Богда́н (Зино́вій-Богда́н) Миха́йлович Хмельни́цький (Степанков В. С. Хмельницький Богдан // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — : Наукова думка, 2013. — Т. 10: Т — Я. — С. 389—390. — 784 с.: іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Альтернативи, 2003. — ISBN 966-7217-76-0., Суботів, Річ Посполита — , Чигирин, Гетьманщина) — видатний український козацький політичний, державний та військовий діяч, полководець, гетьман Війська Запорозького та провідник національно-визвольної війни (1648—1657), у результаті якої була утворена Українська козацька держава (Гетьманщина). Представник українського шляхетського роду Хмельницьких. Національний герой України.
Хмельницький ще замолоду пристав до козацтва та разом із ним брав участь у великій кількості конфліктів, воюючи на стороні Речі Посполитої. Проте у 1648 році, після того як польський шляхтич Данило Чаплинський за наказом Олександра Конецпольського напав на Суботів, майбутній гетьман разом із синами подався на Січ. Тут він заручився підтримкою козаків, які перебували під гнітом польської адміністрації, зумів підготувати та організувати велике національне повстання (1648), яке у народі дістало назву Хмельниччина та знаменувало собою створення Української козацької держави.
Зборівський мирний договір (1649) забезпечив автономію українських земель від Варшави, а перемога у Батозькій битві (1652) ознаменувала фактичну незалежність Гетьманщини. Таким чином, гетьманування Богдана Хмельницького зумовило перелом у суспільно-політичному житті Східної Європи, де з'явилася Українська держава з усіма атрибутами самостійної політичної та військової влади з унікальним полковим адміністративним устроєм. Богдан намагався визначити кордони Гетьманщини у межах давніх українських земель, що йому вдалося лише частково.
Враховуючи вразливість геополітичного становища новоутвореної держави і бажаючи зміцнити її, Хмельницький намагався використати суперечності між Річчю Посполитою, Московським царством та Османською імперією. Спочатку він вів переговори про прийняття протекторату османського султана, а згодом — московського царя, волів укласти вигідний військово-політичний союз. Задля цього підписав Березневі статті (1654), які, однак, пізніше сприяли перетворенню України на арену боротьби між державами-сусідами та стали першопричиною Руїни.
Біографія
Походження і освіта Про життя Богдана Хмельницького до 1647 року відомо дуже мало. Як зазначав Михайло Грушевський: «Особиста біографія Хмельницького настільки ж убога на реалії і безсумнівні факти, наскільки багата на легенди».
Місцем народження вважається Суботів Київського воєводства Речі Посполитої (нині Черкаська область України), як рік народження вказують 1595Смолій В. А., Степанков В. С. Україна крізь віки: в 15 т. / НАН України; Інститут археології / В. А. Смолій (ред.). — К.: Альтернативи, 1998. — Т. 7: Українська національна революція XVII ст. (1648—1676). — 351 с. — ISBN 966-7217-18-3Вирахувано за відомостями венеційського посла Ніколо Саґредо, який у 1649 році писав у своєму рапорті до венеційської сеньйорії, що Хмельницькому 54 роки. Janusz Kaczmarczyk. Bohdan Chmielnicki. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Wydawnictwo «Zakład Narodowy imienia Ossolińskich», 2007. — S. 12. — ISBN 978-83-04-04921-5. або 1596Бойко О. Д. Історія України. — Академія, Оригінал-МакеТ, 2002. — ISBN 966-580-122-8. рік. При хрещенні отримав імена Богдан-Зиновій; другим ім'ям ніколи не користувавсяКачмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький… — С. 11—12..
Батько — чигиринський підстароста Михайло Хмельницький — перебував на службі у польного коронного гетьмана Станіслава Жолкевського, потім у його зятя Івана Даниловича. Історики мають надзвичайно мало відомостей про Михайла Хмельницького. Досі невідомо, з якого поселення — Хмільника, Хмелева, Хмеліва, Хмельного чи Хмелівки — походив рід Хмельницьких. Іван Крип'якевич припускав, що він — виходець із с. Хмельника, розташованого у Перемиській землі. Є версія про польське (мазовецьке) походження Михайла, яку не підтримують українські історикиСмолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. — К.: Альтернативи, 2003. — С. 54. — ISBN 966-7217-76-0.. Роберт Магочі у своїй праці про історію України пише про білоруське походження Михайла ХмельницькогоPaul Robert Magocsi A History of Ukraine. — Toronto, Buffalo, London: University of Toronto Press, 1996. — p. 196. — ISBN 0-8020-7820-6..
Мати походила з козацького роду. Згідно з Історією Русів була донькою гетьмана Богдана Ружинського, і на його честь був названий Богдан.
На портреті того часу, внизу, розміщений герб Сирокомля Богдана Хмельницького. Факт шляхетства Хмельницького не доведений. За найпопулярнішою версією, його батько — шляхтич, який внаслідок баніції був позбавлений статусу.
Згодом шляхетство отримав син гетьмана: за гербівниками о. Каспера Несецького (1715—1724, Львів) та Яна Непомуцена Бобровича (1835) — з 1659 року Хмельницькі користувалися гербом Масальських, саме ним король Ян Казимир офіційно нагородив Юрія Хмельницького під час нобілітації. Звідси ще одна поширена версія, за якою Хмельницькі походили з руського шляхетського роду Масальських — нащадків чернігівських князів.
Освіту здобув у Львівській єзуїтській колегіїУ 1648 році його ймовірний вчитель — ксьондз Анджей Мокрський ТІ — входив до делегації львівських міщан до Хмельницького, що облягав Львів із своїм військом і татарами. Гетьман упізнав Мокрського, залишившись один на один, упав у ноги своєму вчителеві та дякував за навчання — A.S. Radzwill. том III, s. 271—272 чи в ЯрославіKorduba M. Chmielnicki Bohdan Zenobi (ur. ok. 1595†1657)… — S. 329..
На королівській службі Вступивши до реєстрового козацтва, Хмельницький брав участь у московському поході королевича Владислава та під час одного з боїв під Москвою врятував життя монархові, після чого останній завжди прихильно ставився до Богдана. Повернувшись на Батьківщину, брав участь у Хотинській війні, під час якої в битві під Цецорою батько й син Хмельницькі потрапили в османський полон. За іншою версією — старший Хмельницький загинув в цій битві — дотримувався, зокрема, Мирон КордубаKorduba M. Chmielnicki Michał (†1620) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : PAU, 1937. — T. III/4, zeszyt 14. — S. 337. . За ще однією версією, Михайло загинув в османському полоні, в який потрапив і Богдан. Два роки важкого рабства (за однією версією — на османській галері, за іншою — в адмірала) для Хмельницького не пройшли даремно: досконало вивчивши османську і татарську мови, він зважується на втечу (за іншими даними, був викуплений родичами). Перебуваючи у Стамбулі, Богдан фактично виконував обов'язки перекладача при одному з командувачів османського флоту, удосконаливши своє знання тутешньої мови. Також в історичних хроніках наявна інформація про прийняття ним ісламу, проте більшістю науковців цей варіант розглядається як легенда.
У 1622 році Хмельницький утік з полону (версії про викуп матір'ю чи знайомими вважаються малоймовірними в останніх біографіях гетьмана)Kaczmarczyk J. Bohdan Chmielnicki… — S. 20.Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. — К.: Альтернативи, 2003. — С. 59. — ISBN 966-7217-76-0.. Повернувшись до Суботова, Богдан був зарахований у реєстрове козацтво.
Від 1622 по 1637 роки немає достовірних відомостей про життя і діяльність Хмельницького. Всі пізніші оповіді про його великі подвиги у війнах з татарами, османами, московитами (під час Смоленської війни 1632—1634 років) не мають чіткого документального підтвердження. Безперечно відомо лише те, що, перебуваючи у лавах реєстровців, він служив, мабуть, у Чигиринському полку, брав участь у військових походах козаків проти татар і коронного війська.
Приблизно у 1623 році (за іншими даними у період з 1625 до 1627) Хмельницький одружився з Ганною Сомківною (козачкою з Переяслава), сестрою Якима Сомка, та остаточно оселився на успадкованому від батька хуторі Суботові.
З кінця 1620-х років почав брати активну участь у морських походах запорожців на османські міста (кульмінацією цього періоду став 1629 рік, коли козакам вдалося захопити передмістя Константинополя).
Після тривалого періоду перебування на Запоріжжі Хмельницький повернувся до Чигирина та отримав уряд сотника чигиринського.
Веспасіян Коховський стверджував, що Хмельницький допомагав Тарасові Трясилу: «Ішов слідами бунтівників Якова Острянина та Дмитра Гуні, був учасником жахливого діла, яке самі призвідці спокутували смертю, а він уникнув заслуженої кари»Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (вид. друге…) — С. 46..
Від 1633 року перебував на службі у великого коронного гетьмана Станіслава Конецпольського, за що отримав квартиру в Бродах. Під час оглядин новозбудованого Бродівського замку у 1633 році, на які запросили місцеву шляхту, Хмельницький необачно висловився щодо фортеці, розгнівавши цим коронного гетьмана: «Все створене людськими руками, ними ж може знищитися».Качмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький… — С. 20.
За даними Івана Крип'якевича, фразу: «Збудоване руками можна руками зруйнувати» було сказано під час огляду Кодацької фортеці 1639 рокуКрип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге…) — С. 47.. Від гніву Конецпольського змушений був шукати схованки на Січі, лише через деякий час повернувшись до Суботова.
Від 1637 року Хмельницький був серед вищої козацької старшини. Брав участь у повстанні Павлюка проти Речі Посполитої, під час якого перебував на посаді генерального писаря, разом із побратимами бився під КумейкамиАрхеологи випадково знайшли місце масштабної битви за участю Богдана Хмельницького (фото). 26.03.2023, 05:24. Після поразки та відступу козаків до Боровиці особисто написав та підписав акт про капітуляцію 24 грудня 1637 року. Дмитро Вирський припускав, що Хмельницький брав участь у боях на стороні коронного військаВирський Д. С. Анонімний «Катафалк рицерський» (1650) про початок козацької революції (кампанія 1648) // Український історичний журнал. — 2012. — № 6 (507, листопад-грудень). — С. 173. — ISSN 0130-5247..
Восени 1638 року Хмельницький був членом козацького посольства до короля Владислава IV. Є підстави вважати, що тоді він належав до тієї старшини, яка вважала за можливе порозуміння козаків із Варшавою. Однак подальший хід подій довів йому повну неможливість згоди.
Польська ординація 1638 року скасувала автономію Війська Запорозького й поставила козаків у безпосередню залежність від військової влади Речі Посполитої на українських землях. Хмельницький утратив військове писарство (цей уряд скасували) і став одним з сотників Чигиринського полку. Наступні роки він присвятив головно своєму господарству на Чигиринщині (Суботів, слобода Новоселище й суміжні землі).
Після початку конфлікту з чигиринським підстаростою Даніелем Чаплинським, який фактично виконував накази дідича — Олександра Конецпольського, привілей щодо права власності на Суботів підступом був відібраний у Хмельницького, про що він сам пише у своїх листах до великого коронного гетьмана Миколая Потоцького та до короля Яна Казимира у 1648 році. Юристи пояснили, що через відсутність документів виграти справу неможливо. Богдан Хмельницький подав скаргу до Сейму, який відмовив — необхідним було підтвердження Олександра Конецпольського. Тоді Хмельницький звернувся до короля Владислава IV, який привілеєм від 22 липня 1646 року затвердив Суботів за ним. Олександр Конецпольський на це не зважив. Проти Хмельницького виступав також багатий чигиринський орендар Захарій СабиленкоКрип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге…) — С. 50—51..
Були намагання ворогів знищити майбутнього гетьмана фізично. Зокрема, у 1647 році на Хмельницького під час татарського нападу на Чигирин один польський жовнір вдарив його шаблею по шиї. Врятувала залізна сітка, прикріплена до шолома. Пізніше жовнір виправдовувався: «Я думав, що це татарин»Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге…) — С. 51..