Сіль () — науково-фантастичний роман англійського письменника-фантаста Адама Робертса. Опублікований у 2000 році в лондонському видавництві Gollancz. Наступного року номінувався на премію Артура Кларка.

Стислий сюжет

Низка спільнот, подекуди радикально відмінних за своїми соціальними та релігійними поглядами та традиціями землян-поселенців із Землі вирушають на планету Сіль, планету, яка має мінімальні природні ресурси, створючи там свої колонії.

Після прибуття на планету, екіпаж і пасажири кожного корабля стали родоначальниками окремих націй, а назви кораблів пізніше стали етнонімами. Від інших громад значно відрізняється комуна алсіан-анархістів. Та найбільш матеріально забезпеченою і найпотужнішою у військовому плані є ієрархічне поселення традиціоналістів сенарців. Відносини між двома соціумами поступово стають ворожими, дві колонії – Сенар і Альс – занурюються у війну через стару напругу. Бо сенарці розв'язують через радикальні непорозуміння в поглядах відкриту військову агресію, алсіани використовують тактику партизанської боротьби. Затяжна війна, ускладнена жорсткими природними умовами планети, поступово змінює уклад життя обох народів.

Події роману по черзі розповідають Барлей, військовий диктатор, прив'язаний до суворої ієрархії Сенара, і Петя, алсіанець, який піднімається вгору за кар'єрними сходами та змінюючись, щоб протистояти військовій кампанії Сенара.

У романі є відчутним вплив анархічних ідей, характерних для ряду творів Урсули Ле Гуїн.

Критичний прийом

Роблячи огляд роману для «Infinity Plus», Стюарт Картер пише: «Доріс Лессінг та Аєн М. Бенкс співпрацюють, щоб переписати «Знедолених» Ле Ґуїн і зробити це краще, ніж будь-хто може розумно сподіватися! Гаразд, це — не зовсім блокбастер, але, будь ласка, повірте мені на цьому — «Сіль» — це зворушлива, розумна та чудова книга". Він додає, щодо Петі і Барлея:

Ґреґ Л. Джонсон, на сайті SF, пише:

Джон К. Снайдер, рецензуючи на SciFiDimensions, пише: «Справа не тільки в тому, що ці дві сторони не бачать віч-на-віч — справа в тому, що їхні культури настільки чужі один одному, що вони не знають, як бачити віч-на-віч. Історія роману розказана, як і Рашомон, через дуелі усних історій. Читач змушений інтерпретувати ці протилежні точки зору, щоб скласти «справжню» правду, якщо він або вона може. І як «реальне» життя, читач виявить, що немає простих відповідей і немає акуратних закінчень».

Примітки

Посилання Salt by Adam Roberts. Review by Stuart Carter Salt: Adam Roberts. A review by Greg L. Johnson