колекціонерів за кордоном.

Примітки

Література

Л. М. Гутник. Голуб'ятников Павло Костянтинович //