Лисовичі — село в Україні, у Моршинській міській територіальній громаді Стрийського району Львівської області. Населення становить 1161 осіб.

Історія У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної земліZródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 167 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s..

15 червня 1934 року село передане з Долинського повіту до СтрийськогоRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów: stryjskiego, dolińskiego i żydaczowskiego w województwie stanisławowskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 441 .

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Моршинської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Стрийського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Стрийського району.

Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська116799.74%російська20.17%словацька10.09%Усього1170100%

Політика

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461470, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати зареєстровано 884 виборці, явка 60,75 %, найбільше голосів віддано за партію «Голос» — 27,00 %, за «Слугу народу» — 20,67 %, за «Європейську Солідарність» — 19,18 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Гергерт (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 24,30 %, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 18,69 %, за Андрія Кота (самовисування) — 18,13 %.

Пам'ятки

, українського поета, композитора;

Військовий меморіал Меморіал Українських січових стрільців | Лисовичі | Військові некрополі України

Відомі люди

Народились

Гунькевич Дмитро Миколайович (1893—1953) — український письменник-драматург. Борис Йосип Іванович (1921—1948) — районовий провідник ОУН Стрийщини в 1947-48. Янків Мирон Дмитрович (1951) — Надзвичайний та Повноважний Посол України у Латвійській Республіці. Пуцентела Наталія Орестівна (1956) — скрипкова майстриня, реставраторка, професійна віолончелістка, музикознавиця, культурна діячка, просвітянка, педагог.

Перебували

Букшований Осип Іванович — 29 травня 1915 р. був поранений і потрапив до російського полону у селі.

Померли

Савицький Роман Януарійович (1904—1974) — український самодіяльний композитор, педагог.

Церква Історики вважають, що доказом існування першої церкви в селі є ікона Хрещення Христа, датована 1666 роком, а також антимінси 1710 і 1727 рр. Згідно з історичними дослідженнями черговий дерев’яний храм постав у селі в 1755 році. Його найменували на честь Богоявлення Господнього. Церква була трикамерна, тризрубна з прямокутною навою та меншим прямокутним притвором. Стіни зрубні, нахилені до середини, в’язані в простий двосторонній замок. Дах покритий гонтою. У 1831 році храм оновили, а в 1879 році вівтарну частину оздобили іконописом. Подальші реноваційні роботи з сакральною спорудою відбулися в 1931 і у 1935 роках. Тоді конструктивні елементи даху церкви оновили. Після 1946 року парафія була насильно переведена до складу Російської Православної Церкви, у 1978 році храм відремонтовано й пересвячено на честь св. Димитрія. Для організації підпільних богослужінь УГКЦ до парафіян часто приїжджав о. Михайло Пецюх зі Стрия. У період становлення незалежності України релігійна громада УГКЦ у Лисовичах зареєструвала Статут парафії УГКЦ і відновила свою діяльність. Сакральна споруда була передана релігійній громаді УГКЦ на підставі рішення Львівського облвиконкому (№ 680 від 13. 12. 1991 р.). У 1997-2003 рр. парафіяни спорудили нову муровану трьохкупольну церкву. Зведення стін проводилися на фундаменті, який 28 серпня 1939 року освятив о. Константин Штайден. Попередній проєкт сакральної споруди, виготовлений архітектором І. Левинським, був втрачений. Тому новий проєкт для релігійної громади зробив архітектор Зеновій Горбач і З. Лагуш. 8 листопад 2003 року новозбудований храм на честь святого великомученика Димитрія освятив єпископ Юліян Гбур, Єпарх Стрийський (УГКЦ).

Парафіяльна печатка

Сфрагвістична парафіяльна знахідка досить цікава за своєю мініатюрою. Відтиск у задовільному стані, читабельний, агіографічно-гласного типу, овальної форми з фіолетовим чорнильним відтінком і кириличною легендою: ЦЕРКОВ СВ. БОГОЯВЛЕНІЯ *в ЛИСОВИЧАХ*. Літери легенди друковані й розділені малими шестикутними зірками. Легенда не містить інформацію про конфесійну приналежність і відділена від зображення овалом. На відтиску печатки зображена постать св. Іван Хрестителя з німбом навколо голови. Він одягнений у гіматій та підносить руку над головою Ісуса, хрестячи його водою. Постать Спасителя зображена з німбом навколо голови. Він стоїть у водах Йордану та смиренно приймає хрещення від Предтечі. Проаналізувавши мініатюру відбитка, можна зробити висновок, що ця печатка є цілком інформативною, а відтак - суголосною з назвою старого дерев’яного парафіяльного храму. (Ілюстрація 1).

Джерела о. Тарас Пошивак. SIGILLUM ECCLESIAE. Сфрагістичні пам'ятки парафій Стрийщини (ХІХ - початок ХХ століття). - Одеса: Видавничий дім "Гельветика", 2025. - 116 с. ISBN 978-617-554-689-5

Примітки

Посилання Погода в селі Лисовичі