Францішек Генрикович Качковський (нар. 15 грудня 1877 в Хобултові, пом. 10 листопада 1962 в Варшаві) — полковник кавалерії Війська Польського.
Життєпис Народився 15 грудня 1877 року в Хобултові, Володимирського повіту, тогочасної Волинської губернії, був сином лікаря Генрика і Зигмунти з родини Раціборських.
У 1891—1897 роках Францішек Качковський навчався в приватній гімназії, а після склав екзамен 1-ї категорії при Єлисаветградському кавалерійському училищі. У липні 1897 року вступив рядовим до 21-го Білоруського драгунського полку царської армії. З лютого 1905 року брав участь у битвах на російсько-японському фронті, був підвищений до звання поручника. У липні 1914 року був переведений до 6-го, а пізніше 5-го ескадрону 7-го гусарського полку, в складі якого воював на австрійському фронті. У травні 1915 року був поранений осколком гранати і попав до госпіталю, де перебував до листопада. У 1915 році був підвищений до ротмістра, в 1916 до підполковника, а наступного 1917 року до полковника. На початку лютого 1918 року у зв'язку з демобілізацією був звільнений з війська. 9 березня 1919 року був призначений на посаду коменданта до Офіцерської школи їзди у ВаршавіDziennik Rozkazów Wojskowych Nr 71 z 28 czerwca 1919 roku, poz. 2286.. 5 червня 1919 року був формально прийнятий до Війська Польського з підтвердженням звання полковникаDziennik Rozkazów Wojskowych Nr 67 z 17 czerwca 1919 roku, poz. 2142.. 20 грудня 1919 став інспекційним штабовим офіцером їзди Командування генерального округу Городня„Dziennik Rozkazów Wojskowych” (99), Warszawa: MSWojsk., 1919, s. 2880.. З жовтня 1920 року до червня 1921 року командував Franciszek Wiktor Karassek: Zarys historii wojennej pułków polskich 1918-1920. 23 Pułk Ułanów Grodzieńskich. Warszawa: Wojskowe Biuro Historyczne, 1930, s. 34..
25 листопада 1921 року був призначений командувачем , котрий розташовувався у Володаві, а з травня 1924 року в Граєві, Осівці та БілостоціRocznik Oficerski 1923, Ministerstwo Spraw Wojskowych, Oddział V Sztabu Generalnego Wojska Polskiego, Warszawa 1924, s. 670, 675.Rocznik Oficerski 1924, Ministerstwo Spraw Wojskowych, Oddział V Sztabu Generalnego Wojska Polskiego, Warszawa 1924, s. 577, 597.. 3 травня 1922 року був підтверджений у званні полковника з вислугою на 1 червня 1919 року і 30-м місцем у корпусі офіцерів їзди (з 1924 року — кавалерії)Lista starszeństwa oficerów zawodowych. Załącznik do Dziennika Personalnego Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 13 z 8 czerwca 1922 roku, Zakłady Graficzne Ministerstwa Spraw Wojskowych, Warszawa 1922, s. 153, tu jako datę urodzenia podano 2 grudnia 1877 roku.. Виповняв також обов'язки командувача в Августові. 29 листопада 1927 року був переведений до кадрових офіцерів кавалерії з одночасним відведенням у розпорядження командира в ГородніDziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 27 z 29 listopada 1927 roku, s. 346.. 31 січня 1928 року був переведений на відпочинокDziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 2 z 20 stycznia 1928 roku, s. 3.. На пенсії жив у ГраєвіRocznik Oficerski 1928, Ministerstwo Spraw Wojskowych, Warszawa 1928, s. 884, tu jako datę urodzenia podano 15 grudnia 1877 roku.. У 1934 році знаходився у розпорядженні Повітового управління запасу Варшава Місто III. Був призначений до Офіцерського округового складу № 1. Тоді був «виведений з запасу на час війни»Rocznik Oficerski Rezerw 1934, Biuro Personalne Ministerstwa Spraw Wojskowych, Warszawa 1934, L.dz. 250/mob. 34, s. 335, 846, tu jako datę urodzenia podano 3 grudnia 1877 roku..
Після виходу на пенсію переїхав до Варшави, не брав участі в Другій світовій війні. Після війни працював, як пенсіонер спочатку в , пізніше старшим реєстратором у Цивільній касі Президента Польщі. Звільнений тільки наприкінці червня 1958 року.
Нагороди і відзнаки
Хрест Хоробрих — 3 березня 1926Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 12 z 3 marca 1926 roku, s. 70.
Примітки
Бібліографія
«Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych». Roczniki Oficerskie 1923, 1924 i 1928. Rocznik oficerski rezerw 1934. Biografia pułkownika