Нацик Василь Дмитрович (5 вересня 1938, с. Данівка, Козелецький район, Чернігівська область, СРСР — 28 жовтня 2025, Харків, Україна) — радянський, український фізик, доктор фізико-математичних наук (1980), професор (1992), завідувач відділу Фізико-технічного інституту імені Б. І. Вєркіна НАН України (1984—2004), професор кафедри фізики кристалів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (з 1981).
Біографія Василь Дмитрович Нацик народився 5 вересня 1938 року в селі Данівка Чернігівської області, УРСР. У 1961 році закінчив Чернівецький університет і в тому ж році поступив в аспірантуру Українського фізико-технічного інституту, керівник А. М. Косевич. З 1965 року В. Д. Нацик працював у ФТІНТ АН УРСР. У 1967 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю теоретична фізика, а в 1980 році докторську дисертацію зі спеціальності фізика твердого тіла. У 1967 році йому надано наукове звання старшого наукового співробітника, а в 1992 році — звання професора. З 1984 по 2004 рік — завідувач відділу фізики реальних кристалів Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України. З 2004 року — головний науковий співробітник цього відділу. В. Д. Нацик понад 35 років був професором кафедри фізики кристалів Харківського національного університету імені В. Н. Каразина. Під його керівництвом виконано та успішно захищено 8 кандидатських дисертацій, був консультантом 5 докторських дисертацій. Більше ніж 30 років В. Д. Нацик був членом редакційної колегії міжнародного журналу «Фізика низьких температур», 1996—2007 він працював заступником головного редактора. Був членом Наукової ради НАН України з проблеми «Фізика металів і сплавів», а також спеціалізованих наукових рад при ФТІНТ НАНУ. У 2014—2025 роках — голова Наукової ради з проблеми «Низькотемпературна фізика пластичності та міцності» ФТІНТ ім. Б. І. Вєркіна НАН України.
Наукова діяльність В. Д. Нацик передбачив і теоретично вивчив фізичні механізми акустичної емісії твердих тіл, запропонував нові методи вивчення взаємозв'язку механічних і електронних властивостей нормальних металів і надпровідників. В. Д. Нацику належить фізична інтерпретація та послідовний теоретичний опис низькотемпературних аномалій пластичності кристалів на основі уявлень про квантові закономірності елементарних процесів пластичної течії в умовах глибокого охолодження. Він розробив ефективний алгоритм термоактиваційного аналізу процесів низькотемпературної пластичності. В. Д. Нацик отримав ряд важливих результатів у вивченні механічних властивостей нових матеріалів: високотемпературних надпровідників, наноструктурних систем, фулеритів, високоеластичних полімерів. Василь Дмитрович зробив значний внесок у розвиток механіки низькорозмірних кристалів, в опис ефектів флексоелектричної поляризації та електричної активності квантових вихрів у надплинному гелії, у теорію квантової дифузії. В. Д. Нацик — автор і співавтор понад 200 оригінальних наукових статей і оглядів, його Індекс Хірша h=26 .
Вибрані публікації Десять публікацій В. Д. Нацика, що мають, згідно Google Академія, найбільше число цитувань (від 129 до 48).
Примітки