Ко́рчин — село в Україні, у Сколівській міській громаді Стрийського району Львівської області. Населення села становить 1069 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сколівська міська рада.
Географія Село розташоване при дорозі «Верхнє Синьовидне—Східниця», на березі річки Стрий та потоку Велика Річка.
Історія
Перша документальна згадка про село датується 1446 роком. Поселення є колискою Драго-Сасівського роду гербу Сас — Корчинських. Історично Корчин поділений на дві частини: східна — раніше називалася Корчин Рустикальний, де стоїть церква святих Кузьми і Дем'яна (1824 р.); західна — мала назву Корчин Шляхецький, яка розташована біля потоку. У 1920 — 1932 рр. у складі Сколівського повіту Станіславівського воєводства Польської Республіки. 1 квітня 1932 року Сколівський повіт ліквідовано, а село увійшло до складу Стрийського повіту.
1 серпня 1934 року в Стрийському повіті Станіславівського воєводства було створено ґміну Верхнє Синьовидне з центром в с. Верхнє Синьовидне. В склад ґміни входили наступні сільські громади: Кам'янка, Корчин Рустикальний, Корчин Шляхетський, Межиброди, Побук, Нижнє Синьовидне, Верхнє Синьовидне, Труханів і ТишівницяDz.U. 1934 nr 68 poz. 628 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu stryjskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie..
У 1940-50-і рр. село і прилеглі ліси були осередком боротьби вояків УПА.
Із селянської родини в Корчині вийшли українські письменники і громадсько-культурні діячі брати священник Богдар Кирчів (1856—1900) — автор і досі популярної пісні «Крилець, крилець, соколе, дай» та ряду віршів, що також у свій час були покладені на музику композиторами Віктором Матюком і Остапом Нижанківським; та учитель Павло Кирчів (1862—1916), перу якого належить ряд віршів, оповідань і нарисів з життя селян, інтелігенції, на шкільні теми і літературно-критичних та публіцистичних статей.
До кінця 1990-х років в селі знаходився Корчинський світлотехнічний завод ВАТ «Іскра», який виготовляв електроосвітлювальну апаратуру і електрогірлянди та був одним із найбільших підприємств Сколівського району.
Поблизу Корчина на базі свердловин № 10 і № 19 мінеральної води типу «Нафтуся» розташований завод з розливу мінеральної води. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 28 грудня 1996 село належить до курортних.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Сколівської міської територіальної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сколівського району, село увійшло до складу новоствореного Стрийського району.
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1379 осіб, з яких 688 чоловіків та 691 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1280 осіб. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську.
Визначні природні та історико-культурні об'єкти
На потоці Велика Річка на відстані приблизно 6 км від села Корчин розташована гідрологічна пам'ятка природи — водоспад Гуркало, який утворився в місці прориву палеогенових пісковиків. Висота водоспаду — приблизно 5 м, довкола оточений лісом. Висота місцевості над рівнем моря: ~ 570 м.
Неподалік від водоспаду височіє гора Кичера, біля підніжжя якої відбувались бої УПА. Також у околиці від села знаходиться гора Парашка (1268,5 м) — найвища вершина Сколівських Бескидів. За хорошої погоди її далеко видно з прикарпатських рівнин, а панорами з вершини гори — одні з найпротяжніших в Бескидах.
Дерев'яна бойківська церква святих Косьми та Дем'яна знаходиться у центрі села Корчин, біля головної дороги. Церкву збудовано у 1824 році, відремонтовано — у 1890 році. Канонічна візитація церкви відбулася 1909. Церква — тризрубна, одноверха. Об'єм нави накритий восьмигранним шатром, який завершений глухим ліхтарем з маківкою. Бабинець і вівтар мають двосхилі дахи. По периметру будівлі влаштоване піддашшя. Входи з півдня і заходу підкреслені двосхилими дашками, які виступають з площини піддашшя. На північний-захід стоїть дзвіниця. Загалом, церква типової конструкції та класичного кольору. Відрізняється від багатьох дерев'яних церков гірської частини Львівської області місцерозташуванням (стоїть у долині, біля річки Стрий) та відсутністю біля неї цвинтаря.
27 серпня 2006 року у селі Корчин відбулося відкриття пам'ятника Іванові Франку. Пам'ятник встановлено на тому місці, де геніальний письменник виступав перед громадою села 26 серпня 1884. Погруддя Франка споруджено з ініціативи депутатів Сколівської районної ради, голови сільської ради Корчина Ігоря Зубрицького, за підтримки Сколівської РДА (голова І. Свистун), районної ради (голова М. Романишин) та меценатів Василя Бандерича і Романа Дяківа. Завдяки натхненній праці ініціатори знайшли союзників в особі авторів пам'ятника: скульптора В. Одрехівського і архітектора М. Білого, а також багатьох доброзичливців, які фізично, матеріально і духовно долучилися до втілення проєкту в життя.
Відомі особи
У селі народилися
Безушко Володимир (1894—1980) — український літературознавець, перекладач, педагог. Дійсний член НТШ і УВАН; Воскрес Мирон-Григорій Григорович «Мирон» — член ОУН, старший вістун УПА (?); відзначений Срібним хрестом бойової заслуги 1 класу (15.10.1949)Федун Петро — «Полтава». Концепція Самостійної України. Том 1. Твори / упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Галузевий державний архів Служби безпеки України. — Львів, 2008. — С. 656.; Радевич-Винницький Ярослав Костянтинович — український мовознавець. Кандидат філологічних наук; Зубрицька Марія Олексіївна (1957) — українська літературознавиця, перекладачка; Захарчин Галина Миронівна (1956) — професор, доктор економічних наук; Богдар Кирчів (12 червня 1856 — 19 жовтня 1900) — священик УГКЦ, український письменник, поет, громадський і політичний діяч; Кирчів Павло Олексійович (16 березня 1862 — 12 червня 1916) — український письменник, педагог, громадський і культурний діяч; Кирчів Роман Федорович (14 квітня 1930 — 7 травня 2018, Львів) — український літературознавець, фольклорист, етнограф. Доктор філологічних наук, професор. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Хандон Іван Михайлович (1911—1989) — український художник, громадський діяч, учасник українського визвольного руху. Член ОУН. Яцкович–Корчинський Петро Павлович (1900—1962) — учасник УПА, став одним із героїв роману Василя Шкляра «Троща». Похований недалеко від села Корчин на горі Обіч. Дяків Роман Степанович (1940—2020) — вчений, видавець, культурно-громадський діяч, академік Національної академії наук України, член ради міжнародного бойківського товариства, лицар ордена Святого Михаїла Архистратига.
Померли Лаврів Іван — Діяч ОУН. Повітовий провідник Долинського повіту (1939—1941), окружний провідник Калуської округи (1942—1945), обласний провідник Дрогобицької області (1945—1949).
Галерея
Примітки
Посилання
Погода в селі Корчин Народний пам'ятник у Корчині на сайті КУН, повідомлення від 30-08-2006 Спецповідомлення Сколівського РВ НКВС начальнику управління НКВС Дрогобицької області генерал-майору тов. Сабурову про ліквідацію українським партизанським підпіллям інформаторів НКВС села Корчин Сколівського району. Лютий 1946 р. Спільнота села Корчин в соцмережі Facebook: https://business.facebook.com/korchyn.skolivskiy