Подоро́жнє — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1118 осіб. Орган місцевого самоврядування — Стрийська міська рада.

Назва Давніша назва — Баличі Подорожні.

У 1946 році указом ПВР УРСР село Баличі-Подорожні перейменовано в Подорожнє.

Гідрографія Через село протікають річки Свіча, Сукіль, Нічич.

Історія Посідачем частини села був шляхтич Юрій Дідушицький.Wanda Dobrowolska. Dzieduszycki (Dzieduszycki) Jerzy (1575—1641) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: PAU, 1948. — Tom VI, zeszyt …. — S. 109.

1 серпня 1934 року в Стрийському повіті Станиславівського воєводства було утворено Соколівську гміну з центром в селі, колишньому містечку Соколів. До складу гміни входили сільські громади: Подорожнє, Зарічне, Малі Дідушичі, Великі Дідушичі, Лани-Соколівські, Сихів, Соколів, Угільня, Воля-Задеревацька, Задеревач.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Стрийської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Стрийського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Стрийського району.

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461489, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати зареєстровано 705 виборців, явка 73,48%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 22,97%, за партію «Голос» — 16,80%, за «Європейську Солідарність» — 15,06%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 24,13%, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 23,94%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 17,18%.

Шкільництво У селі розташована СЗОШ I—III ст.

Церква Історія цього села багата на сакральні споруди. Вперше офіційно про церкву згадують у податкових реєстрах 1578 року. Очевидно, що на цей час вона була дерев’яна. Другий храм збудували у 1709 року. З того періоду існує інформація, що церкву найменовано на честь Богоявлення Господнього. Доля цієї парафіяльної святині також не досліджена. У 1896 році громада вирішила збудувати новий мурований храм однаковий за назвою з попереднім. Ця сакральна споруда досі функціонує в селі. Після 1946 року парафія була насильно переведена до складу Російської Православної Церкви. Під час становлення незалежності України релігійна громада в Подорожньому зареєструвала Статут парафії УАПЦ і їй передали місцеву церкву.

Парафіяльна печатка

Сигілографічні пам’ятки с. Подорожнє є цікавими як за мініатюрою, так і за емблематикою. На їхньому прикладі можна одночасно спостерігати як розвиток, так і спрощення локальної церковної сфрагістики. Перший відтиск у задовільному стані, читабельний, агіографічно-гласного типу, овальної форми з фіолетовим чорнильним відтінком і легендою літерами старого кириличного алфавіту: ГР. КАТ. УРЯДЪ ПАРОХЫЯЛЬНЫЙ въ БАЛИЧАХЪ ПОДОРОЖНИХЪ *. Літери легенди друковані й розділені крапками та однією малою шестикутною зіркою вверху. Легенда містить інформацію про конфесійну приналежність і відділена від зображення овалом. На відтиску зображена постать св. Іван Хрестителя з німбом навколо голови. Лівою рукою він тримає жезл, який увінчується хрестом. Предтеча одягнений у куттонет та підносить праву руку над Ісусом, хрестячи його водою. Постать Спасителя зображена у водах Йордану, де він смиренно приймає хрещення від пророка Івана. Аналізуючи досліджений відбиток, робимо висновок, що по мініатюрі він однойменний з парафіяльним храмом. (Ілюстрація 1).

Наступний сфрагістичний матеріал із с. Подорожнє частково пошкоджений у частині знакової символіки. Відбиток є вже емблематично-гласного типу із зображенням чотирираменного хреста, овальної форми, з фіолетовим чорнильним відтінком і легендою літерами нової кириличної абетки: Гр: кат. Уряд парохіяльний *в Баличах подорожніх*. Легенда містить інформацію про конфесійну приналежність релігійної громади. Літери легенди друковані і розділені крапками та малими шести- кутними зірками. У центрі відтиску зображено великий хрест в оточенні менших чотирьох хрестів, що в сукупності утворюють єрусалимський тип хреста. Цей відбиток не є повністю інформативним, оскільки не вказує назву парафіяльного храму. (Ілюстрація 2).

Відомі люди

Народилися Гавруш Оданія Михайлівна ( 1941) — українська художниця декоративного ткацтва. Мельник Яків Васильович ( 1943) — український радянський діяч, коваль-штампувальник Стрийського вагоноремонтного заводу Львівської області. Депутат Верховної Ради УРСР 9—10-го скликань. Мстислав (Гук) ( 1978) — архієпископ настоятель Богоявленського храму м. Кам'янець-Подільський УАПЦ.

Див. також Соколівська гміна

Примітки

Джерела Історія школи с. Подорожне

Посилання Погода в селі Подорожнє