Михайло Іванович Ми́трик (24 жовтня 1933, Арданово — 13 березня 1999, Ужгород) — український графік і живописець; член Спілки художників України з 1970 року. Чоловік художниці Марії Митрик.
Біографія Народився 24 жовтня 1933 року в селі Ардановому (ині Берегівський район Закарпатської області, Україна). У 1966 році закінчив художньо-педагогічний факультет Київського державного художнього інституту, де навчався у Василя Касіяна, Миколи Глущенка.
Впродовж 1966—1993 років працював художником Закарпатського художньо-виробничого комбінату. Мешкав в Ужгороді, в будинку на вулиці Заньковецької № 4, квартира № 100Митрик Михайло Іванович // , потім в будинку на вулиці Годинки № 8, квартира № 16. Помер в Ужгороді 13 березня 1999 року.
Творчість Ілюстрував і оформлював художню літературу. Володів багатьма графічними техніками — аквареллю, ліногравюрою, літографією, монотипією, офортом, пастеллю. Також працював у жанрі монументального мистецтва (сграфіто). Створював пейзажі, писав фортеці і дерев'яні церкви Закарпаття у реалістичному стилі. Серед робіт:
ілюстрації до творів «Юлина» Олександра Маркуша (1971); «Писаний камінь» Степана Пушика (1971); Леся Мартовича (1976); ліногравюри «Хати в горах» (1975); «Опришки» (1976). живопис «Під вечір» (1970); «Перед бурею» (1972); «Увиванець» (1974); «Копиці» (1980); «Будні колгоспу» (1981); «Верховинське село» (1985); «Пам'ятка архітектури» (1988); «Хати в горах» (1989); «Присяга» (1990); «Верховинська пісня» (1995). </div>
Примітки
Література