Сергій Іванович Паршин (. 28 травня 1952, Кохтла-Ярве, Іда-Вірумаа, Естонська РСР, СРСР) — радянський і російський актор театру та кіно, народний артист Російської Федерації (1999)Указ Президента Российской Федерации от 8 января 1999 года № 36, лауреат Державної премії Російської Федерації.
Фігурант бази даних центру «Миротворець»Центр «Миротворець»: Паршин Сергій Іванович. Біографія У 1973 році закінчив Лгитмик (нині — РГІСІ; майстерня Василя Меркур'єва і Ірини Мейєрхольд). Ще будучи студентом грав в спектаклях Александрінського театру (тоді Пушкінського). Після закінчення театрального інституту був прийнятий в трупу Александрінського театру.
Через три роки роботи в театрі до актора прийшов перший успіх. Про його виконання ролі Труффальдіно в спектаклі «Зелена пташка» за п'єсою Карло Гоцці критика писала:
Шахраюватий і дотепний, його герой запам'ятався глядачам як одне з яскравих досягнень вистави. Справа тут і в впевненому володінні технікою, і в так властивому молодому артисту почутті гумору, вміння сміятися над своїм персонажем і в той же час прощати йому, бачити в герої щось близьке собіСергей Паршин на сайте Александринского театра.
Виконував роль солдата Івана Варєжкіна в популярній дитячій програмі «Казка за казкою» Ленінградського телебачення. Співпрацює з драматичним театром «Притулок Комедіанта».
Крім роботи в театрі і кіно, активно займається дубляжем. Його перша робота в цій сфері — дубляж ролі Стівена Коллінза у французько-німецькому фільмі «Федора» під керівництвом Валерія Чечунова на кіностудії «Ленфільм». Володіє м'яким і приємним голосом, серед озвучених ним персонажів — професор Максиміліан П. Артуро у виконанні Джона Ріс-Девіса (серіал «Вир світів»), Обелікс у виконанні Жерара Депардьє, агент Кей у виконанні Томмі Лі Джонса («Люди в чорному 3») та інші.
Відомий за ролями в телерекламі, почав зніматися в ній, щоб оплатити лікування хворий на рак дружини«Пару раз было на улице: „Ой, сеалекс идёт“. Я сразу убегаю». Как живёт актёр из самой известной спортивной рекламы.
У 2012—2013 роках був ведучим пізнавальної програми «Прожитковий мінімум» на телеканалі 100ТВ. У 2017 році — ведучий в циклі програм «Відображення подій 1917 року» телеканалу «Разом-РФ».
Секретар Спілки театральних діячів Російської Федерації, також за сумісництвом будучи головою Санкт-Петербурзького регіонального відділення.
Родина Перша дружина — Тетяна Федорівна Астратьєва (1950—2006), акторка, театральна режисерка-педагогиня в Школі російської драми імені І. О. Горбачова. Познайомилася з Сергієм у ЛДІТМіК та одружилася з ним в 1971 році. Померла від раку.
Син — Іван Паршин (. 1973), актор театру, кіно і дубляжу.
Друга дружина — Наталія Іванівна Кутасова (. 1955), акторка, працює в театрі на Василівському. У шлюбі з Сергієм з 2008 року.
Визнання і нагороди 1988 рік — Заслужений артист РРФСР. 1999 рік — Народний артист Російської Федерації. 2003 рік — Державна премія Російської Федерації — за роль Городничого в спектаклі «Ревізор» (реж. В. Фокін). 2006 рік — Орден Пошани — за великий внесок у розвиток театрального мистецтва і досягнуті творчі успіхиУказ Президента Российской Федерации от 17 апреля 2006 года № 392 «О награждении государственными наградами Российской Федерации работников федерального государственного учреждения культуры „Российский государственный академический театр драмы имени А. С. Пушкина (Александринский)“, город Санкт-Петербург». 2010 рік — нагороджений вищою петербурзької премією «Золотий софіт» в номінації «Найкраща роль другого плану». 2016 рік — Орден Дружби — за заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, засобів масової інформації, багаторічну плідну діяльністьУказ Президента Российской Федерации от 20 сентября 2016 года № 481 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»
Творчість
Ролі в театрі
Студентські вистави «Валентин і Валентина» Михайла Рощина «Тартюф» Мольєра «Любов, джаз і чорт» Ю. Грушеса
Александринський театр — «Іній на стогах» Л. Моісеєва — «Час пік» Є. Ставінського — «Гаряче серце» О. Островського — «На дні» М. Горького — «Пригоди Чичикова» за Миколою Гоголем — «Зелена пташка» Карло Ґоцці. Режисер: Н. Шейко — Труффальдіно — «Аеропорт» Артур Гейлі — Джордан — «Рембрандт» Д. Кедріна — Баннінг Кук — «Унтиловськ» Леоніда Леонова — Редкозубов — «Тринадцятий голова» А. Абдулліна — Кудашев — «Іванов» А. П. Чехова — Боркін — «Мелодія для павліна» Освальда Заградника — Белан — «Три сестри» А. П. Чехова. Режисер: Ростислав Горяєв — Андрій Прозоров — «Сказання про царя Петра і убитого сина його Олексієві» Ф. Горенштейна. Режисер: Олександр Галибін — Толстой — «Ревізор» М. В. Гоголя. Режисер: Валерій Фокін — Ревізор
Фільмографія
— Розумні речі — Музикант — Зав'ялівські диваки — Єгорка — Росія молода — Олександр Данилович Меншиков — Товариш Інокентій — Петров — Шкура віслюка — Рудий — Поліська хроніка — епізод — З тих пір, як ми разом — Анатолій, брат Наді — За синіми ночами — Юра, чоловік Галі Кузнєцової — Місце дії — шофер Безфамільний — Сім годин до загибелі — Євген Олександрович, кандидат медичних наук — Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Скарби Агри — полісмен Джеймс, який охороняє скриньку зі скарбами (2-га серія) (немає в титрах) — Нехай цвіте Іван-чай — міліціонер — І ось прийшов Бумбо... — Рауль де Бражелон, борець, службовець цирку Прожілов — Зимова вишня — спортсмен Сашко — У глушині, що стріляє — Митрій Хромов — Лівша — тульський майстер-зброяр — Червоний камінь — Степан Єгоришев — Дзеркало для героя — шахтар-стахановец Пухарев — Щасливо залишатися! (Короткометражний) — Олександр Борисович Лобанов, старший тренер жіночої збірної — Острів загиблих кораблів — російський матрос — Скарб — Михайло — Мандрівний автобус — п'яниця-колгоспник — Кончина — Леха (озвучив інший актор) — Анекдоти — Нечипоренко, санітар / забіяка на весіллі / співробітник НКВД / міліціонер — Рій — Тимофій Заварзін, інспектор рибнагляду, багатодітний батько — Хранителі — Том Бомбадил — Поки грім не вдарить — Олексій Воронін — 22 червня, рівно о 4 годині... — Василь Брагін — Драбина світла — епізод — Сни про Росію — російський морський офіцер — Ти у мене одна — Дорослий Олексій коливання (на фотографії) — Макаров — меценат-бандит Савелій Фунтів — Прохиндіада 2 — рекетир Паша — Літак летить до Росії — Іван, сільський тракторист — Російський транзит — художник Федір (ФЕД) — Час печалі ще не прийшов — Гриня / Григорій Пєчкін — Зимова вишня — хокеїст Саша — Анна Кареніна — камердинер доктора — Вулиці розбитих ліхтарів (серія «Подорожні») — Валерій Петрович Шаахов, власник автомайстерні — Страсний бульвар — Юрій, пасажир з синочком — Дикарка — Михайло Тарасич Боєв, сусід Ашметьєва і Зубарєва — Начальник каруселей — епізод — Розповідь про Федота-стрільця — Шотландський посол — Ніро Вульф і Арчі Гудвін — Фергус Крамер, інспектор поліції — — Вовочка — Перевірений — — Чорний ворон — В'ячеслав Михайлович Лімонтьєв, академік, керівник проєкту з видобутку алмазів — У нас всі будинки — епізод — Вечірній дзвін — батько Коляна — Опера. Хроніки вбивчого відділу — підполковник Мартинюк — Рагін — Топтун — Сищики-3 — майор Григорій Романович Горіщёкін — Тимур і його командос — батько Жені і Ольги — Шанс (короткометражний) — відвідувач — Загибель імперії — Рябіков — Нові пригоди Ніро Вульфа і Арчі Гудвіна — Фергус Крамер, інспектор поліції — Своя людина — Георгій Олександрович Каштанов — Бій з тінню — батько Віки — Сищики-4 — майор Григорій Романович Горищьокін — Секретні доручення — Курлов, батько Сергія — Викрадення горобця — Олександр Олександрович поживає — Ім'я користувача «Албанець» (телесеріал) Псевдонім «Албанець» — генерал Семен Петрович Ремезов — Даїшники — професор університету (фільм № 3 «Кримінальний професор») — Справа честі — Бєлов — Любов під наглядом — Сергій Громов, батько Насті — Нічні відвідувачі — Матвій, головний режисер театру — Життя, якої не було — Сергій Миколайович Гусєв — Псевдонім «Албанець» -2 — генерал Семен Петрович Ремезов — Лейтенант Суворов — Георгій Самохін, колишній офіцер царської армії — Останній кордон — Олександр Ілліч Кульбаба, старший лісничий — Господиня тайги — Владлен Андрійович, прокурор — — Хмари над пагорбами — російський генерал Куропаткін — Псевдонім «Албанець» -3 — генерал Семен Петрович Ремезов — Останній кордон. Продовження — Олександр Ілліч Кульбаба, старший лісничий — Чистий проба — Кім Семенович Товстик, батько Семена — Вікторія — Михайло Павлович, батько Вікторії — Зовнішнє спостереження — Гена — Псевдонім «Албанець» -4 — генерал Семен Петрович Ремезов — Мама буде проти — Петро Гаврилович Тюленєв — Незабудки — Матвій Миколайович, сусід Артема по кімнаті — Хтось втрачає, хтось знаходить — Семен Данилович Кремньов, батько Клима — Краще не буває — Пяткіна, генерал, дідусь Лери — Нерозрізані сторінки — Ігор Володимирович Никоненко, полковник — Народжена зіркою — епізод — Халупа боржника — Олексій Степанович Турбінін, батько Елли — Лабіринти — Аркадій Михайлович, батько Марини — Одне життя на двох — Єгор Ілліч Капітонов, секретар Ленінградського обкому — Мельник — Андрій Андрійович Кочетков, один Мельника, опер на пенсії — Три в одному-3 — Юрій Семенович, батько Інги — Сімейна таємниця — Станіслав Михайлович — Реалізація — Василь Федорович Трубілін, генерал-майор поліції, начальник ГУ МВС по Санкт-Петербургу і Ленінградської області — Три в одному-4 — Юрій Семенович, батько Інги — Крик тиші — Трифонов — Три в одному-5 — Юрій Семенович, батько Інги Озвучування
— Федора — Баррі Детвайлер у молодості — Регтайм — Колхауз Вокер-молодший 1989–1990 — Просто Марія — Віктор Каррено — Хайме Гарса; Герман Каррено — Порфіріо Бас; Клементе Реєс — Костянтино Костас, Естебан — Хосе Роберто Гілл; Доктор Альберто Рівера — Сервандо Манцетті; Хосе Ігнасіо Лопес — Тоньо Маурі — Дракула Брема Стокера — граф Дракула (для прокату в 1992) — В облозі — Кейсі Райбек — Титанік — Льюїс Бодін, Томмі Раян — Армагеддон — Чарльз Чаппл — Стюарт Літтл — кіт Сніжок — Планета мавп — сенатор Надо — Корпорація монстрів — Саллі — Володар перснів: Братерство персня — частина чоловічих ролей — закадровий переклад (режисерська версія) — Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра — Обелікс — Стюарт Літтл 2 — кіт Сніжок — Рожева пантера — жандарм Жільбер Понтон — Історія іграшок 3 — Лотсо — Смурфики — Папа Смурф — Пірати Карибського моря: На дивних берегах — Генрі Пелем — Університет монстрів — Саллі''
Озвучування мультфільмів 2011 — Смішарики. ПІН-код — Білі ведмеді (серія № 17 «Берегиня»)
Примітки
Посилання Сторінка актора на сайті Александринського театру Сергій Паршин: Рекламував таблетки від імпотенції, щоб продовжити життя вмираючої дружині В гостях у Сергія Паршина і Наталії Кутасова. Доки всі вдома. Випуск від 28.08.2016 Інтерв'ю проекту «Легенди дубляжу» (2013)