Фе́дір Круши́нський — український публіцист, драматург, перекладач, учасник Українських визвольних змагань — сотник, особистий осавул (ад'ютант) Голови Директорії УНР Симона Петлюри в 1919—1922 роках.

Загальні відомості Воював у складі синьожупанників під командуванням генерала Віктора Зелінського.

1919—1922 років — особистий осавул (ад'ютант) Голови Директорії УНР Симона Петлюри.

1921 року — голова відділу преси Міністерства преси та пропаганди Уряду УНР в Тарнові. Був лектором державної юнкерської школи (1921—1923).

Перебував у таборі інтернованих вояків УНР в Каліші.

Друкувався в часописі «Залізний стрілець».

У Каліші Федір Крушинський був членом редколегії й відповідальним редактором таборового журналу «Веселка», заснованого Є. Маланюком та Ю. Дараганом 1922 року. В цьому журналі він публікував свої статті, п'єси, публіцистику.

Залишивши дружину у Каліші, 1924 року він прибув до Франції. Після 3-х місяців роботи в Оден-ле-Тіші, повернувся до Польщі. Через 2 роки знову переїхав до Парижу разом з дружиною. У Парижі здобув освіту перукаря. Працював пару років за фахом, згодом друкувався в емігрантських виданнях, залишив спогади про Симона Петлюру. 1939 року був головним редактором видання «Молода Україна».

Його спогади про Українські визвольні змагання негативно оцінював президент УНР в екзилі Андрій Лівицький, називав його статті як «паскудні „ревеляції“ прохвоста Крушинського». Також за певними джереламиКрушинський Федір / Героїка. Франція  geroika.org.ua він був членом ОУН і навіть більшовицьким агентом-розвідником з псевдонімом «Б-178».

У Франції займався організацією українських комбатантів.

Інформації про дату народження і смерті Федора Крушинського на даний час не знайдено.

П'єси і переклади Ф. Крушинський. Мотря Кочубеївна. Трагедія в 5 актах. — Каліш, Веселка, 1922 Моріс Метерлінк. «Монна Ванна», переклад Ф. Крушинського. — Каліш, 1923.

Праці й публікації Чому розформовується перша українська дивізія? // Нова рада, 28 квітня 1918. — С. 1 Червоний імперіалізм. — Наша зоря, 1921 Національна революція в Ірландії. — Париж: Українська визвольна бібліотека, 1931. — 176 с. Тарас Шевченко незримий вождь України: Промова на святі «Української Просвіти» в Мелєні, Франція, 18 березня 1934 р., в 120 річницю народження пророка України / Ф. Крушинський. — Париж: Українська визвольна бібліотека, 1934. — 20 с. Петлюра й Пілсудський: (в 16-ту річницю договору з 22 квітня 1920 р.) // Молода Україна. — Париж, 1936. — № 4/5. — С. 5–8 Я бачив Німеччину (байки та дійсність про гітлерівщину) // Свобода. Український щоденник. № 115. — 1946 Приятелям і ворогам. Національна гігієна // Наша доба. Частина 6 (9). — Париж, грудень 1948 Головний отаман: Спогади ад'ютанта // Наша доба. — Париж, січень і березень 1949

Примітки

Посилання Присягнули на вірність УНР Чекісти проводили антипетлюрівську кампанію у Європі (фото)  old.uinp.gov.ua Крушинський Ф. Покута за чужі гріхи (Том I, розділ XVIII з рукопису під заг.: Головний Отаман — герой української легенди. Спогади ад'ютанта) / Федір Крушинський Режим доступу: http://geroika.org.ua/v-20-tu-richnytsyu-smerty-bl-p-polk-bolbochana/ Лист ад'ютанта Головного отамана військ УНР Ф. Крушинського головноуповноваженому уряду УНР у Кам'янці І. Огієнку з інформацією про перебування С. Петлюри у Польщі, Уряду УНР при війську М. Омеляновича-Павленка тощо. 10 грудня 1919 р. Басенко І. В. Образ німців на матеріалах щоденної українсько- та російськомовної преси Києва (січень 1914 — грудень 1918 рр.). ‒ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. — С. 297 Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны. Документы: в 2 т. Т. 1 : 1939—1943 / под ред. А. Н. Артизова. — М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2012. — С. 45