Вулиця Котляревського — вулиця у Богунському районі міста Житомира. Названа в честь українського письменника, основоположника нової української літератури — Котляревського Івана Петровича.
Розташування Розташована в північно-західній частині міста. Розпочинається на Рудні кутком поруч з прибудинковою територією багатоквартирного будинку № 16 по 2-му провулку Чехова, розташованого в мікрорайоні "Болото". Закінчується на з'єднанні з Каракульною вулицею.
Перетинається з Новосінною та Новопівнічною вулицями, Метеорологічним, 2-им Новопівнічним та Червоним провулками.
Протяжність вулиці становить приблизно 900 м.
Вулиця є однією з найвужчих у Житомирі. Її ширина (від садиби до садиби) не перевищує 6 м, а місцями становить лише 3,50 м.
Покриття вулиці переважно ґрунтове.
Забудова вулиці — житлова садибна. Сформувалася у період від другої половини XIX ст. до середини XX ст.
Історія Історично та географічно вулиця складається з двох відрізків. Перший — до Метеорологічного провулка сформувався лише у 1950-1960-ті роки, внаслідок забудови болотистої місцевості садибами. Інший же відрізок — між провулком Метеорологічним та Червоним — сформований і забудований до 1917 року та являє собою залишок стародавньої дороги на Вільськ, до будівництва у середині XIX ст. Брест-Литовського поштового тракту (у тому числі частини сучасної вулиці Перемоги). Саме з цієї причини, історична назва вулиці — Старопоштовий провулок. Також вказана частина вулиці виконувала функцію дороги з середмістя до хутора Кокоричанка та слободи Каракуліна (Каракулі). На плані 1915 року вулиця підписана як Какариченко.
У 1958 році Старопоштовому провулку, а також новозбудованій частині надано назву вулиця Котляревського.
Джерела
Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шару «Історичні плани», «Адресний реєстр». Мокрицький Г. П. Вулиці Житомира / Енциклопедія Житомира. — Кн. 1. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. — 1000 прим. — ISBN 966-690-084-X.
Примітки