Ба́ківці — село в Україні, у Бібрській міській територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 383 особи. Орган місцевого самоврядування — Бібрська міська рада.

Географія

Село розташоване за 40 км від Жидачева і 13 км від залізничної станції Вибранівка на лінії Львів-Івано-Франківськ.

На схід від села розташоване озеро на найвищій вершині Жидачівського району (401 м). На околицях також є поселення колонії стрижів у закинутому кар'єрі з оголеною породою.

Історія

Середньовіччя

Баківці вперше згадуються в історичних джерелах у 1475 році.

Селяни брали участь у повстанні під проводом Мухи в 1490 року, у визвольній війні українського народу 1648—1654 рр.

За податковим реєстром 1578 року село входило до Львівського повіту Львівської землі Руського воєводства і було у власності Станіслава Стадницького, у селі було 5 ланів (коло 125 га) оброблюваної земліPolska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 66. .

В 1603 році польський шляхтич Миколай Остроруг отримав Баківці в Львівській землі разом з Трибоківцями, Репеховом.Jan Dzięgielewski. Ostroróg Mikołaj h. Nałęcz (1567—1612) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1979.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIV/3, zeszyt 102.— s. 193 — 384.— S. 514—515.

Друга світова війна

Під час Другої світової війни в навколишніх лісах активно діяла Українська повстанська армія. В лісі «Бунчі» в серпні 1944 року була організована сотня «Берези». До її складу входили:

Поручинський Антін 1917 р. н. — сотенний «Берези» родом з села Репехів, Крайківський Михайло, очолив першу чоту, Комаринський Василь очолив другу чоту (обидва родом із села Бертишева), Палажій Дмитро очолив третю чоту, (родом із с. Кнісело).

Загалом сотня надічувала понад 140 вояків. В урочищі Піддрібниця на околицях села 9 вересня 1944 року відбувся бій між військами УПА та НКВС. 8 вересня 1944 р. сотня «Берези» отримала наказ покинути ліс «Бунчі» і перейти у більш масивні Любишанські ліси. Там поповнити запаси зброї на базових криївках, а також об'єднатись з сотнями «Крилатих» та «Леви», щоб координувати спільні дії боротьби проти більшовицьких військ. Проте перед відходом розвідники сотні виявили, що навколишні ліси і села заблоковані військами НКВС. На світанку сотня «Берези» перебувала у вільховому чагарнику вище села Баківці, щоб вибалками пробратись до села. Та, як виявилося, Баківці також були оточені більшовиками. В такій складній ситуації відбулася нарада, на якій обговорювалося дві пропозиції: перша — вступити в бій, прорвати кільце і вийти з оточення, або, друга — заховати усю зброю і виходити як цивільні особи. Найбільшу підтримку здобула друга пропозиція. Проте більшовики відкрили вогонь, з української сторони у бою загинуло понад 100 осіб.

До кінця зими 1947 року в Баківському лісі була повстанська криївка. 27 лютого 1947 відбувся бій між загонами НКВС та українськими повстанцями. У бою загинули вояки УПА Малькут Ілько, Малькут Микола, Винник Олекса, Лаба Олекса, Наконечний Олекса, Працьовитий Степан, Шлиян Іван та Дорош Андрій.

Радянський період

В радянський період за успіхи в розвитку сільського господарства 29 місцевих колгоспників були удостоєні державних нагород — орденів і медалей СРСР. Бригадир тракторної бригади Б. П. Дворчин був нагороджений орденом Леніна, доярка Є. І. Холявка — орденами Жовтневої Революції і Трудового Червоного Прапора, бригадири С. Н. Чайка і Н. Н. Красуляк, доярка Є. А. Підвірний — орденом Трудового Червоного Прапора.

Незалежна Україна З 4 вересня 2015 року до 12 червня 2020 року у складі Новострілищанської селищної громада Жидачівського району.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Бібрської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Жидачівського району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району.

Політика

За радянського часу у селі була партійна і комсомольська організації (створені в 1948 році), які у 1968 році об'єднували 29 комуністів і 45 членів ВЛКСМ.

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460311, розташована у приміщенні народного дому.

Результати зареєстровано 230 виборців, явка 69,57 %, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 25,63 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 16,88 %, за «Слугу народу» і «Голос» — по 14,38 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 60,13 %, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 14,56 %, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 8,23 % .

Господарство

У селі діють підприємства:

ТОВ «Господар» — виробляє продукцію м'ясної промисловості; ПП «Олімп» — займається роздрібною торгівлею; ТОВ «Баковецьке» — вирощує зернові культури; ТОВ «Росинка» — займається оптовою торгівлею; ТОВ «Колос» — вирощує зернові культури; фермерське господарство «Липовий П. О.» — вирощує зернові те технічні культури.

За радянських часів у селі було створено колгосп «імені 60-річчя Радянської України». Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових і технічних культур, розведенні племінних телиць та відгодівлі великої рогатої худоби. Колгосп обробляв 6078 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4647 га орної землі. Відтак, у часи незалежної України, землі колгоспу розділили на паї між жителями селами.

Населення

За даними «Історії міст і сіл УРСР» у 1968 році в селі мешкало 449 осіб і було 155 дворів. За даними перепису населення 2001 року у селі мешкало 383 особи .

Мовні особливості

У селі побутує говірка наддністрянського говору. У Наддністрянський реґіональний словник Гаврила Шила внесені такі слова, вживані у Баківцях:

бабка — сорт великої білої квасолі; вобрус — скатертина; вугар — вугор; паздеро, паздиро — повитиця; рискаль — лопата; свербивус — шипшина; скопец — посудина, у яку доять молоко, дійниця. Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська383100 %

Освіта

У селі діє середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.

У 1968 році у місцевій школі навчалося 160 учнів, працювало 14 вчителів, була бібліотека з книжковим фондом 12,5 тис. примірників та два дитячі садки.

Культура

У селі є клуб із залом на 120 місць.

Релігія

У селі є греко-католицька парафія Положення Ризи Пресвятої Богородиці.

Пам'ятки

Споруджено Тарасові Шевченку (1989).

Встановлено пам'ятник односельцям-воякам УПА, які загинули 27 лютого 1947 року в Баківському ліс на місці повстанської криївки (1995). Стела споруджена в традиціях українського січового стрілецтва, зверху якої розміщено головний орден УПА «Бойові заслуги». Встановлено пам'ятний Хрест на честь воїнів УПА сотні «Берези», які загинули від рук НКВД (2009).

Також є пам'ятка природи — тополя чорна (осокір) — «патріарх», яку, за легендою, посадив Богдан Хмельницький.

Персоналії

Станіслав Відацький (1883—1940) — польський військовик, педагог, громадський діяч. Посол сейму Речі Посполитої від міста Тернопіль. (1887—1941) — польський письменник єврейського походження. Працьовитий Володимир Степанович (1949) — український літературознавець. Доктор філологічних наук, професор.

Примітки

Література

Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 321

Посилання

Погода в селі Баківці