Підгі́рці — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 846 осіб. Орган місцевого самоврядування — Стрийська міська рада.

Географія Понад селом протікає річка Жижава, права притока Стрию.

Історія Перша згадка — 1467 р.

У 2 пол. XIX ст. на місці оборонного замку Юзефа Яблоновського Бруніцькими було зведено палац та закладено парк. На території колишнього панського маєтку в Підгірцях тепер розташований Стрийський аграрний коледж Львівського ДАУ.

1 серпня 1934 р. в Стрийському повіті Станиславівського воєводства було створено гміну Дашава з центром в Дашаві. В склад гміни входили сільські громади: Ходовичі, Дашава, Гельсендорф, Комарів, Лотатники, Олексичі, Підгірці, Стриганці, Піщани (в 1934 році село мало назву Татарське), Верчани і ЙосиповичіРозпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 21 липня 1934 року про поділ стрийського повіту в станіславівській провінції на гміни(сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 68, poz. 628 .

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Стрийської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Стрийського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Стрийського району.

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461485, розташована у приміщенні школи.

Результати зареєстровано 666 виборців, явка 66,37%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 23,76%, за партію «Голос» — 21,04%, за всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,93%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Гергерт (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 17,69%, за Василя Загороднього (самовисування) — 13,83%, за Володимира Наконечного (Слуга народу) — 13,61%.

Транспорт

Через село проходить , обласна дорога місцевого значення. Між селами Верчани і Підгірці дорога перетинає річку Жижава.

Пам'ятки Поселення «» (Х—ХІ ст.); Дерев'яна (1810 р., 1824 р.). Внесена до реєстру пам'яток архітектури національного значення за охоронним номером 519/1. (1810 р.). Внесена до реєстру пам'яток архітектури національного значення за охоронним номером 519/2. Палац Бруницьких (друга половина XIX ст.). Внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення за охоронним номером 2048-м. Підгірцівський парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Тарасові Шевченку. Скульптор В. Одрехівський. Встановлено у 1992 році. Внесено до реєстру пам'яток монументального мистецтва місцевого значення за охоронним номером 1726.

Церква Історики вважають, що Підгорецька релігійна громада протягом часу свого існування мала три дерев’яні храми. Четвертою є сучасна мурована діюча церква. Першу згадку про сакральну споруду знаходимо в податковому реєстрі 1515 року204. Будівництво наступного храму дослідники датують 17-18 ст. і зазначають, що він споруджений на честь Зіслання Святого Духа та знищений внаслідок пожежі в 1814 році. Окремі дослідники переконують, що до 1891 року церква мала назву Святої Тройці, а з 1892 року її перейменували на Зіслання Святого Духа. Правдоподібно, що це так, оскільки в архівних першоджерелах сакральна споруда носить назву Пресвятої Тройці. У 1824 рр., а за іншими даними в 1910 році в селі збудували новий триверхий храм. Цей храм існує в релігійній громаді до цього часу і найменований на честь Зіслання Святого Духа, що зафіксовано також на інскрипції парафіяльного сфрагісу. У 1946 році громаду насильно прилучили до Російської Православної Церкви і її очолив Василь Савків. Таким чином, храм був діючим, допоки його не закрили в 1961 році. У період відновлення незалежності України релігійна громада УГКЦ 4 грудня 1988 року відкрила храм і провела в ньому святкову Літургію. Згодом зареєстрували Статут парафії УГКЦ і отримали на Великдень 1989 року офіційний дозвіл на відкриття церкви. 5 серпня 1989 року парафіяни села своїми силами почали ремонтні роботи занедбаної за 27 років церкви. Храм у 1992 році оновив іконописом художник Ярослав Сагайдак. Згодом релігійній громаді виділили земельну ділянку, на посвячення якої в 2003 році отримали дозвіл від єпископа Юліяна (Гбура), Єпарха Стрийського. 9 жовтня 2005 року о. Орест Кундеревич освятив хреста на місці будівництва нової церкви. 15 березня 2007 року місце будівництва оглянули представники відділу архітектури і церковного мистецтва Стрийської єпархії УГКЦ, і 5 травня цього ж року місцевим душпастирем Богданом Дмитрівим було урочисто закладено першу цеглину при зведенні стін нової святині. 2000-ліття старої дерев’яної сакральної споруди урочисто відсвяткували 24 травня 2010 року.

Парафіяльна печатка

Сфрагістичний матеріал парафії с. Підгірці представлений двома зразками. Перший відбиток агіографічно-гласного типу, читабельний, круглої форми, з фіолетовим чорнильним відтінком і легендою літерами старого кириличного алфавіту: ПЕЧАТЪ ЦЕРКВИ ПАРОХ. † ВЪ ПОДГОРЦЯХЪ †. Легенда не містить інформацію про конфесійну приналежність релігійної громади. Літери легенди друковані й розділені крапкою та малими чотирираменними хрестами. Відтиск доволі ілюстративний. На мініатюрі зображено Святого Духа у вигляді голуба, від якого в усі боки розходиться проміння. Цей відбиток є повністю інформативним, оскільки з мініатюри він вказує на назву парафіяльного храму, а відтак є суголосний з ним. (Ілюстрація 1).

Другий відбиток сфрагісу є емблематично-гласного типу із зображенням чотирираменного хреста, круглої форми, з фіолетовим чорнильним відтінком і кириличною легендою: ГР.-КАТ. УРЯД ПАРОХІЯЛЬНИЙ *в ПІДГІРЦЯХ*. Легенда містить інформацію про конфесійну приналежність. Літери легенди друковані й розділені малими шестикутними зірками. Поява цього відтиску на церковних актах показує, який розвиток в бік спрощення і мінімалізму пройшла в той час церковна печатка с. Підгірці. Цей відбиток не є цілком інформативним, оскільки не містить назви парафіяльного храму. (Ілюстрація 2).

Персоналії Померли

Бруницький Юліан (1864–1924) ― барон, поміщик, природознавець, депутат Народного сейму Галичини IX-ї і X-ї каденцій.

Фотографії

Примітки

Література о. Тарас Пошивак. SIGILLUM ECCLESIAE. Сфрагістичні пам'ятки парафій Стрийщини (ХІХ - початок ХХ століття). - Одеса: Видавничий дім "Гельветика", 2025. - 116 с. ISBN 978-617-554-689-5. Roman Aftanazy DZIEJE REZYDENCJI NA DAWNYCH KRESACH RZECZYPOSPOLITEJ. Том 8, ст. 186—189.

Посилання Населені пункти Стрийщини. Підгірці Замки та храми України. Підгірці коло Стрия Підгірці. Палац Бруніцьких (ХІХ ст.) По той бік Стрия. Пам'ятки Галичини Підгірці. Церква Зіслання Св. Духа "Живи подорожуючи. Підгірці" - історія та фото Podlwowski „zamek Schönbornów”