Зава́дів — село в Україні, у Стрийській міській територіальній громаді Стрийського району Львівської області. Населення становило 1197 осіб (2001 рік).

Історія 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Стрийської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Стрийського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Стрийського району.

Політика

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461460, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати зареєстровано 913 виборців, явка 66,16 %, найбільше голосів віддано за партію «Голос» — 24,83 %, за «Слугу народу» — 21,52 %, за «Європейську Солідарність» — 18,71 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Гергерт (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 36,98 %, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 21,56 %, за Володимира Наконечного (Слуга народу) — 12,44 %.

Відомі люди (1859—1929) — доктор права, юрист, землевласник, господарський, політичний і громадський діяч, володів маєтком в селі. Охримович Степан Богданович (1905—1931) — член-засновник ОУН, 3-й крайовий провідник ОУН, похований на сільському цвинтарі 12 квітня 1931 року. Корінець Дмитро Васильович (07.11.1913–29.07.1944) — псевд. «Бористен», «Гриць», Шеф Штабу Воєнної Округи УПА «Заграва» (Рівненське Полісся), к-р рейдуючого куреня, сотник, майор УПА. Бурдяк Юрій Васильович (1991—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Царевич Роман Михайлович (1997—2024) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Пам'ятки

В селі встановлено два пам'ятники Тарасові Шевченку, один з яких є одним із найстаріших пам'ятників Тарасові Шевченку, саме він є першим пам'ятником у Україні на якиму поета зображено у повний зріст. Ініціатором спорудження першого на Стрийщині і в Україні пам'ятника Великому Кобзареві був поет Іван Франко, згодом композитор Остап Нижанківський перейнявся ідеєю і з наближенням 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка 1914 року озвучив її та діяльно взявся за втілення в життя. Очевидно, певні кошти на це знайшов крайовий молочарський кооператив «Маслосоюз», котрий діяв з 1904 року в Завадові з ініціативи отця О. Нижанківського. Роботу з встановлення пам'ятника здійснив скульптор А. Видра.

Також в сільському греко-католицькому храмі зберігся образ святого Юрія на коні — остання монументальна праця Олекси Харківа, виконана у співавторстві з початкуючим художником Зеноном Охримовичем. Вона була знайдена у січні 2003 р.UkrainArt. «Святий Юрій, на білому коні, з тридцять дев'ятого…».

Церква Перша згадка про місцеву церкву міститься в податковому реєстрі 1589 року. У 1600 році стрийський староста Ян Собеський надав церкві грамоту на користування землею. Припускають, що ця земля була надана для будівництва нового храму, який, простояв в селі до 1793 року і згорів. Після пожежі парафіяни спорудили третій дерев’яний храм, найменувавши його на честь св. влк. Георгія (св. Юрія). Цей храм спіткала така ж доля, як і попередній. У 1915 році сакральна споруда згоріла від гарматного вибуху. Разом з церквою згоріло майже все село. Для задоволення духовних потреб було збудовано малу парафіяльну капличку, яка простояла до 1928 року. У 1924 році під керівництвом о. Богдана Охримовича розпочали будівництво нової мурованої церкви. Її спорудження завершили посвяченням 21 листопада 1928 року. Храм присвятили святому архістратигу Михаїлу. Після посвячення святині дерев’яну капличку розібрали. Її купив Ян Тарговський, лікар колишньої австро-угорської армії для потреб хутора Райлів. Там сакральна споруда простояла до кінця 1940-х рр. Після 1946 року парафія с. Завадів була насильно переведена до складу РПЦ і залишилася діючою. Відтак 5 червня 1977 року церкву закрили. Частина парафіян таємно відвідувала богослужіння підпільної УГКЦ у своєму селі та в Стрийському районі. Для таких підпільних богослужінь у село приїжджав о. Роман Єсип та о. Михайло Пецюх. У період становлення незалежності України релігійна громада УГКЦ у с. Завадів зареєструвала Статут парафії УГКЦ і відновила свою діяльність. Парафіяльна церква була передана релігійній громаді УГКЦ.

Парафіяльна печатка

Носієм сфрагвістичного церковного матеріалу, який дійшов до нашого часу, є документ 1883 року, підписаний о. Іосифом Тишинським . Тобто це період існування третього з черги парафіяльного храму св. влк. Георгія, спаленого під час І Світової війни. Сажовий відбиток є агіографічно-гласного типу, відносно читабельний, овальної форми і легендою літерами латинської абетки: SIG. ECC: PARO. IN ZAVADOW. S: GEORGIUS*** (ПЕЧ. [атка] ЦЕР.[кви] ПАРОХ.[ії] В ЗАВАДОВІ: С.[вятий] ГЕОРГІЙ). Літери легенди розділені крапками, двокрапками і малими шестикутними зірками. Легенда відділена від зображення овалом. На мініатюрі відтворено постать св. Георгія з військовими обладунками. Святий правою рукою тримає спис, на якому майорить стяг. Лівою рукою великомученик тримає овальний щит, опертий на землю. Агіографіка відтиску домінує над текстом, а сама парафіяльна печатка за своєю інформативністю є повністю суголосна з втраченим у 1915 року внаслідок пожежі парафіяльним храмом св. Георгія. (Ілюстрація 1).  

Другий парафіяльний сфрагістичний відбиток є емблематично-гласного типу з зображенням чотирокінцевого хреста, овальної форми, з фіолетовим чорнильним відтінком і кириличною легендою: ГР.-КАТ. УРЯД ПАРОХІЯЛЬНИЙ *в ЗАВАДОВІ*. Легенда містить інформацію про конфесійну приналежність релігійної громади. Літери легенди друковані й розділені малими шестикутними зірками. Поява цього відтиску на церковних актах виразно вказує на зміни в підході до виготовлення церковної печатки в бік формальної емблематики. Цей відбиток не є повністю інформативним, оскільки не вказує назву парафіяльного храму св. арх. Михаїла, котрий на той час уже існував у селі. Тому не можемо говорити про однойменність печатки з парафіяльним храмом. (Ілюстрація 2).

Джерела о. Тарас Пошивак. SIGILLUM ECCLESIAE. Сфрагістичні пам'ятки парафій Стрийщини (ХІХ - початок ХХ століття). - Одеса: Видавничий дім "Гельветика", 2025. - 116 с. ISBN 978-617-554-689-5.

Примітки

Посилання Погода в селі Завадів