Данило Іванович Співаковський ( 28 серпня 1969, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру, кіно і телебачення, продюсер, педагог з акторської майстерності. Заслужений артист РФ (2007)Указ Президента Российской Федерации В. Путина № 110 от 31 января 2007 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru. Керівник майстерні театрального факультету АНО ООВО «Інститут театрального мистецтва імені народного артиста СРСР Йосипа Кобзона»Мастерская Даниила Спиваковского. — Даниил Спиваковский, мастер курса, педагог по актёрскому мастерству. Официальный сайт АНО ООВО «Институт театрального искусства имени народного артиста СССР Иосифа Кобзона» // mos-iti.ru.
Фігурант бази даних центру «Миротворець» (незаконна гастрольна діяльність на території анексованого РФ Криму)Центр «Миротворець»: Співаковський Данило Іванович.
Біографія Данило Співаковський народився 28 серпня 1969 року в Москві, в сім'ї Алли Семенівни Співаковської (нар. 31 грудня 1947)Спиваковская Алла Семёновна — доктор психологических наук, профессор кафедры нейро- и патопсихологии факультета психологии МГУ имени М. В. Ломоносова. Официальный сайт факультета психологии МГУ имени М. В. Ломоносова // psy.msu.ru, психолога і психотерапевта, яка згодом стала доктором психологічних наук і професором МДУ імені М. В. ЛомоносоваАвтор и ведущая: Татьяна Устинова. ВИДЕО. Программа «Мой герой. Даниил Спиваковский» (эфир от 13 декабря 2017 года). — Что является главным источником вдохновения для Даниила Спиваковского? Какого героя получил актёр благодаря перу Татьяны Устиновой? Почему называет встречу с Валерием Тодоровским судьбоносной? Какую роль хотел бы сыграть? Об этом и многом другом Даниил Спиваковский, а также его коллеги и супруга рассказывают на канале «ТВ Центр» в программе «Мой герой». Официальный сайт телекомпании «ТВ Центр» // tvc.ru (13 декабря 2017 года)Автор и ведущий: Борис Корчевников. ВИДЕО. Программа «Судьба человека». «Судьба Даниила Спиваковского. Стюардесса по имени Света» (выпуск от 4 октября 2018 года). Официальный сайт телеканала «Россия-1» // russia.tv. Її батьки — військовий льотчик (після німецько-радянської війни — льотчик цивільної авіації), фронтовик Семен Давидович Співаковський (1910—2004)Автор и ведущий: Тимур Кизяков. ВИДЕО. Программа «Когда все дома. Даниил Спиваковский» (выпуск от 15 апреля 2018 года). Официальный сайт телеканала «Россия-1» // russia.tvЕлена Булова. В гостях у звезды. — Даниил Спиваковский: «Убрал из квартиры всё лишнее». Московская жилищная газета «Квартирный ряд» // moskv.ru (3 мая 2007 года)Яна Савельева. Даниил Спиваковский: «В театр привела мама». — В канун праздника Рош а-Шана актёр театра и кино Даниил Спиваковский побеседовал с корреспондентом «Jewish.ru» и поздравил наших читателей с праздником. Глобальный еврейский онлайн-центр // jewish.ru (18 сентября 2009 года) і Людмила Василівна Співаковська (1923—2017), які прожили разом п'ятдесят дев'ять років. За словами Данила, свого батька він ніколи не знав, і до сих пір навіть не знає, від кого народився, а чоловіче виховання йому дали його рідний дід Семен, що пройшов німецько-радянську війну, і служба в арміїАвтор и ведущая: Юлия Меньшова. ВИДЕО. Программа «Наедине со всеми». Гость — Даниил Спиваковский. Выпуск от 24 ноября 2015 года. «Первый канал» // 1tv.ru.
З дитинства Данило любив декламувати вірші, розважати публіку і навіть кілька років займався в театральній студії при московському Палаці піонерів. Однак у старших класах твердо вирішив піти по стопах мами і стати психологом.
Після закінчення середньої школи в 1986 році подав документи на факультет психології МДУ імені М. В. Ломоносова, однак, не добрав одного бала на вступних іспитах, вступити не зміг і пішов працювати санітаром у психіатричну лікарнюСветлана Хрусталёва. Даниил Спиваковский: «В психушку попадал дважды». Газета «Собеседник» // sobesednik.ru (29 марта 2011 года). Поступив наступного року, але через скасування пільг для студентів-очників з першого курсу був призваний на військову службу.
Відслуживши два роки у військах зв'язку, в 1989 році відновився в університеті. Однак свою юнацьку любов до театру не забув і паралельно з навчанням став грати в Студентському театрі МДУ. Влітку 1990 року, за компанію з друзями, відправився вступати відразу до кількох театральних закладів вищої освіти. Данило пройшов відбіркові тури відразу в трьох з них і обрав ГІТІС. Сім'я була категорично проти того, щоб він кинув навчання в МДУ, і Співаковський знайшов вихід. Він написав заяву про нібито загублений атестат про середню (повну) загальну освіту, отримав його дублікат і майбутні чотири роки навчався одночасно у двох зВО і закінчив їхДаниил Спиваковский. Биография и фильмография. Официальный сайт телеканала «Россия-1» // russia.tv.
У 1994 році закінчив режисерський факультет Російського інституту театрального мистецтва — ГІТІСу за фахом " акторське мистецтво " (майстерня Андрія Олександровича Гончарова)Режиссёрский факультет. Наши выпускники (1934 — настоящее время). Официальный сайт Российского института театрального искусства — ГИТИСа // gitis.net.
Відразу після закінчення інституту був прийнятий до складу трупи Московського академічного театру імені Володимира Маяковського, в спектаклях якого був задіяний з 1992 року, ще будучи студентом третього курсу.
У 2000 році закінчив Вищі курси сценаристів і режисерів (ВКСР) в Москві (майстерня Володимира Меньшова і Олександра Гельмана).
У березні 2016 року Данило Співаковський в парі з майстром спорту Росії, бронзовим призером Першості Росії зі спортивних бальних танців, танцюристом міжнародного класу Ксенією Путько брав участь у десятому сезоні російського розважального телешоу «Танці з зірками» на телеканалі «Росія-1» (пара виконала три танцю)«Танцы со звёздами». Сезон-2016. — Даниил Спиваковский и Ксения Путько. Официальный сайт телеканала «Россия-1» // russia.tv.
З 2017 року — викладач в Інституті театрального мистецтва імені народного артиста СРСР Й. Д. Кобзона.
Особисте життя
Перша дружина — Ганна АрдоваДаниил Спиваковский. Информация об актёре, фильмография, рейтинг фильмографии. Сайт «КиноПоиск» // kinopoisk.ru (нар. 27 вересня 1969), актриса театру і кіно, заслужена артистка Росії (2018); однокурсниця Данила по ГІТІС (випуск 1994 роки). Одружилися, будучи студентами. Прожили разом одинадцять місяців, а розлучилися офіційно тільки через п'ять років, залишившись друзями. Друга дружина — Світлана Співаковська (нар. 1987), дизайнерка інтер'єрів, колишня стюардеса. Познайомилися 19 серпня 2006 року, в день Преображення Господнє, під час польоту в літаку. Одружилися 10 листопада 2007 року в МосквіИнесса Ланская. Даниил Спиваковский нашёл свою музу. — Прошедший год стал для Даниила Спиваковского особенно радостным. Он сыграл в пяти фильмах, а в ноябре сочетался законным браком с 20-летней Светланой, красавицей из Санкт-Петербурга. О творчестве и о любви мы и поговорили в стенах его родного Театра имени Маяковского. «Экспресс-газета» // eg.ru (14 февраля 2008 года). Дочка — Дар'я Данилівна Співаковська (. 2008). Син — Данило Данилович Співаковська (. 2011). Син — Андрій Данилович Співаковська (. 2013).
Творчість
Ролі в театрі
Московський академічний театр імені Володимира Маяковського
1990 — «Розенкранц і Гільденстерн мертві» Тома Стоппарда — Гамлет 1990 — «Пригоди Буратіно» Олексія Толстого і Булата Окуджави. Режисер: Юрій Йоффе — Дуремар 1994 — «Жертва століття» Олександра Островського. Режисер: Андрій Гончаров — Лакей, Старший лакей 1997 — " Банкрут " Олександра Островського. Режисер: Є. Лазарєв — Тишка, хлопчик 1997 — «Як вам це полюбиться» Вільяма Шекспіра. Режисер: Андрій Гончаров — Брусок 2001 — «Входить вільна людина» Тома Стоппарда. Режисер: Юрій Йоффе — Харрі 2003—2011 — «Банкет» Ніла Саймона — Альбер Доні 2011 — 2016 — «Пізня любов» Валерія Мухарьямова . Режисер: Євген Ар'є — Марк 2012 — «Таланти і шанувальники» Олександра Островського. Режисер: Міндаугас Карбаускіс — Мелузов «Кохання очима сищика»
Міжнародне театральне агентство «Арт-Партнер XXI» (Москва)
2005 (по теперішній час) — «Паперовий шлюб», антрепризний спектакль за п'єсою Ганни Слуцки та Сергія Бодрова-старшого (режисер — Олександр Огарьов) — Єгор, лікарАнтрепризный спектакль «Бумажный брак» по пьесе Ганны Слуцки и Сергея Бодрова-старшего. Режиссёр — Александр Огарёв. Информация о спектакле, видеоролик, фотографии. Официальный сайт Международного театрального агентства «Арт-Партнёр XXI» (Москва) // artpartner.ru 2015 (по теперішній час) — «Сеанс гіпнозу для сімейної пари», антрепризний спектакль за п'єсою Василя Сигарєва «Детектор брехні» (режисер — Георгій Цнобіладзе) — гіпнотизерАнтрепризный спектакль «Сеанс гипноза для семейной пары» по пьесе Василия Сигарева. Режиссёр — Георгий Цнобиладзе. Информация о спектакле, видеоролик, фотографии. Официальный сайт Международного театрального агентства «Арт-Партнёр XXI» (Москва) // artpartner.ru
Ролі в кіно
1991 — Мігранти — епізод 2001 — Маросейка, 12 (фільм № 1 «Операція» Зелений лід "") — Льова Береговий, інженер 2001 — Злодійка 2. Щастя напрокат — Андрій Сухоруков, журналіст 2001 — Зупинка на вимогу 2 — Сухарєв 2001 — Сищики (фільм № 9 «Гончі по кривавому сліду») — Льова 2001 — Ніна. Розплата за любов — керівник PR-агентства 2002 — Віліси — лікар 2002 — Дві долі — Марк, піаніст, кращий друг Михайла Юсупова 2002 — Російські амазонки — Костянтин, режисер 2002 — Юріки — 2003 — Наречений для Барбі — перекладач 2003 — Навіщо тобі алібі? — Юра 2003 — Темна конячка — Іван Табунки, молодший лейтенант 2003 — Інструктор (фільм № 4 «Братство кентаврів») — Рафат 2004 — 2006 — Віола Тараканова. У світі злочинних пристрастей — Юра Петров 2004 — Мій зведений брат Франкенштейн — Павлик, позашлюбний син з провінції московського журналіста Юлика, колишній учасник бойових дій в Чечні 2005 — Бідні родичі — Гриша Цаусакі, працівник єврейського кладовища 2005 — Справа про «Мертві душі» — Петро Іванович Бобчинський 2005 — Велике зло та дрібні капості — Володя Сидорин 2005 — Єсенін — А. Ветлугін, російський письменник 2005 — Казароза — Вагін, кур'єр 2005 — Зірка епохи — Павло Олександрович Шпрингфельд, радянський актор театру і кіно 2005 — Новорічний кілер (Україна) — Слава Хазаров 2005 — Одна тінь на двох — Олег Тарасов, скрипаль, друг дитинства Андрія Данилова 2005 — Щастя ти моє… — Грінберг, есер 2006 — Кінофестиваль, або Портвейн Ейзенштейна — Сергій Івашов, капітан КДБ 2006 — Ліфт — Рафаїл, мужик 2006 — Самотнє небо — Верьовкін, музикант 2006 — Невірність — Стеценко 2006 — Рекламна пауза — Марк Ернестович, креативний директор рекламного агентства «ZOOpark», син Інни Іванівни 2006 — Танго любові — Олексій Юрійович, чоловік Катерини, батько Сергія, зять Наталії Антонівни 2006 — Таємниця «Святого Патрика» — Василь Миколайович Карякін, генерал 2007 — Будинок на Англійській набережній — Вадим 2007 — 1612. Хроніки смутного часу — Стьопка «Підкова» 2007 — Корольов — Михайло Мачинский, фізик 2007 — Куратор (Росія, Україна) — 2007 — Мовчун (Україна) — Олексій Юдін, художник, чоловік Ганни 2007 — Натурниця — Владислав Ешенбах 2007 — Нічні сестри — лікар-стоматолог 2007 — Доглядальниця — Борис, чоловік Поліни 2007 — Троє і Сніжинка — Андрій (Ендрю), авангардний художник, друг Гарика і Стьопік 2007 — Літній безумство / Midsummer Madness (Австрія) — Фома 2008 — Сторонній — Леонід 2008 — Застава Жиліна — Володимир Амбросимов, політрук 2008 — Захист — Михайло Антонович Бунюгін, майор НКВД 2008 — Мій чоловік — геній — Лев Давидович Ландау, радянський фізик 2008 — Чи не квап любов! (Україна) — Ілля Олександрович Полянський 2008 — Новорічні пригоди в липні — Гала-Вірус 2008 — Оранієнбаум. Срібний самурай — Петро III, російський імператор 2008 — Слабкості сильної жінки — Костянтин 2008 — Доля повелителя (Азербайджан) — Лисаневич, майор, чиновник Російської імперії