Олександр Борисович Жук ( 13 жовтня 1922, Умань, УСРР — пом. 18 лютого, 2002, Москва, Російська Федерація) — радянський і російський художник-ілюстратор, зброєзнавець, історик стрілецької зброї. Заслужений працівник культури РРФСР (1975). Кавалер Ордена «Дружби» № 50.
Життєпис Олександр Борисович народився 13 жовтня 1922 р. у м. Умань Київська губернія Українська соціалістична радянська республіка (зараз Черкаська область, Україна) у сім'ї робітника «Рабземлісу». З дитинства Олександр цікавився зброєю.
Сім'я переїхала до Черкас, навколо яких розташовувалось чимало військових таборів.
Пізніше переїхала до м. Тула.
У 1933 р. сім'я переїздить до Пермі, де батько починає працювати в «Ураленерго».
У 1934 р. сім'я переїжджає до Москви. З цього часу Олександр починає замальовувати зброю з першого зброярського каталогу (1937—1938 рр.). Основними захопленнями стали; авіація, нумізматика і зброя.
Відвідує стрілецький тир, найчастіше — тир шкільних шефів: МІФЛІ (Московський нститут філософії, літератури й історії), збирає колекцію гільз. За успішну стрільбу отримав значок «Юний ворошиловський стрілок».
У роки німецько-радянської війни служив у ПВО, старший сержант.
Закінчив Московське обласне художнє училище пам'яті 1905 року.
Трудова діяльність Працював художником у видавництві «Воєнвидав», потім з 1965 р. — в Управлінні речового забезпечення Міністерство оборони СРСР.
У 1967 р. генерал-полковником В. П. Маргелов, у той час командувач Повітряно-десантними військами, схвалив ескізи нової формі одягу для повітряно-десантних військ. Разробником ескізів був художник О. Б. Жук. Він також брав участь у розробці форменного одягу для працівників митниці, Міністерство шляхів сполучень, прокуратури. 14 нарукавних знаків Радянська армія були запроваджені Наказом МО СРСР від 26.07.1969 N190. Парадна форма одягу солдат мотострілецьких військ Радянської Армії зразка 1969 р.
У цьому ж році міністром оборони СРСР став А. А. Гречко, який ініціював розробку нової форми для військовослужбовців Радянської армії, в якій активну участь взяв і О. Б. Жук.
Нагороди авторства О. Б. Жука Ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» (1967); Орден «Дружби народів» (1972); Медаль «За відзнаку у військовій службі» (1974); Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (1979); Ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» (1988);
Орден «За особисту мужність» (1988); Орден «Дружби» (1994).
Нагрудні знаки авторства Жука Знак «25 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945» Маточник о.с. медалі «Братство по оружию. Варшавский договор. 1978 г.» 1978 р. Автори: медальєр Єгоров Юрій Михайлович, медальєр Жук Олександр Борисович Маточник л.с. медалі «Братство по оружию. Варшавский договор. 1978 г.» 1978 р. Автори: медальєр Єгоров Юрій Михайлович, медальєр Жук Олександр Борисович Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту» (1988), Знаки «Чемпіонат Збройних Сил СРСР» I, II, III місце; Знак «За дальний похід. Океан»; Знак «Патруль»; Знак «Інспектор ВАІ».
Допрацьовані Знак «За бойове тралення»; Знак «За розмінування»; Знак «Військовий льотчик — снайпер»; Знак «Військовий штурман — снайпер».
Інші досягнення За його словами розробив у 1941 р. проект самозарядної гвинтівки.
Дизайнер спеціальної зброї — револьвера для космонавтів ТОЗ-81 "Марс" (в серію не запустили).
Автор бордового (малинового) берета для радянських десантників.
Нагороди Орден Дружби № 50. Лауреат Премії ім. С. І. Мосіна за медаль «Воїну- інтернаціоналісту»
Книги Основним працею Жука О. Б. був довідник по стрілецькій зброї, де були зібрані відомості про ручну стрідецьку зброю, крім ручних кулеметів, з часів появи унітарних патронів і до 1980-х рр.
Довідник був виданий у 2-х томах: Жук О. Б. Револьверы и пистолеты. М.: Военвидав, 1983; Жук О. Б. Винтовки и автоматы. М.: Военвидав, 1987. Розділ про пістолети-кулемети вже був внесений в другий том, але ще не вказаний у заголовку.
Перша книга вийшла тиражем 50000 екземплярів і була розпродана через торговельні точки «Воєнвидаву» за кілька годин. У 1983 р. у Сокольники відбулася Міжнародна книжкова виставка, де книгу розкупили 34 країни. Позитивні відгуки про книгу були дані: Швейцарский зброярським інститутом, німецьким зброярським журналом DWJ, Королівським Музеєм зброї у Брюселі та іншими. У 1988 р. книга «Револьвери і пістолети» була перевидана у Чехословаччина, 1993 р. — у Югославія.
У 1992 р. довідник був перевиданий одною книгою.
Жук О. Б. Стрелковое оружие. Револьверы, пистолеты, винтовки, пистолеты-пулеметы, автоматы. М. : Военвидав, 1992.
Надалі довідник кілька разів доповнювався і перевидавався. У різних варіантах довідник видавався у 17 країнах, Загальний тираж становить 2 млн екземплярів.
Автор ілюстрацій Радянська Військова Енциклопедія (1976—1980).
Жук О. Б. Справочник по стрелковому оружию. М., Военное издательство, «Издательство АСТ». 1993. Тираж 5 000 экз. Жук О. Б. Современные пистолеты и револьверы. М.,ЭКСМО-Пресс". 1998. Тираж 7 000 екз.
Книги про Жука О. Б Жук. Ю. А. Оружейный художник (Дневниковые и памятные записки А. Б. Жука). — М.- Берлин: Директ-Медиа, 2020. — 613 с. До книги увійшли щоденники та нотатки відомого зброяра. Автор книги — син Олександра Борисовича російський історик Жук Юрій Олександрович.
Примітки