Зураб Давидович Авалішвілі (; 1876, Тифліс — , Шварценфельд, нацистська Німеччина) — видатний грузинський історик, дипломат і юрист, що служив при Грузинській Демократичній Республіці.

Біографія Зураб Авалішвілі народився в 1876 році в Тифлісі, представник князівського роду Авалішвілі.

В 1900 році закінчивши Санкт-Петербурзький університет із золотою медаллю і ступенем у юриспруденції, подальшу освіту продовжив у Сорбонні в 1901—1903 роках. У 1917 році Авалішвілі обраний в установчі збори, однак він запропонував свої послуги Грузинській Демократичній Республіці. Після повернення до Грузії в 1918 році Авалішвілі став головним радником у закордонних справах.

У той же час Авалішвілі взяв участь у створенні відкритого в лютому 1918 року Грузинсского державного університету, в якому викладав у 1918—1921 роках.

Отримавши юридичну освіту, Зураб Авалішвілі зробив значний внесок у створенні Конституції Грузії. Як головний дипломат Грузії, Авалішвілі домігся встановлення близьких відносин з Німеччиною, що призвело до визнання останньою суверенітету Грузинської Демократичної Республіки. Авалішвілі представляв Грузію на мирній конференції в Парижі в 1919 році, де відстояв споконвічну приналежність земель Західної Грузії Грузинській Демократичній Республіці і виступив проти поділу області Батумі на три частини і оголошення міста Батумі вільним містом, яким могли б користуватися всі країни під контролем Ліги Націй.

Після радянізації Грузії Авалішвілі емігрував до Німеччини, де став одним із засновників Грузинської Асоціації в Німеччині, працював у редакціях журналів Георгіка і Бізантіон. Написав безліч статей про Кавказ, історію та літературу Грузії, дипломатії та багато іншого.

Помер у 1944 році у німецькому місті Шварценфельд. У травні 1993 року його останки були повернуті до Грузії і поховані в Дідубійському пантеоні державних і громадських діячів у Тбілісі.

Див. також

Алімардан-бек Топчибашев

Твори

Авалов З. Д. Присоединение Грузии к России. — СПб.: Тип. А. С. Суворина, 1901. на сайте Руниверс (Repr. New York: Chalidze Publications, 1981) Авалов Зураб. Областные сеймы (федерализм. Отт. из кн. «Конституционное государство». Сб. ст. Изд. I. СПБ. 1905, с. 273—312 Авалов Зураб. Независимость Грузии в международной политике 1918—1921 гг.: Воспоминания. Очерки.  — Париж, 1924 ზ. ავალიშვილი, ჯვაროსანთა დროიდან (ოთხი საისტორიო ნარკვევი), პარიზი, 1929 (მე-2 გამ. თბ., 1989) ზურაბ ავალიშვილი, სოციალისტური პროპაგანდის წარმატება საქართველოში / ზურაბ ავალიშვილი ; თარგმნ. დ. აბაშიძემ // ჩვენი მწერლობა. — თბილისი, 2008. — აგვისტო. — N16(68). — გვ.2—4 ზურაბ ავალიშვილი, «საქართველოს დამოუკიდებლობის» წინასიტყვაობა: ერი და ბედისწერა; ინგლ. თარგმნა დ. აბაშიძემ // ჩვენი მწერლობა. — თბილისი, 2009. — ISSN: 1987-7730

Бібліографія Баринов Д. А., Ростовцев Е. А. Авалишвили (Авалов) Зураб Давидович // Сетевой биографический словарь историков Санкт-Петербургского университета XVIII—XX вв. СПб., 2012—2014 . Гиоргидзе М. Грузины в Петербурге. Тбилиси, 1976. С.179-181.  Катели Л. Будущее всегда гадательно // Вечерний Тбилиси. Март 2012. № 20 (18444)

Примітки