Видо́вище — те, що відкрите для споглядання і привертає увагу; зокрема дія за участю людей, вистава.
Суть видовищності
Видовищне, як випливає із праць його провідних дослідників, характеризується такими рисами, як: дійовість та колективність; відтворення чогось рідкісного, незвичайного, неочікуваного, дивного; поділ на виконавців і глядачів; повідомлення про здійснення видовищного акту, підготовка до нього, театральність; гедоністично-розважальний характер; демократизм; елементи ризику й пристрасті, керованість та визначеність, експресивність; синкретичність, ігрове начало, умовність; розгорнення на глядача, співучасть, співпереживання глядачів, публічність, масовість.
Видовищність притаманна мистецтву постмодерну з огляду на візуальний поворот — перехід від усної та текстуальної парадигми сприйняття світу до візуальної. Видовищність тісно пов'язана з дією, видовище зазвичай динамічне, а глядачі можуть залучатися до його перебігу.
Видовища в культурі
Форми видовищ За працями італійського філософа Антоніо Банфі, видовища поділяються на:
Видовища вільної суспільної взаємодії: народні свята, карнавали, ярмарки, танці, спортивні змагання. Утилітарні: обряди (шлюбу, поховання), релігійні ритуали, політичні або військові церемонії. Естетичні, художньо організовані видовища: театральні дійства, кінематограф. Згідно з українським театральним педагогом Віктором Кісіним, видовища поділяються на: Доісторичні видовища: мисливська гра, похоронний обряд, мисливський і тотемний танець, бойові та поминальні ігри. Видовища первісних цивілізацій: ініціація, шаманство, первісна містерія. Стародавні видовища: народні ігри та обряди, народні свята й концерти, народний театр, державні обряди, ритуали й церемонії, воєнні ігри, тріумфи, державні свята, бенкети й оргії, релігійні обряди, ритуали й таїнства, богослужіння. Видовищні мистецтва: професійний театр, середньовічна містерія, парад, цирк, кіно, спортивні та масові видовища, видовища без зображень, видовища без виконавців, театралізовані та екранізовані політичні події, відео.
Походження видовищ Сучасна видовищна культура розвинулася з мисливських і поховальних ігор. Розігрування сцен полювання має в основі відтворення реальної ситуації, але в безпечних умовах. З таких сцен розвинулася костюмована культура, танок і тотемний обряд, у яких виражаються емоційні стани, психологічні процеси та внутрішня поведінка. Поховальні обряди натомість від початку більше зосереджені на театралізації, показових діях, таких як прощання з мерцем, поховальні процесії.
Див. також
Розвага Гра
Примітки