Соколі́вка — село в Україні, у Бібрській міській територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 58 осіб (станом на 01.01.2017 рік). Орган місцевого самоврядування — Бібрська міська рада.

Історія села

Перша письмова згадка датується 1389 роком. Посідачем чи власником села був руський боярин Бенко (Бенько, Бенедикту) з Кухар.Володимир Пшик. Петро — перший жидачівський воєвода та його найближча родина / Жидачів // Галицька брама.— Львів, № 3-4 (51-52) за березень-квітень 1999. — 24 с. — С. 6-7.

Кільканадцять разів перепродувана, Сенява у XVI ст. стала власністю Миколая Сенявського. Найбільші власники галицьких земель Сенявські були відомі як польська магнатська родина східного польського пограниччя з села Сенява, що біля Ярослава. В честь родинного села, чи прізвища, такою ж назвою — «Сенява», було названо і одно з сіл Бібреччини — сьогоднішнє село Соколівка. Але назва не прижилася, хоч присілок Соколівки дотепер називається «Сенів». Найцікавіше, що з половини XVI і аж до початку XIX ст. Сенява-Соколівка мала статус міста. Про колишню велич Соколівки нагадує лише старий, майже зруйнований костел Святої Трійці.

У 1854 — 1918 рр. у складі Бібрського повіту (Австро-Угорщина).

На 01.01.1939 р. в Соколівці проживало 970 мешканців (640 українців-грекокатоликів, 270 українців-римокатоликів, 30 поляків і 30 євреїв)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 8..

Нинішня ж східна частина села (прилегла до П'ятничан) була німецькою колонією Мільбах (), заснованою у XVIII сторіччі. Рішенням міністра внутрішніх справ 25 листопада 1938 року замість німецької назви Мільбах село перейменували на Млиновіце. На 01.01.1939 р. в селі проживало 260 мешканців (40 українців, 10 євреїв і 210 німців)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 7.. У січні 1940 року всіх німецьких колоністів Галичини вивезли до Вартегау.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Бібрської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Жидачівського району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська9898%російська22%Усього100100%

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460304, розташована у приміщенні школи.

Результати зареєстровано 57 виборців, явка 89,47%, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 39,22%, за Європейську Солідарність — 21,57%, за Громадянську позицію — 9,8%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 75,51%, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 10,20%, за Євгенія Гірника (самовисування) — 8,16% .

Костел Святої Трійці Римсько-католицька парафія вперше згадується 1593 року, хоча формально була закладена 02.03.1594 року. Її фундаторками були доньки Олександра Сенявського, дідички — сондецька каштелянка Анна Стадніцька та Зофія Олесніцька.Sokołówka, wś… S. 35 Приблизно тоді побудували костел Святої Трійці. Костел був оточений мурами та баштами з бійницями і виконував оборонну функцію. Свого часу інтер'єр храму був прикрашений розписами Кацпера Вільжинського та скульптурами святих (деякі з них зберігаються у фондосховищі Олеському замку). За свою історію він потерпів від нападів козаків, пожеж, конфіскацій австро-угорського уряду та руйнацій Світових воєн. 06.03.1944 року за іншими даними (07.03.1944 року) повстанці напали на Соколівку і Ходорківці. Із соколівського костелу вони забрали частину майна, решту знайдених речей спалили в захристі. Костел горів до опівдня 08.03.1944 року Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego: W 23 t. T. 11, cz. I. ─ Krakow: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2003. ─ 415 str.: 612 il..

Пам'ятки

(давньоруський час (XII—XIII ст.) і пізнього середньовіччя (XIV—XVII ст.)); (давньоруський час (XII—XIII ст.) і пізнього середньовіччя (XIV—XVII ст.)); (черняхівська культура); , українському поету і художнику;

Персоналії

(1739–1827) — камергер Його Королівської Величності, радник і член Генеральної ради Барської конфедерації, капітан броньованого прапора, курфюрст 1764 року, член Галіційських штатів. Юзеф Мрозовицький (1747–1828) — полковник Його Величності, Барський конфедерат, член Галицького станового сейму, курфюрст 1764 року. (1758–1795) — старостиня стегвільська, перекладачка історичної літератури. (1826–1871) — капітан Польського легіону в Угорщині, повноважний комісар Уряду Національного січневого повстання в Дунайських князівствах, військовий та адміністративний комісар у Молдавії, публіцист.

Фотогалерея

Примітки

Джерела .— S. 35. Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego: W 23 t. T. 11, cz. I. ─ Krakow: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2003. ─ 415 str.: 612 il.

Посилання Костел парафіяльний під визванням Св. Трійці в Соколівці Дерев'яна церква св. Миколи 1924 Церква, костел Костел Святої Трійці на www.zamki-kreposti.com.ua